1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

„Совістю Європи” на півроку стане... Росія

У п’ятницю розпочнеться шестимісячний термін головування Росії у Комітеті міністрів Ради Європи. Цю міжурядову політичну організацію ще називають „совістю Європи”, адже її основне завдання – захист прав людини та плюралістичної демократії. Однак совість самої Росії у цих сферах не зовсім чиста, нарікають численні оглядачі.

default

Рада Європи, до складу якої входять 46 країн Старого світу, покликана передовсім сприяти захисту прав людини та пошуку спільних рішень соціальних проблем на теренах Європи. Чому ж саме Росії, якій постійно закидають порушення прав людини, надається можливість головування у цій організації? Пояснює німецький політолог з Фонду науки та політики Ебергард Шнайдер:

„Росія бере на себе головування Радою Європи лише тому, що існує певний порядок ротації президентства за англійським алфавітом. Проте сам факт, що Росія головуватиме в організації, яка відповідає в Європі за дотримання основних прав людини та гарантування свободи для своїх громадян означає для Росії велике здобуття престижу. Адже саме в цих сферах Росія останнім часом піддавалася масивній критиці”.

Москву критикують і за те, що вона не поспішає виконувати низку резолюцій та вимог Ради Європи. Депутат Бундестагу та колишній міністр юстиції Німеччини Сабіне Лойтгойзер-Шнарренберґер у ролі представника ФРН у Парламентській асамблеї Ради Європи зауважує, що російські парламентарі неоднозначно реагують на критику з боку Ради Європи. Лойтгойзер-Шнарренберґер:

„Спочатку реакція з боку Росії все-таки була дружньою, але в принципі вони непохитні. Російська делегація ні на що не піддається. Вона намагається за допомогою багатьох поправок змінити на свою користь проект звіту. Велика делегація Росії діє дуже сконцентровано, я вважаю що ця делегація – це авангард російської влади у Страсбурзі”.

Росія представлена в Парламентській асамблеї Ради Європи вісімнадцятьма депутатами. Керівник російської делегації Константин Косачов вважає, що до Росії ставляться з упередженням. Він так висловився про минулорічну критику Ради Європи щодо недостатньої демократії в Росії:

„Доповідачі почали ставити Росії додаткові пропозиції чи навіть претензії, які не входили до наших попередніх обов’язків і тим самим зробили нашу програму дій доволі нескінченною. Уникнути цього, очевидно, неможливо, адже Росія для парламентської асамблеї Ради Європи – це такий собі „смачний” проект”.

Сабіне Лойтгойзер-Шнарренберґер дотримується іншої думки. Порушення прав людини в Чечні, незадовільна ситуація в російській армії, зростаючий расизм – все це потрібно піддавати криці. Проте поки що невідомо, чи під час головування Росії в Раді Європи голоси критиків притихнуть, чи їх, навпаки, стане більше:

„В решті решт можливим є те, що при генеральному секретарі чи президенті асамблеї не бажають, щоб під час головування Росії піддавали критиці також саму Росію. Це – політичне міркування і було б цікаво побачити, чи на перший план буде поставлене добре партнерство, що теж важливо, чи його, все ж таки, супроводжуватиме важлива критика”, - говорить Лойтгойзер-Шнарренбергер.

Невідомо й те, чи Росія захоче виступити в ролі посередника між Радою Європи та Білоруссю – єдиною європейською державою, що не є членом Ради Європи. Як член цієї організації Росія зобов’язана сприяти прискоренню демократичного процесу в цій країні, адже президенти Путін та Лукашенко вважаються союзниками. Позиція Сабіне Лойтгойзер-Шнарренбергер й у цьому питанні скептична:

„Російська влада навіть не думає про те, щоб вплинути на Лукашенка стосовно зміцнення опозиції та торування шляху до більшої демократії, а радше навпаки. У мене немає жодної надії, що президентство Росії у Комітеті міністрів почне щось інше”.

В свою чергу, політолог Ебергард Шнайдер вважає, що критика та негативні очікування європейців щодо головування Росії у Комітеті міністрів бажаних результатів не принесуть.

„В принципі існують дві можливості. Якщо Росія залишатиметься членом Ради Європи, то варто наполягати, щоб вони виконували свої обов’язки. Друга можливість – це виключення Росії з цієї організації. Золотої середини я тут не бачу”.