1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Поштова скринька

Скільки коштує дозвілля? Приклад Бонна

„Розкажіть, скільки коштує у Німеччини відпочинок для молодої людини. Наприклад, квитки в кіно. Чи є можливість відвідувати театр, галереї у місті з населенням у півмільйона?” – запитує Андрій Плесецький з Херсона.

default

Sitzreihen im Kino

Для тих, хто чекав цієї передачі минулої неділі – вибачте, з технічних причин вихід в ефір затримався на тиждень, але правило залишається – „Поштова скринька” виходить в останню неділю місяця.

Тепер до запитання Андрія Плесецького. По-перше, за німецькими масштабами, півмільйонне місто – це вже дуже велике місто. По-друге, Німеччина – федеральна країна, де між різними землями дуже велика різниця, тому узагальнювати складно.

Але пропонуємо приклад Бонна. Тут хоч і мешкає понад 300 тисяч людей, але це більш-менш пересічне німецьке місто. Отже, можливостей для культурного відпочинку тут багато. Почнемо з кіно. У Бонні близько десяти кінотеатрів від великих, де крутять переважно американські блок-бастери, до майже камерних, де показують некомерційне європейське кіно.

Ціни на квитки різні. У великих кінотеатрах серед тижня стандартна ціна становить шість євро. Виняток – вівторок, коли фільми можна подивитися за 4 євро 90 центів. У п’ятницю, суботу та неділю ціна квитків зростає до 7,50. Для школярів, студентів, солдатів бундесверу та пенсіонерів є знижки. В неділю є ще денний сеанс, квитки на нього по 4,50 євро.

Театрів у Бонні теж близько десяти, є навіть своя опера, хоча її якість викликає суперечливі оцінки. Театри драми теж не на висоті, але це моя особиста думка. Ціни на вистави доступні: від 10 до 26 євро, є знижки як і в кіно. Власного цирку в Бонні немає, але він часто приїздить сюди на гастролі. Зоопарк є в сусідньому Кельні, тож боннці їздять туди.

Козирна карта Бонна – це музеї та виставки. З часів, коли в Бонні була резиденція уряду ФРН, тут залишилося багато музеїв і виставкових центрів, куди привозять дуже цікаві виставки з усього світу. Недавно була виставка сучасного мистецтва з Нью-Йорка, а зараз привезли картини з Третьяковської галереї в Москві. Звичайний квиток коштує 12 євро.

Як бачите, вибір культурних заходів досить великий і ціни доступні. Для порівняння: пляшка пива коштує близько 1 євро, літр бензину марки А-95 коштує 1 євро 40 центів, середня зарплата у ФРН – 1,5-2 тисячі євро.

Тепер ще кілька ваших листів. Вадим Любченко з Житомирської області почув нашу передачу про те, що німецькі селяни зацікавлені в прийомі на сезонні роботи українців і просить розказати, як це можна зробити. Поки що це питання не вирішено. Існують лише пропозиції селян та деяких депутатів, але слово за урядом і там налаштовані скептично.

Йосип Рудий зі Львівської області критикує нас за постановку запитання у вікторині січня про те, яка річка слугує кордоном між Німеччиною та Польщею. Він пише, що це не тільки Одер, а і його притока Нейсе. Це справді так, німецько-польський кордон проходить по лінії Одер-Нейсе. Але ми виходили з того, що Одер набагато більш відома річка. До речі, різниці між словами „річка” та „ріка”, якщо вірити тлумачним словникам, немає. Ми зарахували як правильну відповідь і Одер, і Нейсе.

Тепер підіб’ємо підсумки чергової вікторини. У квітні ми запитували: як називалася німецька грошова одиниця до запровадження євро?

Правильно відповіли всі й це перший випадок за всю поки що коротку історію вікторини, яку проводить українська редакція „Німецької хвилі”.

До січня 2002 року в обігу були німецькі марки. Німці тоді дуже неохоче з ними розлучилися і сумують за колишніми грошима досі. У соцопитуваннях 54 відсотки називають перехід на євро помилкою.

Отже, імена переможців. Головний приз – радіоприймач від „Німецької хвилі” – цього разу виграв Дмитро Доброгурський з Одеси.

Сумки з символікою „Німецької хвилі” висилаємо Миколі Скалію з Миколаївської області та Ларисі Ковбасюк з Херсона.

Футболки отримають Ольга Вальдман з Івано-Франківської області й Ганна Баблюк з Криму.

Ще п’ятеро учасників вікторини отримають заохочувальні призи: Іван Сливич з Київської області, Спартак Козлов з Вінницької області, Алла Чайка з Сумської області, Лідія Ранчаковська з Тернопільської області й Петро Гнида, який написав не повну адресу, але в нас є його e-mail.

Дякуємо всім за участь, пишіть, наш конкурс триває і колись ви точно виграєте. Адреса така:

НІМЕЦЬКА ХВИЛЯ

Українська редакція

вул. Богдана Хмельницького 25

01901 Київ

Передачу „Фокус – поштова скринька” для вас підготували Кароліна Неве й Роман Гончаренко. Наша наступна зустріч в ефірі 29 липня.