1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Сланцевий газ в Україні: «з екологією якось розберемося»

Посилення енергетичної незалежності – в Україні нині політичний пріоритет. Під цим гаслом уряд сприяє розробці родовищ сланцевого газу. Екологічні ризики, вочевидь, відходять на другий план.

Більше половини наявних запасів традиційного природного газу в країні вже видобуто. Аби зменшити залежність від російського палива, уряд робить ставку на видобуток сланцевого газу. «Газ з традиційних джерел вичерпується, тепер Західна Україна вже цікава лише для сланцевого газу», - заявив днями на одній з експертних дискусій голова ради директорів групи компаній «Надра» Павло Загороднюк. Він наголошує, що завдяки залученню великих нафтогазових компаній до видобутку нетрадиційних типів природного газу Україна стане більш незалежною енергетично, а отже і політично.

На початку року компанії Shell та Chevron виграли конкурси на розробку двох великих родовищ сланцевого газу – Юзівського на сході та Олеського – на заході України. У міністерстві палива і енергетики очікують, що на цих ділянках вже за декілька років видобуватиметься близько 15 мільярдів кубометрів на рік. У вересні Shell, у пошуках газу ущільнених пісковиків, почне буріння першої розвідувальної свердловини у Первомайському районі на Харківщині. «За п’ять років будуть пробурені п’ять пошукових свердловин», - повідомила Deutsche Welle директор з екології та охорони праці компанії Shell в Україні Тетяна Бобровицька.

Ризики для довкілля

Екологи бояться, що видобуток сланцевого газу в Україні завдасть значної шкоди довкіллю. Адже для видобутку використовується екологічно небезпечний метод горизонтального гідророзриву, коли застосовують великі об'єми води з хімічним розчином. Тетяна Бобровицька наголошує, що  в Україні Shell застосовуватиме ті самі екостандарти, як і в інших країнах. «Сам гідророзрив є безпечним для довкілля, є питання герметичності свердловин, є ризик забруднення. Є стандарти щодо води, її кількість, що потрібна для технології, можна зменшувати», - каже Бобровицька.

Натомість еколог Олена Кравченко наголошує: не вся важлива інформація про діяльність нафтогазових компаній є відкритою, а застосування методу розривів для видобутку сланцевого газу матиме величезний вплив на Карпатський регіон і на Дніпровсько-Донецький басейн. «У нас відсутнє законодавство, яке б допомогло протистояти цьому впливу», - нарікає Кравченко. Еколог критикує також той факт, що місцеве населення не інформують про загрози довкіллю, пов’язані з видобутком сланцевого газу. Законодавство щодо розподілу продукції, за її словами, було змінено так, що місцеву владу й громади позбавили права брати участь у затвердженні ділянок для розвідки сланцевого газу.

Інформації замало

Нині Shell і Chevron ведуть з урядом переговори щодо угоди про розподіл продукції. Очікується, що переговори триватимуть близько року. Вже після підписання угоди про розподіл продукції планується обговорення проектів з місцевими радами, повідомив DW представник Shell Олексій Татаренко. Він запевняє, що перші презентації проекту на місцях вже відбулися.

Румунські екологи протестують проти планів уряду видобувати сланцевий газ (березень 2012 року)

Румунські екологи протестують проти планів уряду видобувати сланцевий газ (березень 2012 року)

Представник Національного екологічного центру України Олексій Василюк каже, що неможливо оцінити масштаби ризику для у природи, адже не оприлюднено меж конкретних ділянок, на яких розташують свердловини, відстійники, інші споруди: «Ми не можемо обстежити ділянки, щоб зробити висновки про їх природну цінність». В Shell на це зауважують, що межі ділянок визначені урядом і є у документах конкурсу на розробку родовищ, інвестор лиш вирішує, чи готовий видобувати там газ. В екоцентрі впевнені - розробка газу території Юзівської платформи ставить під загрозу існування найбільш недоторканої частини Донеччини й півдня Харківщини - національний природний парк «Святі гори».

Чи існує безпечний «фрекінг»?

Що робити з відпрацьованою водою у Shell ще не вирішили

Що робити з відпрацьованою водою у Shell ще не вирішили

У багатьох країнах Європи, у тому числі у Німеччині, видобуток сланцевого газу поки гальмується саме через екологічні ризики. Німецький дослідник Ян Олівер Лефкен (Jan Oliver Löfken), автор публікації про «чисті» методи гідророзриву («фрекінгу»), розповів у розмові з DW, що промисловці через громадські протести шукають альтернативні методи гідророзриву, аби замінити хімікати. Зокрема, група австрійських науковців пропонує замінити токсичні речовини в умовах високого тиску в газоносних шарах на суміш крохмалю, води і піску і кукурудзи. Геолог сподівається, що таке дослідження можна буде провести в Україні чи Польщі, де цікавляться розвитком сланцевого газу.

Співробітник організації Food & Water Europe, яка виступає за заборону гідророзриву в ЄС, Ґеерт Декок (Geert Decock) звертає увагу - нині немає технології фрекінгу без хімікатів: «Можливі експериментальні проекти. Та ці нові технології навіть потенційно дуже далекі від практичного промислового застосування, на відстані у десятки років». Крім того, каже Декок, гідророзрив може призвести до скорочення водних ресурсів, проникнення речовин фрекінгу й забруднення ґрунтових вод, погіршення якості повітря. «Розвиток сланцевого газу у густонаселеній Європі – погана ідея», - наголошує еколог.

Ще категоричніший представник німецької екоініціативи проти гідророзривів у Німеччині “Gegen Gasbohren” Маркус Кнеппер (Markus Knaepper). Він сказав DW, що німецькі неурядові організації вже не розмірковують про шляхи, як зробити безпечнішим до довкілля видобуток нетрадиційного газу: «Ми лиш хочемо зупинити це». За словами Кнеппера, у Німеччині екологи занепокоєні, зокрема, питанням відпрацьованої, забрудненої хімікатами води. В Україні, між іншим,  ще не вирішили, що з нею робитимуть. Як каже директор з екології Shell в Україні Тетяна Бобровицька, її можуть зберігати у відкритих контейнерах, відгороджених від ґрунтових вод, або використовуватимуть повторно на інших свердловинах.

«Якось розберемося»

У відповідь на всі закиди екологів Павло Загороднюк з «Надр» каже, що цими питаннями спекулюють з комерційною і політичною метою: «У Болгарії заборонили гідророзрив під тиском Газпрому, у Франції сильне атомне лобі». Втім, Загороднюк таки визнає, що під час розробки покладів нетрадиційного газу відбувається агресивний хімічний процес. Він сподівається на наукові розробки з очистки води. «Треба на це йти, а з екологією якось розберемося», - відмахується Павло Загороднюк.