Стеження в інтернеті: дебати і критика в Європі | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 09.06.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Стеження в інтернеті: дебати і критика в Європі

Секретну програму уряду США для стеження в інтернеті обговорять у парламентах Німеччини й Великобританії. У німецькій поліції підтримують дії американських спецслужб.

Повідомлення про таємну програму американської адміністрації, яка надає Федеральному бюро розслідувань та Агентству національної безпеки доступ до серверів інтернет-компаній, викликали дебати і критику в Європі. В Берліні та Лондоні проведуть парламентські консультації з цього питання. Про це оголосили в суботу, 8 червня. Уповноважений німецького уряду з захисту особистих даних Петер Шаар заявив у інтерв'ю телеканалу WDR, що федеральний уряд повинен докласти зусиль для зупинки цієї програми.

Німецькі опозиційні партії - соціал-демократична та "Союз-90"/"Зелені" - закликали канцлерку Анґелу Меркель обговорити тему стеження в інтернеті з президентом США Бараком Обамою, який має прибути з візитом до Берліна 18 червня.

Для США стеження "життєво важливе"

Американська газета "WashingtonPost" і британська "Guardian" оприлюднили раніше інформацію про систему під назвою PRISM, через яку американські спецслужби можуть отримувати прямий доступ до даних інтернет-користувачів, які мають у своєму розпорядженні великі компаній на кшталт Google, Facebook, Apple, Microsoft і Yahoo. Таким чином американські спецслужби нібито можуть стежити за діями користувачів зі всього світу, переглядаючи їхні електронні листи, відео, фото й параметри з'єднання.

Американські спецслужби відкидають критику на свою адресу.Директор Національної розвідки США Джеймс Клеппер назвав газетні публікації "безвідповідальними викриттями". "У своїй лихоманці щось публікувати мас-медіа не взяли до уваги загальний контекст", - ідеться в його письмовій заяві. Наглядова програма цілком легальна, її заходи суворо контролюються урядом, і вона є "життєво важливою" для безпеки США та їхніх союзників, сказано в документі.

Офіс Агентства з національної безпеки США, штат Меріленд

Офіс Агентства з національної безпеки США, штат Меріленд

Як зауважив Клеппер, з огляду на секретні дані він не може виправити всі неточності, яких припустилися журналісти. Він лише запевнив, що за допомогою PRISM не збиралося жодних даних без відома інтернет-концернів, а також пояснив, що йдеться про"внутрішню комп'ютерну система уряду", завдяки якій легше обробляється інформація, отримана від інтернет-провайдерів.

За словами директора Національної розвідки США, уряд може запровадити інтернет-спостереження тільки тоді, коли воно слугує "припустимій і задокументованій розвідувальній меті за кордоном". Це стосується боротьби з тероризмом, торгівлею зброєю та кібер-небезпек. Щоправда, яку саме інформацію для цього збирають американські спецслужби, Клеппер не уточнив.

Дії спецслужб США підтримав голова профспілки німецької поліції Райнер Вендт. В інтерв'ю порталу HandelsblattOnlineвін заявив, що в Німеччині правлять "абсолютно гіпертрофований захист даних, егоїзм федеральної влади і дикі фантазії на тему стеження за всіма". У результаті, за його словами, залишаються нерозслідуваними важкі злочини, оскільки, наприклад, знищуються дані телекомунікацій.

Google i Facebook заперечують співпрацю

Тим часом керівники компаній Google і Facebook категорично заперечили, що спецслужби мають безпосередній і необмежений доступ до даних їхніх користувачів. "Ми не беремо участі в жодних програмах, які б дозволяли адміністрації США чи будь-якому іншому уряду прямий доступ до наших серверів", - написав співзасновник Google Ларрі Пейдж у своєму блозі.

Власник Facebook Марк Цукерберґ заявив, що його соцмережа "агресивно" опирається будь-якому запиту про вільний доступ до даних, інформує агенція dpa. Водночас інтернет-концерни, серед яких, крім Google та Facebook, називають також Apple, Microsoftі Yahoo, підтвердили, що надають інформацію владі за рішенням суду.

DW.COM