Сократи нашого часу: як їм себе прогодувати? | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 22.08.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Сократи нашого часу: як їм себе прогодувати?

Якщо французи залюбки філософствують гуртом за обідом, то німці під час цього процесу вважають за краще залишатись наодинці. Нині у Німеччині професія філософа переживає ренесанс.

Кожен, хто цікавиться філософією, рано чи пізно відкриє для себе праці німецьких мислителів. Їхні творіння сформували нові напрямки у філософії, що мали значний вплив на розвиток економічної та політичної наук. Проте на сьогоднішній день у німецьких вузах перевага надається інженерам, інформатикам та математикам. Невже для філософської думки не залишилось місця? Постає питання, як випускнику філософського факультету заробити на хліб з маслом, щоб не жити лише "стравою для мізків"?

Ренесанс філософської думки

"Наразі спостерігається повернення філософії до публічного простору, причиною цьому слугує економічна, екологічна та життєва криза у сучасному суспільстві",- розповідає головний редактор "Філософського журналу" (Philosophie Magazin) Вольфман Айленберґер в інтерв’ю з DW. Журнал, присвячений філософській проблематиці побуту, з'явився на полицях магазинів Німеччини наприкінці 2011 року. На сторінках журналу можна знайти відповіді на наболілі запитання: навіщо нам діти? Чи впливають випадкові події на долю? Та що важливіше: дружба чи кохання? Також він містить вирізки з оригінальних текстів філософів-класиків. Читають журнал як підлітки, так і пенсіонери.

Доказом того, що філософія має місце у повсякденному житті, можна вважати успіх Першого міжнародного фестивалю phil.COLOGNE, який відбувся цього року в Кельні. На берегу Рейну зустрілись німецькі мислителі сучасності, а також ті, хто просто полюбляє шукати відповіді на всілякі запитання. "Астроном міг, наприклад, поспілкуватися з космонавтом про походження всесвіту, а філософ – з тюремним лікарем про природу добра та зла. На подібних зустрічах завжди відбувається діалог між теорією та практикою",- пояснює Вольфрам Айленберґер, один з організаторів фестивалю.

Про зло, добро та про футбол

Телеведучий Ранґа Йоґешвар та видавець FAZ Франк Ширрмахер на ярмарку phil.COLOGNE

Телеведучий Ранґа Йоґешвар (ліворуч) та видавець FAZ Франк Ширрмахер на ярмарку phil.COLOGNE

Про відродження філософії свідчить і поява шкіл так званої " побутової філософії". Один такий заклад відкрили два роки тому у Гамбурзі подруги Пія Шаф (Pia Schaf) та Габі Боле (Gaby Bohle). У невеличких класах, під керівництвом викладачів, тут зустрічаються охочі помізкувати на різноманітні теми: про внутрішню свободу, своє місце у житті та навіть футбол.

Станом на сьогодні це єдиний такий заклад у німецькомовному просторі, стверджують Пія та Габі. Викладачі, що проводять семінари, приїздять не лише з німецьких міст, але також з Бельгії та Швейцарії. "Французи можуть філософствувати усюди, наприклад за обідом,- зазначає Пія Шіфт. – Ми ж, німці, дивимось на все крізь академічну та бюрократичну призму. Нам простіше купити книгу та читати її наодинці".

Але у той же час Шіфт вважає, що сьогодні у людей виникає чимраз більше запитань, на котрі складно знайти відповіді самостійно. Філософи виступають у якості помічників у цьому пошуку. Засновники школи планують провести турне країною. Варто зазначити, що робочі приміщення, котрі можуть орендувати приватні особи та організації з метою проведення філософських консультацій, почали з'являтися у Німеччині ще у 80-тих. А з 2009 року було створене Об'єднання працівників філософських кабінетів (Berufsverband für Philosophische Praxis), головним завданням котрого є розвиток цього напрямку та професійна підтримка практикуючих філософів.

Водій таксі, що розуміється на Канті

Вольфрам Айленберґер упевнений, справжньому філософу необхідно в першу чергу мати розуміння того, що "з цим світом щось коїться", по- друге, бути усидливим, та, по-третє, мати математичні та лінгвістичні здібності. "У Німеччині кепкують, мовляв, випускники філософських факультетів урешті-решті працюють в якості водіїв таксі",- продовжує Айленберґер.- Але це не відповідає дійсності. Якщо правильно позиціонувати себе на ринку праці, шанси знайти роботу є доволі високими: приватні консультації, ЗМІ та сфери, котрі потребують нових ідей і чіткого планування."

Ким працювати у майбутньому? Це запитання мучить багатьох абітурієнтів. При виборі професії можна орієнтуватись на поклик серця, думку батьків чи майбутню зарплатню. Але що з вище сказаного є більш важливим?

Чому перевелись філософи

Видання Філософський журнал почало виходити у Німеччині 2011 року

Видання "Філософський журнал" почало виходити у Німеччині 2011 року

На думку експертів, більшість випускників філософських факультетів з головою поринають у науку та працюють над своїми кандидатськими дисертаціями. Але що ж їх чекає потім? Тецуші Хирано з Японії декілька тижнів тому захистив свою роботу у Бонському університеті на тему "Феноменологія сцени". У найближчому майбутньому він сподівається отримати робоче місце при університеті. "За своєю методологією філософія схожа на інші науки, оскільки вона має на меті осягнути істини людського життя, проте з традиційним заробітком грошей це має мало чого спільного, саме через це студентам-філософам так складно знайти роботу",- вважає Тецуші.

Філософія і не тільки

Ціла низка німецьких вищих навчальних закладів пропонує філософію в якості профільного предмету. Магістерські та бакалаврські програми можна знайти у вузах Берліна, Бамберга, Дрездена, Мюнхена, Потсдама, Тюбінгена…Як правило, факультет спеціалізується на окремих розділах філософії. Наприклад, у Бранденбургському технічному університеті, що у Котбусі, готують експертів з філософії техніки, університети Аугсбурга та Ерлангена-Нюрнберга пропонують спеціальність "етика та культура текстових творів", а в університеті Фрайбурга читають курс із філософії права.

Експерти радять студентам розширяти свої горизонти та не зациклюватись на лише одній спеціальності, вивчати паралельно, наприклад, економіку, релігію чи політику. Деякі виші надають таку можливість. Наприклад, міждисциплінарна програма "Менеджмент, філософія та економіка", котру пропонує Франкфуртська школа фінансів та маркетингу. Байройтський університет готує спеціалістів з предмету "Філософія та економіка" вже понад 12 років. Маючи такий диплом, випускникам навряд чи доведеться філософствувати над пошуками робочого місця.

Навички та вміння, отримані під час навчання – до яких належать кмітливість, уміння аргументувати свою точку зору, вміння дивитись на проблему в цілому, аналізувати зв’язки – обов’язково стануть у нагоді у подальшій кар’єрі. "Філософи потрібні на підприємствах, у політиці, у школах,- перелічує Пія Шаф.- В умовах глобалізації особливо важливо вміти розмовляти з людьми та чути один одного. Наразі існує потреба у мислителях, котрі не додумують усе замість тебе, а натомість навчають думати самостійно та вміти формулювати та ставити запитання.

DW.COM