1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Список світової спадщини ЮНЕСКО поповнився новими об’єктами в Україні

ЮНЕСКО включила до Списку об’єктів світової спадщини дерев’яні церкви Карпатського регіону України і Польщі. Експерти вважають це своєрідним авансом владі і стимулом для збереження і реставрації пам'яток.

Дерев'яна церква в Карпатах

Дерев'яна церква в Карпатах

Попри невиконання Україною попередніх рекомендацій щодо збереження культурних пам’яток, Організація об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) таки включила новий український об’єкт до Списку всесвітньої спадщини. Це - дерев’яні церкви Карпатського регіону України і Польщі. Таке рішення ухвалили у п'ятницю, 21 червня, делегати організації на засіданні у Камбоджі. Заповідник "Херсонес Таврійський" поки залишився у переліку об’єктів-кандидатів.

Херсонесу доведеться почекати у статусі кандидата

Херсонесу доведеться почекати у статусі кандидата

"Скорочений" список

Тепер у Списку всесвітньої спадщини значиться шість українських культурних та природних пам’яток: Собор Святої Софії у Києві з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська лавра, Ансамбль історичного центру Львова, геодезичний пункт "Дуга Струве", Букові праліси Карпат, Резиденція Буковинських та Далматинських митрополитів у Чернівцях та дерев’яні церкви Карпатського регіону.

Це ледь не найменша кількість об’єктів внесених у список у порівнянні з іншими європейськими країнами,  хоча подібних пам’яток в Україні більше сотні, констатує голова підкомітету з питань охорони та популяризації культурної спадщини парламентського комітету з питань культури і духовності, депутат з фракції "Батьківщина" Олександр Бригинець.

За його словами, ЮНЕСКО неохоче включає українські об’єкти через те, що таким чином хоче домогтися від української влади належного збереження об’єктів, які вже є у цьому списку. "Неохоче включення наших пам’яток у список ЮНЕСКО – це важіль впливу, аби українська влада повернулася "фейсом" до культури і її збереження", - прокоментував Бригинець Deutsche Welle. Як відомо у попередньому списку кандидатів ще з 1989 року містяться одинадцять об’єктів, які ЮНЕСКО не поспішає брати під свою опіку. За словами Бригинця,  визнаючи пам’ятку ЮНЕСКО сподівається на паритетний її захист, натомість українська сторона лише "імітує діяльність і опіку" культурних об’єктів.

Грізне попередження

Як відомо, у ЮНЕСКО неодноразово звертали увагу на проблему із забудовою Софії Київської та Києво-Печерської лаври. У квітні в Києві працювала моніторингова комісія експертів ЮНЕСКО, яка оглядала забудову буферних зон цих пам'яток і на останньому засіданні у Камбоджі заявила, що Україна систематично не виконує рекомендації з охорони.

Цього разу  у ЮНЕСКО рекомендували Україні до кінця року ухвалити новий закон про культурну спадщину, в якому описувалися б поняття буферних зон, а також об'єднати буферні зони заповідників і ввести в них мораторій на нові забудови, ухвалити генплан Києва, а також підготувати план реконструкції Варязьких печер. При цьому експерти організації залишили ці комплекси у Списку всесвітньої спадщини, яким через забудову буферних зон загрожувало виключення. "На сьогодні це питання зняте і дай Боже, навічно, більше його не порушуватимуть", - сказав міністр культури України Леонід Новохатько.

На користь чи на шкоду?

Києво-Печерська лавра

Києво-Печерська лавра

Однак представник громадської ініціативи "Збережи старий Київ" Тимур Ібраімов впевнений, що рішення ЮНЕСКО не виключати зі списку Софію Київську та Києво-Печерську лавру та включення нового об'єкту радше аванс українській владі. "Із забудовою історичних і культурних пам'яток у Києві нічого не змінюється. Ситуація тільки погіршується. Там як будували та і будують", - сказав Ібраімов.

Ініціатор руху "Дамо раду Києву" у свою чергу Ігор Луценко переконаний, що українські чиновники не зацікавлені у максимальній кількості представлених в Списку ЮНЕСКО українських пам'яток, тому й гальмують цей процес. "Наприклад Андріївська церква, що у Києві на Подолі,  вже давно є претендентом на включення у список ЮНЕСКО. Якби туди її внесли, то чиновники не могли б продавати землю навколо неї для забудови. А так вони успішно все розпродують", - стверджує Луценко.

Туристичні ж компанії радіють, що попри проблеми в Україні побільшало пам'яток, які охороняються ЮНЕСКО. Туроператори сподіваються на збільшення туристів, які захочуть відвідати Карпатський регіон, для ознайомлення з дерев'яними церквами Карпат. "Є навіть такий тренд – туристи, які їздять виключно дивитися на пам'ятки, які є у списку ЮНЕСКО", - зауважила прес-секретар Асоціації лідерів турбізнесу України Юлія Олійник.