1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

”Сталінський сценарій” депортації у Білорусі

Німецька преса коментує оприлюднення в США документів, за якими американські високопосадовці дозволяли використовувати жортостокі методи допитів полонених. Чільне місце серед тем коментарів посідає надалі й тема ескалації чеченського конфлікту в Росії. Спершу ж наводимо коментар швейцарської газети НОЙЄ ЦЮРХЕР ЦАЙТУНҐ, присвячений ситуації в Білорусі. Свою статтю видання починає з опису депортації

українського журналіста Михайла Подоляка білоруським КДБ. ”Сценарій схожий на той, що був у часи Сталіна”, - пише газета й веде далі:

Михайло Подоляк жив і працював у Білорусі чотирнадцять років. Як заступник редактора опозиційної газети ”Время” та співробітник багатьох інших видань, він здобув собі пошану серед критиків режиму президента Білорусі Лукашенка, але постійно дратував правлячу еліту. (...) ”Оскільки законних причин для удару по Подоляку не вдалося знайти, власті вдалися зрештою до депортації”, -

наводить НОЙЄ ЦЮРХЕР ЦАЙТУНҐ слова редактора білоруської газети ”Время” Павла Жука й продовжує:

Лукашенко вважає однак процедури на кшталт цієї абсолютно нормальними. Ситуація в Білорусі – не гірша, ніж у решті європейських держав, заявив він на початку червня в одній зі своїх традиційних вербальних атак проти Організації з безпеки та співробітництва в Європі. Ненормальним він уважає натомість, що ОБСЄ, мовляв, постійно втручається у внутрішні справи країни. Такі висловлювання є частиною вже давньої медійної стратегії Лукашенка, мета якої – посилити почуття патріотизму в громадян і навіяти відчуття іноземної облоги. В такий спосіб президент намагається відвернути увагу від того, що він давно вже не такий популярний, як колись, і що від політичної і економічної ізоляції країни в Білорусі страждають вже не лише дисиденти, - зазначає НОЙЄ ЦЮРХЕР ЦАЙТУНҐ.

Газета ВЕЛЬТ звертається до ситуації на Північному Кавказі:

Можливо, ще зарано говорити про відкриту війну на Кавказі, але до її початку вже є практично всі передумови. Напади в Інгушетії ще раз показали, наскільки потужними є антимосковські сили в регіоні. Недостатньо називати такі надапи просто терористичними актами, як це ледь не рефлективно робить Кремль. Адже в них задіяні сотні озброєних бійців. (...) Лише від президента Росії Володимира Путіна залежить зараз, чи доведеться кавказцям робити вибір між страшним гнобленням російських окупантів і терором на кшталт нового Талібану. Суворе протистояння фундаменталістам, у комбінації з початком справжнього діалогу з поміркованими серед нинішніх противників могло б стати шляхом до поділу відповідальності, а отже й влади в регіоні, і слідом за цим – шляхом до стабільності й може навіть миру, - заназчає газета ВЕЛЬТ.

Газета МІНДЕНЕР ТАҐЕБЛАТТ пише про ставлення Заходу до російсько-чеченського конфлікту:

З того часу, як Захід більше не хоче говорити з Путіном про права людини, щоб той підтримував його й надалі в глобальному хрестовому поході проти ісламістського тероризму й забезпечував нафтою й газом, Чечня випала з поля зору західного суспільства. Лише теракти викликають увагу, але й то на дуже нетривалий час. При цьому те, як Путін поводить з Чечнею і те, як зневажливо ставляться до людей його мародери-солдафони, не може не викликати обурення. Все це має бентежити й російський народ, адже війскове керівництво просто мовчки спостерігає, як у воєнних діях масово гинуть молоді російські новобранці. Водночас підкорені владі московські мас-медіа ігнорують цю тему. І допоки народ у Росії терпітиме все з такою байдужістю, надії на покращення практично немає, - змушена констатува газета МІНДЕНЕР ТАҐЕБЛАТТ.

Про оприлюднення в США документів, згідно з якими дозволялося використовувати жорстокі методи допитів полонених газета РАЙНІШЕ ПОСТ пише таке:

Хто чинить фізичний чи психічний тиск на людей, той скеровує ці дії на обмеження їхньої свободи. Вони перетворюють на жертв сваволі. Уряд Буша мав би соромитися за такі помилкові дії. Адже вони не мають нічого спільного з тими цінностями, за які виступають США, - пише РАЙНІШЕ ПОСТ.

Тему продовжує видання ФАЙНЕНШЛ ТАЙМС ДОЙЧЛАНД:

Оприлюдені урядом США документи однозначно вказують на одне: Якщо почати дозволяти методи допитів, які майже межують з тортурами, то в цій ситуації з»являється така собі небезпечна сіра зона. Саме в цій сірій зоні, вважає багато хто з солдатів, можна застосовувати тортури. Так сталося й у багдадській тюрмі «Абу-Грейб», - заначає газета ФАЙНЕНШЛ ТАЙМС ДОЙЧЛАНД.

Огляд преси підготувала Леся Юрченко