1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Справа Ходорковського: правосуддя по-радянськи

У Москві тривають судові слухання в справі нафтової компанії ЮКОС та її колишнього керівника Михайла Ходорковського. Разом з ним на лаві підсудних перебуває голова ради директорів банку ”Менатеп” Платон Лєбєдєв. Оглядачі називають цей процес політичним, першим з того часу, як розпався Радянський Союз.

У сьогоднішній Росії діє не влада права, а право влади. Це нещодавнє висловлювання одного британського політолога дуже точно описує ситуацію навколо процесу в справі Михайла Ходорковського, який і досі залишається найбагатшою людиною Росії. Процес проти колишнього керівника нафтового концерну ЮКОС та його партнера в бізнесі поволі набирає обертів.

Доступ журналістів на судові засідання - обмежений. Власті не дозволяють їм перебувати в залі довше, ніж 10-15 хвилин. Але кореспонденту німецького тижневого журналу ”Фокус” Борису Райтшустеру вдалося цього тижня бути присутнім на всьому багатогодинному засіданні. Яким чином – він розповідає сам:

Там ситуація дуже смішна. Це найгучніший процес у Росії, але жодного попереднього запису немає. Лежить якийсь старий папірець, в якому можна записатися. І потрапляють десь по шість-вісім осіб. Я прийшов дуже заздалегідь і встиг записатися. Я пройшов до залу, і єдине вільне місце з 24 було між батьками Ходорковського і дочкою Лєбєдєва. Коли виганяли чергову партію журналістів, а їх міняють для того, щоб не можна було стежити за перебігом засідання, то мене просто не помітили. Я був там і під час перерв і мав змогу отримати враження”.

Як каже Борис Райтшустер, атмосфера у залі засідань була дуже гнітючою:

”Враження просто жахливе, якщо чесно сказати. Це не судовий розгляд, а якийсь фарс. Складається враження, що диригує всім державний обвинувач, що сидить по правий бік від судді. Таке враження, що суддя робить усе, що говорить державний обвинувач”.

Кореспондент німецького журналу ”Фокус” у Москві підтвердив, що під час судових засідань обвинувачувані сидять у клітках, як небезпечні злочинці:

”Ходорковський сидить у клітці. Це жахливе видовище. Коли його батько підійшов до нього, щоб потиснути руку, охоронці почали мало не бити його по руках. Лєбєдєв ледве може підвістися з лави. Коли йому треба встати, він тримається за грати цієї клітки. Йому важко говорити, просто видно, що він дуже хворий. Він виглядає дуже погано. Він каже, що його не обстежують лікарі. Крім того, він почав хвилюватися, коли державний обвинувач почав говорити, що його родичі – це люди, які не заслуговують на довіру. Я навіть боявся, що він може там упасти . Ходорковський виглядає значно краще. Він стриманий, трохи похнюплений, але виглядає здоровим. Він виступив досить гордо. Він, наприклад, сказав, що у випадку Лєбєдєва держава повинна довести, що в стані гарантувати життя і здоров”я своєму громадянинові”.

Німецький журналіст здивований тим, що засідання відбуваються в такому маленькому приміщенні:

”У залі сиділи 14 міліціонерів, 24 особи публіки, серед них чотири адвокати, потім батьки, інші родичі і менше десятка журналістів. І це на найбільшому і найрезонанснішому судовому розслідуванні, що зараз триваєє в Росії. Коли в Німеччині розслідуються справи з дрібного хуліганства, в залі буває більше місць для публіки і присутня значно більша кількість журналістів”.

Борис Райтшустер зазначив, що родина Ходорковського розчарована відсутністю підтримки з Німеччини:

” Адвокат Ходорковського Роберт Амстердам сказав, що він обурений тим, що федеральний канцлер Німеччини Шредер заявив, що не бачить ознак порушення в цій справі принципів правової держави. Але було б досить, сказав Амстердам, якби німецький канцлер раз побачив, як відбувається це судове розслідування. Для мене як для німця дуже неприємно, що їх тримають у клітці як серійних убивць. У нас у Німеччині навіть їх не тримають у клітці. У мене таке враження , що це не судове розслідування і пошук правди, а цілеспрямоване приниження і демонстрація того, що буває з людьми, які так себе поводять”.

Цей процес важко назвати показовим, а тому постає питання, чи планувався він взагалі як показовий процес. Адже для повного знищення обвинувачуваного достатньо й економічних інструментів. Ходорковський, як і всі російські нафтові та сировинні магнати, зовсім не святий. У дикі єльцинські часи всі вони заробили свої капітали більш або менш розбійницькими методами, захопивши собі найбільш ласі шматки зруйнованого народного господарства. ”На тлі цих аллігаторів постсоціалістичного капіталізму навіть найбільш хижі західноєвропейські ділки 19 сторіччя видаються дрібними рибками”, - вважає московський кореспондент Західнонімецького радіо WDR Петер Бок.

