1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Сербський референдум веде до „холодної війни”?

У центрі уваги нинішнього огляду преси – наслідки конституційного референдуму у Сербії та аналіз актуальної доповіді фахівців з проблеми глобального потепління, здійсненої за ініціативи британського уряду. Коментуючи ухвалення сербами нового Основного закону, який зокрема наголошує на статусі Косова як невіддільної частини Сербії, мюнхенська газета Süddeutsche Zeitung зазначає:

Сербські політики лише формально продемонстрували своїм виборцям: ми, мовляв, зробили все, що могли, аби зберегти Косово у складі держави. Белград намагається зміцнити свої позиції у наперед програних переговорах про майбутній статус Косова. До того ж, низька явка виборців на голосуванні засвідчила, що дедалі більш очевидна втрата цієї провінції вже не хвилює більшість пересічних сербів, пише Süddeutsche Zeitung.

Газета Frankfurter Allgemeine Zeitung продовжує:

Політикам лише із величезними труднощами вдалося затягнути виборців на дільниці – кількість людей, які взяли участь у голосуванні виявилася ледве достатньою для визнання референдуму дійсним. Та і цей успіх є дуже сумнівним: адже якщо вже уряд у Белграді схваленням конституції хотів наголосити на тому, що серби вважають Косово частиною держави, то до голосування треба було запросити і албанців. Але якраз вони і не мали можливості проголосувати – їх не внесено до списків виборців. Якщо референдум було би проведено чесно, за участі косівських албанців, то їхній бойкот зруйнував би всі плани Белграда, - зауважує Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Оглядач видання Frankfurter Rundschau звертає увагу на негативні наслідки ухвалення нової конституції для процесу міжнародного врегулювання ситуації на Балканах:

Нова конституція створює підступну правову прогалину, яка цілком може дати привід для чогось на кшталт нового витку „холодної війни” всередині міжнародної групи посередників. Почнемо з того, що Росія та країни Заходу мають різне бачення майбутнього Косова. Офіційно у всіх актуальних документах зазначено, що серби і косівські албанці щодо статусу провінції „мають досягнути обопільно прийнятного рішення”. Після нинішнього референдуму стало зрозуміло, що цьому не бути. Отже, це значно ускладнює життя міжнародним посередникам. Адже відтепер кожна сторона відстоюватиме своє бачення. Зокрема США після референдуму вже встигли наголосити, що підтримуватимуть незалежність Косова навіть у тому разі, якщо Росія блокуватиме таку постанову у Раді Безпеки ООН. Отже, ми матимемо мініатюрне відтворення повоєнної ситуації у Європі, коли Захід підтримував одну сторону, а Радянський Союз – іншу. Коли велися переговори про статус поділеної Німеччини, нікого не цікавила доля цієї держави. Йшлося лише про поділ сфер впливу. Холодна війна, -

констатує франкфуртське видання і веде далі:

Навряд чи хоч яка складна правова конструкція в змозі знову звести Сербію і Косово під один дах. Незалежності Косова, схоже, немає альтернативи. Проблема полягає в тім, що, скажімо, Москві така альтернатива і не потрібна. Невизначений, „підвішений” статус провінції цілком влаштовує Кремль. Він може слугувати „гачком”, за який можна буде смикати Вашингтон і Брюссель у можливих суперечках. ... Сполучені Штати хоча і мають свої інтереси на Балканах, але Європейському союзові стабільність і визначеність у цьому регіоні значно важливіша. Але розв’язання територіальних проблем і, відповідно, європейське майбутнє в руках самих сербів. Вони мають зрозуміти, що перспектива членства в Європейському союзі важливіша для їхньої країни за заступництво Москви, - аналізує Frankfurter Rundschau.

На завершення – коментар до іншої теми. Оглядачі багатьох європейських видань звертають увагу на результат щойно оприлюдненого у Великобританії дослідження економічних наслідків глобального потепління. Лондонська газета Guardian пише:

Доповідь засвідчила, що у політиків немає вибору: вони мають діяти у світовому масштабі. Проте, досвід показує, що глобальні інституції не готові до таких дій. Інституцій більш ніж достатньо: „велика вісімка”, „велика двадцятка”, до якої входять і провідні країни світу і ті, що розвиваються, а також організації, покликані стежити за реалізацією положень Кіотського протоколу. Але бракує, насамперед, одного: аби політики переступили через поріг мислення категоріями проблем наступних чотирьох-п’яти років і поглянули на те, що чекає всіх нас за півстоліття. Адже йдеться у даному випадку не про те, переможе чи не переможе їхня партія на наступних виборах, а про виживання нашої планети, - застерігає Guardian.

  • Дата 31.10.2006
  • Автор Огляд преси підготував Євген Тейзе.
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/ALru
  • Дата 31.10.2006
  • Автор Огляд преси підготував Євген Тейзе.
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/ALru