1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Символу поділу Німеччини 45 років

Берлінський мур вважається одним з найвідоміших символів „холодної війни” й повоєнного поділу Німеччини. У ці дні виповнюється 45 років від початку його будівництва. Напередодні сумної річниці історики оприлюднили нові дані про загиблих на німецько-німецькому кордоні в Берліні. Їх було менше, ніж досі вважалося.

default

У ніч з 12 на 13 серпня 1961 року війська Національної народної армії НДР почали перекривати вулиці, що вели до Західного Берліна. Спочатку це був не мур, а лише загорожа з колючого дроту. Тодішній лідер Соціалістичної єдиної партії Німеччини Вальтер Ульбріхт цинічно запевняв, що:

„Ніхто не збирається будувати мур”.

Насправді ж уже через рік мур був готовий. Десятки кілометрів бетонних плит у понад три метри заввишки розділили берлінців на десятиліття.

Як і сподівалися у керівництві Німецької Демократичної Республіки, мур став перешкодою для тих східних німців, які хотіли втекти на Захід. Але ця перешкода не була нездоланною. Спроби нелегально перетнути німецько-німецький кордон у Берліні почалися вже у перший день будівництва муру і не припинялися аж до 9-го листопада 1989 року, коли стіна впала.

Утім, утекти змогли не всі. У більшості випадків східнонімецькі спецслужби затримували перебіжчиків заздалегідь, ще на стадії підготовки. Дехто гинув від куль східнонімецьких прикордонників безпосередньо біля стіни. Скільки їх було за майже три десятиліття існування Берлінського муру – про це в Німеччині досі сперечаються.

За останніми підрахунками приватної організації „Об’єднання 13 серпня”, число жертв Берлінського муру перевищує 280 осіб. Натомість Центр сучасних історичних досліджень у місті Потсдамі називає вдвічі меншу цифру - 125 людей. Говорить співробітник центру Ганс-Германн Гертле:

„Нам довелося викреслити зі списку тих, хто не загинув, а був поранений при спробі втечі до Західної Німеччини. Крім того, нам довелося викреслити ті випадки, яких насправді не було”.

Нове дослідження базується на офіційних документах та списках жертв. Дані ж приватної організації „Об’єднання 13 серпня” вчені вважають неперевіреними, а тому завищеними. Продовжує Ганс-Германн Гертле:

„Список організації „Об’єднання 13 серпня” частково базується на чутках. Там дуже багато випадків, які насправді нічим не доведено. Там є ціла низка самогубств солдатів, але не доведено, чи справді ці самогубства мали якесь відношення до режиму перетину кордону”.

За даними потсдамських учених, половина смертельних випадків припадає на перші п’ять років після будівництва муру, коли ще не було електронних систем стеження. Більшість загиблих були молодими чоловіками зі Східної Німеччини віком до 30 років, які намагалися втекти на Захід. Але були й такі, хто не мав такого наміру. Є також дані про загибель на пропускних пунктах Берліна громадян ФРН, як стали жертвою обставин.

Втім, названі цифри – ще не остаточні. Дослідження тривають і вчені переконані, що число жертв Берлінського муру може зрости. Пізніше планується вихід документальної збірки з біографіями загиблих.

Між тим сьогодні від Берлінського муру фактично нічого не залишилося. В перші роки після об’єднання Німеччини місто пережило будівельний бум, і мур швидко демонтували, залишивши лише кілька фрагментів на згадку. Крім того, на руїнах історичної споруди дехто заробив непоганий капітал, продаючи її приватним колекціонерам.

Їх можна купити і зараз. Інтернет-аукціон еBay пропонує запаковані в поліетиленові пакетики шматочки Берлінського муру розміром у половину коробки для сірників за 10 євро разом з пересилкою. Продавець стверджує, що в нього є навіть сертифікат про те, що шматочки справжні.