1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

СОТ у пошуках власної ідентичності

Це вже схоже на суїцид: 12 років жодного прогресу в перемовинах щодо нової угоди про світову торгівлю. Тож, дедалі більше країн-членів СОТ укладають двосторонні договори за межами організації.

Гермініо Бланко, Марі Елька Пангесту, Аміна Мохамед… Є ще шість прізвищ, які мають значення тільки для інсайдерів. Проте уже цього року хтось з цих людей стане світовою знаменитістю, адже успадкує крісло Паскаля Ламі - генерального директора Світової організації торгівлі (СОТ).

Однак спочатку дев'ятеро кандидатів на цю посаду повинні відповісти на низку запитань, представити своє бачення розвитку організації в майбутньому та не в останню чергу довести свою витримку, адже вибори нового очільника СОТ можуть тривати кілька місяців. А розпочинаються вони в ці дні - наприкінці січня. Якими б складними не видавались виборчі перегони, кожен з кандидатів знає напевно: найважче буде після обрання на посаду. СОТ треба рятувати.

Прощавай, Дохо!

Ще 2001-го року країни-члени СОТ оптимістично дивились у майбутнє. У столиці Катару Досі вони заклали початок нових перемовин - так званий раунд Дохи. Мета була вельми амбіційною: гарантувати усім учасникам ринку вільний доступ до світової торгівлі, посилити міжнародну економіку через скасування митних бар'єрів й інших торгових зборів і таким чином сприяти підвищенню добробуту.

Перш за все вигоду від нових планів СОТ мали отримати країни, що розвиваються. Столиця Катару повинна була стати символом чесного й вільного торгового порядку. Втім, замість цього вона стала символом розчарування та застою. Переговори щодо такого великого пакету реформ головні актори хотіли завершити до 2005-го. Втім, нічого не сталось і через вісім років.

"Кожен знає, що "раунд Дохи" втратив своє значення, але ніхто не хоче говорити про це вголос", - вважає експерт зі світової торгівлі Сімон Евенетт зі швейцарського Університету Санкт Галлена. У продовженні переговорів були зацікавлені країни, що розвиваються, особливо аграрні. "Втім, проблема полягає в тому, що вони не знають, яким чином можна вплинути на переговорний процес, щоб заручитися підтримкою США чи інших великих країн", - каже Евенетт. Його висновок: Доха - це зомбі, який насправді не помер, але й уже не живий.

Найбільш критичним питанням є сільське господарство, яке призвело до протистояння між індустріально розвиненими країнами та країнами, що розвиваються. Чи повинні багаті держави скасувати субвенції для аграрного сектору? Чи можуть країни, що розвиваються, зберігати мито на імпорт, аби захистити власну продукцію?

Проблема полягає в тому, що переговори в Досі надто комплексні: пакет має містити понад 20 тем. Торгівля аграрними та промисловими продуктами, а також надання послуг мають бути в цілому лібералізовані. До цього додаються пропозиції щодо реформування процедури голосування та регуляторних заходів у картельних відносинах чи іноземних інвестиціях.

Проте і цього замало: "Додатково країни-члени СОТ - на той час 155 - вирішили ввести в дію принцип принцип єдиного пакету, який означає, що усі питання мають вирішуватись на спільних зустрічах. А це ускладнює справу, оскільки всі повинні погодитись з усім", - каже Рікардо Мелєдез-Ортіз з Міжнародного центру торгівлі та стійкого розвитку (ICTSD). Виправити цю ваду СОТ не змогла й донині.

Світова торгівля - без СОТ?

Застій у переговорних процесах у Досі кілька років тому спровокував появу альтернативної моделі до угоди СОТ. Дедалі більше країн укладають двосторонні договори, які виходять за межі правил Світової організації торгівлі. Мережа угод про вільну торгівлю охопила весь світ, і розібратися тут стає дедалі складніше.

Проблема полягає в тому, що у вмінні вести переговори на двосторонньому рівні учасники таких угод можуть покладатися лише самі на себе. Попри те, що багато хто й кладе в основу двосторонніх договорів право СОТ, однак кінець-кінцем сторони самі визначають остаточні правила, які цілком можуть порушити баланс у відносинах.

"Перемовини між розвиненою економікою та бідною країною завжди нерівноправні з самого початку, оскільки сильніший завжди має більше можливостей. І саме тому нам потрібна СОТ та багатосторонній зачаток", - наголошує Мелєдез-Ортіз. За словами Евенетта, тільки в рамках Світової організації торгівлі маленькі та слабкі країни здобувають належний захист.

Оголошується нова ера

Оптимально вийти із ситуації можна за рахунок відновлення переговорів у великому колі та спільного пошуку шляхів розв'язання проблем. "Ми не можемо знову чекати десять років. Це поховає майбутнє організації. Країни-члени повинні зрозуміти, що "раунд Дохи" уже не реанімувати, тож необхідно розробити новий комплекс документів. І чим швидше, тим краще", - каже швейцарський вчений Евенетт. Він наголошує, що для цього потрібна політична воля з усіх боків.

Шанси, що крісло голови СОТ вперше займе жінка, ще ніколи не були такими високими як нині, адже з дев'ятьох кандидатів три носять спідниці. Та й походження кандидатів дає підстави для висновку, що СОТ прагне змінити імідж: восьмеро з дев'яти кандидатів представляють країни, що розвиваються. Раніше практично всі очільники організації були представниками індустріально розвинених країн. Однак, хто б не успадкував посаду Ламі, він має пам'ятати: рішення в СОТ ухвалює не генеральний директор, а Генеральна рада організації. Її наступне засідання відбудеться наприкінці року в Балі.