Слідчі комісії Бундестагу: ″гострий меч″ у руках опозиції | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 27.09.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Слідчі комісії Бундестагу: "гострий меч" у руках опозиції

Парламентські слідчі комітети вважають "найгострішим мечем в руках опозиції" для контролю уряду. Звітувати перед ними в Німеччині мають навіть найвищі посадові особи, наприклад канцлер Анґела Меркель.

Канцлер ФРН Анґела Меркель у четвер, 27 вересня, постала перед слідчою комісією Бундестагу. Глава німецького уряду звітувала перед її членами в справі про захоронення радіоактивних відходів у Горлебені ще в її бутність міністром охорони довкілля (1994-1998 роки).

У сучасній історії Німеччини це вже 39 парламентська слідча комісія, що займалася розслідуванням резонансних справ. 44-а стаття конституції ФРН визначає, що подібна комісія слугує інструментом парламентського контролю на федеральному та земельному рівнях. Скликати її можуть за вимогою чверті депутатів парламенту.

Як правило, парламентські слідчі комісії прагнуть почути відповіді з вуст найвищих посадовців, як у випадку з Меркель зараз. Свого часу перед парламентською слідчою комісією мав звітувати й Гельмут Коль, коли він очолював уряд. Його запрошували в зв'язку зі справою про партійні пожертви.

Говорити правду й нічого крім...

Анґела Меркель відповідає на запитання слідчої комісії Бундестагу

Анґела Меркель відповідає на запитання слідчої комісії Бундестагу

Процедура заслуховування майже аналогічна тій, що існує в кримінальному суді, каже правник Пауль Й. Ґлаубен, віце-президент земельного парламенту Рейнланд-Пфальцу та співавтор книги щодо функцій та процедур роботи слідчих комісій. "Це означає, що як і в суді тут діє обов’язок говорити правду. У разі ж надання завідомо неправдивої інформації порушника може бути притягнуто до відповідальності", - пояснює він. Санкції в такому випадку передбачають штраф або ж навіть покарання у вигляді позбавлення волі.

Особливість парламентської слідчої комісії полягає й у тому, що її члени мають право отримати доступ й особисто ознайомитися з усіма документами, які мають відношення до справи. За словами професора політології боннського університету Ґерда Ланґґута, це чимала перевага - адже, обмежуючись лише усними чи письмовими поясненнями, можна багато чого приховати.

Натомість члени слідчих комісій за бажання можуть витягнути обширну інформацію з підзвітних посадовців. Хорошим прикладом тут слугує нова інформація, отримана слідчим комітетом Бундестагу, який розслідує справу неонацистського підпілля з Цвікау.

Ґерд Ланґґут

Ґерд Ланґґут

Приклад для наслідування

Та мабуть найгучнішою досі залишається діяльність комісії, що розслідувала скандал з партійними пожертвами християнських демократів часів Гельмута Коля. Але і його наступник Ґергард Шредер теж мусив звітувати перед слідчою комісією парламенту в зв’язку з підозрами підкупів у ході парламентських виборів 2002-го року.

Особливу роль має й комітет з питань безпеки та оборони, який теж може виконувати слідчі функції навіть без відповідної вимоги депутатів. Далеко не всюди в інших країнах справи військового характеру, потрапляють на розгляд аналогічних комітетів у парламенті. "У Німеччині парламент має вельми серйозну вагу. Погляньте хоча б на дискусії довкола європейського стабфонду ESM. Тому Бундестаг завжди слугував для інших парламентів прикладом для наслідування", - каже Ланґґут.

DW.COM