1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Світ

Спостерігачі ООН безсило стежать за кровопролиттям у Сирії

Кровопролиття у Сирії не припиняється. Місія спостерігачів ООН звітує про насильство. Однак реальної альтернативи мирному плану Кофі Аннана немає, зауважують оглядачі.

Сирійські урядові війська та угруповання повстанців убивають, катують і гвалтують. Щодня надходять нові повідомлення про стрілянину, бомбардування чи теракти. За даними керівника місії спостерігачів ООН у Сирії Роберта Муда, днями в містечку Хула загинули більше ста осіб, понад 300 були поранені. Серед жертв більше тридцяти дітей. Рада Безпеки ООН у неділю ввечері різко засудила цей спалах насильства.

Міжнародна спільнота засудила убивства мирних жителів у Хулі

Міжнародна спільнота засудила убивства мирних жителів у Хулі

Передбачене планом мирного врегулювання Кофі Аннана припинення вогню в Сирії від квітня цього року не діє. Дедалі більше опозиціонерів беруть у руки зброю. Сирійська вільна армія закликала ООН негайно покласти край конфлікту, інакше вона не вважатиме себе зобов'язаною дотримуватися перемир'я. Роберт Муд назвав події в Хулі «жахливою трагедією». А ще в середині травня він оптимістично висловлювався про свою місію та звітував про заспокоєння ситуації після прибуття спостерігачів. Нині в Сирії перебувають близько 260 спостерігачів ООН, їхня кількість має зрости до 300. Німеччина теж планує відрядити до Сирії для участі в місії до 10 військових. Неозброєні військові фахівці мають стежити за дотриманням плану з шести пунктів, запропонованого спецпредставником ООН і Ліги арабських держав Кофі Аннаном.

Мирний план не діє

Цей мирний план передбачає початок політичного діалогу, забезпечення доступу гуманітарним організаціям, звільнення політичних в'язнів, вільне пересування для журналістів, а також свободу зібрань та демонстрацій. Утім досі режим Ассада насправді не виконав жодної з цих вимог, стверджує Корина Гаусведель, експерт Міжнародного центру конверсії в Бонні.

Очевидно, президент Сирії Башар Ассад насамперед хотів виграти час. Адже його згода на план Кофі Аннана спершу призвела до зменшення міжнародного тиску на його режим. Але для того, щоб справді покласти край конфлікту, Ассад повинен або відмовитися від влади, або надати частину повноважень опозиції. «Це точно не належить до планів режиму», - переконана Хаусведель. Замість цього війська Ассада продовжують застосовувати силу проти повстанців і демонстрантів, і як засвідчують події в Хулі, з не меншою жорстокістю.

Експерт з питань зовнішньої політики фракції СДПН у Бундестазі Рольф Мютценіх також сумнівається в готовності Ассада йти на компроміси. Тому, на його переконання, потрібно посилити тиск на сирійський режим.

Керівник місії спостерігачів ООН Роберт Муд

Керівник місії спостерігачів ООН Роберт Муд

У ніч на понеділок, 28 травня, Рада Безпеки ООН одностайно засудила розправу над мирними жителями в Хулі. Щоправда, під тиском Росії текст заяви дещо пом'якшили. З нього видалили формулювання, які прямо покладали відповідальність на сирійську владу. Москва вважає, що відповідають за кровопролиття й урядові війська, і опозиція. У зв'язку з розподілом сил у Раді Безпеки ООН деякі представники сирійської опозиції вимагають військового вторгнення в Сирії без згоди цієї організації. Рольф Мютценіх це відкидає: «Односторонні акції без легітимації за нормами міжнародного права, не здатні вирішити ситуацію». Уряд Німеччини поділяє таку точку зору. На міжнародному рівні нині мало готовності брати участь у військовій операції в Сирії.

Озброєння опозиції

Корина Гаусведель виступає і проти озброєння опозиції. «Це політика камікадзе, не придатна для мирного врегулювання». Нині деякі країни Перської затоки, такі як Саудівська Аравія, Катар та Об'єднані Арабські Емірати надають фінансову підтримку сирійській опозиції. Заявляється, що ці гроші спрямовано на утримання повстанців, але не можна виключати, що у такий спосіб вкладаються кошти в купівлю зброї.

Однак, зовсім відмовлятися від плану Кофі Аннана ще рано, вважає Корина Гаусведель. «Наразі немає іншого прийнятного шляху». Потрібно бути реалістами, погоджується Рольф Мютценіх. «Поки що це єдиний план, за допомогою якого міжнародна спільнота намагається діяти згуртовано». На його думку, потрібно зачекати, як буде розвиватися ситуація, коли місія спостерігачів у Сирії досягне 300 осіб.

Керівникові місії Робертові Муду вже зараз зрозуміло одне: «Якщо сторони конфлікту не виявлять справжньої готовності до діалогу, то й спостерігачі, скільки б їх не було, ще довго не зможуть покласти край насильству», - застеріг Муд.

DW.COM