Скільки шаріату сприйме Європа? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 24.11.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Скільки шаріату сприйме Європа?

Кількість мусульман у Європі зростає. Вони живуть за законами шаріату й вимагають у судах, щоб рішення приймалися згідно з ісламським правом. Чи не суперечить це європейським нормам?

Він не хоче платити матеріальну допомогу своїй австрійській дружині після розлучення, заявив чоловік із Саудівської Аравії в віденському суді. При цьому посилався на мусульманське законодавство. Пара брала шлюб у Саудівській Аравії, а тамтешнє правосуддя спирається на шаріат. Зокрема, якщо справа дійде до розлучення, жінка має право три місяці отримувати грошову компенсацію. Також чоловік може заплатити одноразові відступні. За три місяці після розлучення він не винен колишній дружині нічого.

У європейських цивільних процесах діє принцип, за яким під час винесення вердикту беруться до уваги місце, де сталася суперечка, й національність позивачів. Отже, якщо на батьківщині одного з подружжя діє ісламське право, це мають застосовувати і в Європі – так аргументував свою позицію розлучений мусульманин.

Мусульманським звичаям не місце у школах

Чи повинні 14-річні мусульманки ходити до школи в хустках?

Чи повинні 14-річні мусульманки ходити до школи в хустках?

Але не так просто відповісти на питання, наскільки шаріат інтегрується в європейську систему правосуддя. Не існує інстанції, котра б однозначно трактувала норми ісламського права і могла порівняти його з європейським. Інакше трактувати закони і нав'язувати принципи правосуддя змогли б об'єднання нацменшин та навіть приватні особи.

Коли в Німеччині дискутували, чи можуть молоді дівчата ходити до школи в хустках, робоча група Німецької Ісламської конференції констатувала, що це не порушує шкільний порядок і не може бути заборонене. Для Некли Келек, соціолога й публіцистки німецько-турецького походження, це стало ознакою того, що у школах намагаються запровадити шаріат. "Посилати дівчат після 14 років у школу з хустками на головах не має нічого спільного зі свободою віросповідання. Це також не має нічого спільного з батьківськими правами та вихованням. Ідеться про порушення людських прав, гарантованих Конституцією, а також про дискримінацію", - каже соціолог.

Загроза для демократії

Непорозуміння з нормами шаріату стосуються найчастіше сімейного права, розповідає історик Віденського інституту історичних і суспільних наук Людвіґа й Больцмана Гайко Геніш. Чи має батько 14-річної дівчини вбирати її до школи в хустку? Чи повинен чоловік після розлучення платити колишній дружині відступні? Якщо посилатися на норми шаріату під час вирішення цих суперечок, треба було б запровадити паралельну юстицію для мусульман і надати їм особливі права. А це може погано скінчитися, вважає Геніш.

Якщо посилатися на закони шаріату, мусульманам треба надати особливі права - історик Гайко Геніш

Якщо посилатися на закони шаріату, мусульманам треба надати особливі права - історик Гайко Геніш

"Особливі права ділять суспільство на самовільні групи, у цьому випадку – на релігійні об'єднання, що не сприяє інтеграції. Особливі права за своєю суттю завжди колективні і стосуються громад, а не окремих людей. В екстремальних випадках це може призвести до ізоляції цілих груп населення", - пояснює Геніш. Він також наголошує, що одночасне існування кількох правових систем загрожує основам демократії: всі рівні перед законом і в однакових ситуаціях мають однакові права.

Шаріат як система цінностей

Усі ці страхи невиправдані, заперечує багаторічний Великий муфтій із Боснії Мустафа Серік. Оскільки шаріат – це ісламський погляд на світ, філософське потрактування, вказівник на все життя й те, що визначає мусульманську ідентичність в усіх країнах, формулює універсальні цінності, як християнські десять заповідей, каже він. Та все це не є вирішальним для юстиції, адже ніде в Європі не користуються релігійним, тобто канонічним законодавством, наголошує Серік. "Європу засновано на демократії. Народ обирає парламенти, парламенти приймають закони, суди виконують закони. І судді не запроваджують релігійні закони". Тут радше йдеться про фобії західного суспільства, вважає муфтій.

Шаріат - це система цінностей, а не законів, заперечує Великий муфтій Мустафа Серік

Шаріат - це система цінностей, а не законів, заперечує Великий муфтій Мустафа Серік

У випадку австрійсько-мусульманського розлучення віденський суд замислився, чи не будуть норми шаріату щодо виплати грошей дружині порушувати австрійське право. Мовляв, щоби зігнорувати закордонні закони, треба, щоб вони  суперечити основам австрійського судочинства – наприклад, обмежувати особисту свободу чи суперечити принципу рівності.

Мусульмани вимагають, щоб суди ЄС керувалися їхніми законами

Мусульмани вимагають, щоб суди ЄС керувалися їхніми законами

Урешті-решт віденські судді вирішили, що правило, за яким один із подружжя отримує "відступні" протягом трьох місяців після розірвання шлюбу, не суперечить основам австрійського права. В Австрії платити утримання колишній дружині необхідно лише в тому разі, якщо вона рішенням суду визнана непрацездатною або виховує дітей дошкільного віку. Крім того, платити мусять лише чоловіки, яким це дозволяє рівень доходів. Отже, чоловік із Саудівської Аравії виграв процес.

DW.COM