1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

„Справа Литвиненка”: сліди по всій Європі, а ключ у Москві?

Однією з провідних тем у європейській пресі є смерть колишнього диктатора Чилі Августо Піночета та її вплив на подальший розвиток країни. Німецькі ж газети активно коментують долучення поліції країни до розслідування справи про вбивство колишнього офіцера російської ФСБ Олександра Литвиненка.

Märkische Allgemeine звертається зокрема до того факту, що сліди полонія-210, яким отруїли екс-агента були знайдені в Гамбурзі:

Знову Гамбург! Після терактів у США 11 вересня, які планувалися ісламістами в одному з гамбурзьких студентських гуртожитків, це ганзейське місто знову потрапило в контекст великої міжнародної змови! Однак перші попередні результати розслідувань все ж показують, що резонансна „справа Литвиненка” бере початок не в Гамбурзі. Дедалі більш незручною вся ця історія стає для Росії. Дуже неприємним є для неї, що активні чи колишні агенти спецслужб дозволяють собі зводити свої рахунки в Лондоні чи ще деінде. Те, що зараз відбувається між Москвою та Лондоном, фатальним чином нагадує часи „холодної війни”. І для того, щоб цей постріл з розбійницької рушниці не перетворився на серйозну кризу, потрібно дуже швидко з’ясувати всі обставини справи, - закликає Märkische Allgemeine.

„Ключ до розкриття „справи Литвиненка” слід шукати в Москві”, - пише Westdeutsche Zeitung з Дюссельдорфа:

Розслідування проводить Скотланд-Ярд, бо вбивство відбулося в Британії. А от російським відомствам було б непогано перетворити на дії свою висловлену готовність допомогти слідству. Це означає, що британські слідчі мають отримати право допитувати всіх ними підозрюваних і ставити такі питання, які їх цікавлять, не напинаючись при цьому на якісь перешкоди. Адже докопатися до правди було б і в російських інтересах, - припускає дюссельдорфська Westdeutsche Zeitung.

Nordwest-Zeitung з Ольденбурґа звертає увагу на те, що радіоактивні сліди зі справи про вбивство Литвиненка простяглися всією Європою. Далі видання запитує:

Де ще ці сліди не виявлені? Сильно бентежить той факт, з якою безвідповідальністю діяли ще не виявлені злочинці. Вони не просто спланували таке страшне вбивство, а ще й наразили на серйозну небезпеку геть ні в чому не повинних людей. Той факт, що майже всі сліди у цьому злочині ведуть до Москви, робить цю кримінальну історію тільки ще більш небезпечною. Є також вагомі причини припустити, що правді просто не дають вийти на світло, - читаємо у Nordwest-Zeitung.

До іншої теми. „Піночет тепер – остаточно минуле”, пише французька Libération про смерть колишнього чилійського диктатора, далі однак зауважуючи:

Але спогади про захоплених на стадіоні в Сантьяго та про тих, кого піддавали жорстоким тортурам, не зникнуть. Смерть Піночета не робить нас більш терпеливим, а навпаки – пробуджує нескінченний жаль з того приводу, що цього чоловіка, який ніколи не мав навіть гадки покаятися за вчинені від його імені злочини, так і не було засуджено. Слід однак сподіватися, що Августо Піночет дійсно назавжди пішов у минуле. (...) А той факт, що в Чилі нині править Мішель Башелет, соціалістка й дочка однієї із жертв режиму Піночета – це сповнений оптимізму символ і остання помста колишньому диктатору, - зауважує паризька газета Libération.

Ще одна французька газета, L’Alsace, продовжує тему:

Можна лише жаліти з того приводу, що цей диктатор помер, так і не отримавши справедливий вирок суду. І це не залежало від того, що в його справі не вистачало свідків чи доказів. Досьє, які обґрунтували для нього багато десятків років ув’язнення, настільки великі й незаперечні, що навіть британські юридичні органи мали можливість тримати його півтора роки під домашнім арештом, очікуючи на його вислання до Іспанії, до якого так і не дійшло. Друзі Піночета ніколи не забували попіклуватися про нього. Піночет був повноправним членом тріумфуючої касти капіталізму, уособленням якої свого часу були як британська „залізна леді” Маргарет Тетчер, так і американські президенти Рональд Рейган та Джордж Буш-старший. Саме це рятувало Піночета. Але чилійському народові це принесло 17 років нещастя, - підкреслює L’Alsace.

Швейцарське видання Tages-Anzeiger наголошує, що тепер для Чилі по-справжньому починається майбутнє:

Упродовж десятиліть з Августо Піночетом пов’язували глибокий розкол у чилійському суспільстві. Частина співвітчизників ледь не обожнювали його, бо на їхню думку, саме він завершив у Чилі еру Сальвадора Альєнеде, в такий спосіб звільнивши країну з пут марксизму. Інші ненавиділи Піночета, бо він та його прибічники зруйнували демократію і вбили понад три тисячі своїх політичних противників, а ще тисяча людей у часи його правління просто безслідно зникли. Більша частина населення Чилі, очевидно, з полегшенням сприйняла звістку про смерть Піночета. Без нього, як сподіваються чилійці, стане простіше розібратися з юридичної та моральної точок зору в чорному періоді чилійської військової диктатури під проводом Піночета. І в такий спосіб нарешті закласти перший камінь у фундамент національного примирення, - переконаний Tages-Anzeiger, який виходить у Цюріху.

  • Дата 11.12.2006
  • Автор Огляд європейської преси підготувала Леся Юрченко
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/ALrQ
  • Дата 11.12.2006
  • Автор Огляд європейської преси підготувала Леся Юрченко
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/ALrQ