1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

"Скальпель чи ніж": ШПІҐЕЛЬ про передвиборну ситуацію в Україні

Німецький тижневик ШПІҐЕЛЬ умістив цього тижня статтю про передвибору ситуацію в Україні:

Ера скандально відомого президента Леоніда Кучми завершується. Його наступником бажає стати Віктор Ющенко, прозахідно орієнтований екс-прем"єр. Він обіцяє демократію, добробут та приєднання до Європи. Але передвиборна боротьба набуває брудного характеру, -

Зазначає в підзаголовку статті тижневик ШПІҐЕЛЬ і далі описує скандальний перебіг виборів мера у місті Мукачевому навесні цього року. Видання наводить зокрема слова представника блоку "Наша Україна" Віктора Балоги, якого не визнали переможцем цих виборів, хоча він і мав прихильність більшості населення:

Мукачевський скандал треба розглядати не як провінційні плутні, а як "типовий випадок". Люди з оточення діючого президента "хочуть показати світові, що вони жодною мірою не зважають на нього. І що вони можуть протягнути на посаду будь-кого". Якщо це так, то це найгірші ознаки зі всіх, що можна собі уявити, для наступних президентських виборів. Вони відбудуться 31 жовтня, і стануть, на думку Балоги, поворотною подією для найбільшої за площею державою в Європі, адже знаменуватимуть кінець десятилітнього панування скандального лідера країни Леоніда Кучми.

З погляду опозиції діючий голова держави винний у тому, що експерти все ще характеризують Україну як "напівколоніальну країну" зі зубожілим населенням, з жорстокими приватними кланами й корумпованою політичною верхівкою. Уже майже сім мільйонів українців, тобто десь третина працездатного населення горбатяться в Росії, Греції, Великобританії або Португалії. Український парламент відомий як продажний і такий, у якому часто-густо голосують кулаками й ляпасами. Залежність від Москви стає дедалі більшою. Брюссель же за браком в християнській Україні економічних та демократичних успіхів не залишає навіть натяку на можливість її вступу до Євросоюзу й готовий надати перевагу мусульманській Туреччині, -

Зазначає ШПІҐЕЛЬ і веде далі:

Через 13 років після проголошення незалежності Україна залишається для Заходу "чимось цивілізаційно чужим", жалкує письменник Юрій Андрухович, "сірим пострадянським простором, неєвропеїзованою зоною російського впливу". Це має змінитися з відходом Кучми, запевняє кандидат на президентську посаду Віктор Ющенко. Цей 50-річний політик є лідером опозиційного руху, у який об"єдналися насамперед національно налаштовані українці та затяті противники Кучми,

пише видання ШПІҐЕЛЬ і вказує далі на окремі моменти українських передвиборних перегонів:

На телебаченні про Ющенка якщо взагалі згадують, то, з подачі адміністрації президента, тільки як про "популіста" або "націоналіста". З екранів його представляють так: одружений з американкою батько п"яти дітей, буцімто "вкрав мільйон доларів", він "цинік" і "агент американської розвідки". Але, якщо вірити опитуванням, то Ющенко, попри все це, випереджає за популярністю свого конкурента прем"єр-міністра Віктора Януковича. (...) Тим часом локомотив виборів вже набрав ходу і в уряді: Янукович щойно підвищив середню зарплатню. 1,5 мільйонам солдатів, міліціонерів та в"язнів наказали "усім, як одному проголосувати за Януковича ", до цього ж дуже настирливо закликають й 600 тисяч залізничників. "Пити три дні" планує міністр внутрішніх справ, якщо його шеф переможе. Велика частина традиційного електорату опозиції перебуває за кордоном, як іноземні працівники - це ті активні українці, що шукають собі кращого пристанку. (...) Рання впевненість опозиції в перемозі затьмарила погляд на дійсність. А насправді Ющенкові так і не вдалося стати фігурою, яка б об"єднала усіх мешканців України. Насамперед це стосується ставлення до нього на комуністично налаштованому, російськомовному Сході країни з його вугледобувними шахтами. Там люди більше думають не про Європу, а про щоденне виживання.

На завершення тижневик ШПІҐЕЛЬ зазначає:

Особливо важко змагатися прозахідно налаштованому Ющенку з такою зовнішньою силою, як Росія. У своїх думках Москва донині не визнала незалежність України. На цьому сходяться всі російські експерти. Не дивно, що президент Володимир Путін відкрито підтримує діючого українського прем"єра: він зробив Києву економічні поступки на мільярди. Нині час "повертатися до риторики минулого", можна було почути від кремлівського лідера, бо дві країни пов"язує, мовляв, "міцне братерство".

Огляд тижневої преси підготувала Ірина Кащей