Федеральний канцлер Німеччини Герхард Шредер відвідав нещодавно Москву, де зустрічався з президентом Путіним. Офіційно справа ЮКОСА не була в списку тем двосторонніх переговорів. Однак пізніше канцлер все ж таки сказав, що в нього немає підстав припускати, що процес у справі Ходорковського ведеться з порушенням принципів правової держави. Рада Європи уповноважила німецького ліберального політика Сабіну Лойтхойссер-Шнарренбергер вивчити обставини арешту й слідства у справі Михайла Ходорковського та ЮКОСа. На її думку:

”В цій справі є один аспект, який викликає дуже великі сумніви, а саме – процес ведеться в справі олного олігарха, в тому числі й за його дії в дев”яностих роках, під час великої приватизації, коли законів дотримувалися не завжди. І той факт, що на лаві підсудних сидить лише один олігарх, а його концерн поступово доводиться до банкрутства, вказує на дуже вибірковий підхід російської держави. Він показує, що держава не займається розслідуванням порушень закону в період великої приватизації 90-х років в цілому”.

За словами Сабіни Лойтхойссер-Шнарренбергер, у 90-і роки було здійснено більше 400 великих приватизацій. Росія має багато олігархів, які порушували закон під час приватизації державної власності. А тому обвинувачення, що їх висувають по відношенню до Ходорковського, з рівним успіхом можна було б висунути й іншим олігархам.

Слова канцлера Герхарда Шредера на підтримку лінії Путіна Сабіна Лойтхойссер-Шнарренбергер може пояснити лише тим, що він дотримується такої позиції з суто державно-політичних міркувань:

”Він прагнув все зробити для того, щоб нічого не заважало підписанню важливих, на його погляд, економічних угод з Росією. Він хотів продемонструвати всьому світові хороші відносини з Путіним. Зрозуміло, що справа ЮКОСа абсолютно не пасує до цієї концепції. Я думаю, що Шредера неправильно зорієнтували, інакше він би не висловився в такій загальній формі про відсутність якихось правових проблем у цій справі. Значно краще було б промовчати”.

Водночас, наголошує уповноважена ПАРЄ, йдеться не про те, щоб заради однієї людини піддавати ризику відносини між двома країнами.

”Йдеться про те, що й міліардер, і зовсім бідна людина мають право на справедливе правосуддя. Крім того, канцлер повинен був зрозуміти, що справа Ходорковського – це ознака дуже неприємних тенденцій в Росії. Дотримання принципів правової держави дуже важливо і для діяльності інвесторів, які приходять до цієї країни зі своїми капіталовкладеннями. Канцлер повинен усвідомлювати, що справа ЮКОСа може спричинити банківську кризу. А цей аспект він повинен враховувати так само, як і питання безпеки німецьких інвестицій в Росії. За останні два тижні з Росії було виведено п”ять мільярдів доларів саме через непевність іноземних інвесторів, що її спричинила справа Ходорковського”.

Так вважає уповноважена Парламентської асамблеї Ради Європи у справі ЮКОСа, ліберальний німецький політик Сабіна Лойтхойссер-Шнарренбергер. На завершення передачі пропоную коментар стосовно справи Ходорковського, що його оприлюднила німецька газета "Франкфуртер рундшау":

"2003-й рік став рекордним для російської нафтової промисловості, яка вирішила перевершити навіть свої досягнення 2004 року. Однак ця мета може залишитися недосяжною, якщо нафтовий велетень ЮКОС розпадеться, або ж буде змушений з технічних причин припинити роботу. На це, очевидно, й спрямовані дії російської держави. Те, що міжнародні консорціуми, в яких ЮКОС брав кредити, почали нервувати, виглядає абсолютно логічним, так само, як і падіння курсу акцій ЮКОСа, і підвищення цін на нафту на світовому ринку. Це те, що стосується економічного аспекту справи. Але тут ідеться про значно більше. Мова йде про відносини державної влади та економічних структур у Росії Путіна, про контроль над економікою, а отже – про майбутнє російського суспільства. Зрозуміло, що централізована влада в державі, яка в даний момент повністю залежить від експорту нафти, усвідомлює стратегічне значення виробників сировини і прагне прибрати їх до рук. Однак те, що вона схвалює ліквідацію одного з найбільших виробників нафти і навіть активно бере участь у цій ліквідації, свідчить про автократичні тенденції в Росії”.