1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Сепаратисти добивають економіку Донбасу

Подальше політичне протистояння матиме жахливі наслідки для економіки Донбасу, попереджають експерти. У регіоні поглиблюється криза, яка розпочалася ще у часи Майдану.

На заводі Енергомашспецсталь у Краматорську

На заводі "Енергомашспецсталь" у Краматорську

Політична криза в Донбасі досягла точки кипіння. Озброєні бойовики- сепаратисти чинять хаос, влаштовують перестрілки, залякують людей. Особливо напружена ситуація склалася на півночі регіону - у Слов’янську, Артемівську, Краматорську, де наразі триває активна фаза антитерористичної операції. Звідти надходить дуже суперечлива інформація про зупинення роботи навчальних закладів та підприємств. "Чутки про зупинку підприємств сильно перебільшені. Виробництво працює в звичайному режимі", - заспокоює керівник відділу маркетингових комунікацій Новокраматорського машзаводу Володимир Жулій. Утім, обстановка вкрай напружена. "Нам телефонують партнери з усього світу з одним питанням – чи не зривається замовлення?", - каже Deutche Welle представник машинобудівної компанії.

"Хаос завжди впливає на економіку"

На півдні області ситуація поки що відносно спокійна. Але ніхто не виключає поширення політичного протистояння. "Наші проекти поки просуваються. Утім, тривоги є. Політичний хаос завжди впливає на економіку. Найбільша проблема для нас - стрімкі коливання валютного курсу та подорожчання палива", - каже в спілкуванні з Deutsche Welle керівник проекту агропромислового підприємства "Екопрод" Богдан Рогаченко.

За даними, що наводять експерти, економіка Донбасу несе колосальні втрати через політичне протистояння та нестабільність. За словами директора регіонального відділення Національного інституту стратегічних досліджень Юрія Макогона, вже наприкінці 2013року, коли почалося протистояння в Києві, на підприємствах Донеччини почав зриватися переговорний процес з міжнародними партнерами. Тим більше економічна криза посилилася, коли центр протистояння перенісся на східну Україну, каже експерт. Так, за перший квартал обсяги виробництва в порівнянні з аналогічним періодом минулого року в машинобудівельній сфері знизилися на 40 відсотків, в коксохімії на 30, в металургії – на 10.

За даними, що оприлюднив міський голова Донецька Олександр Лук’янченко під час зустрічі в Донецьку 11 квітня з прем’єр -міністром України Арсенієм Яценюком, завантаження підприємств в регіоні через втрату російських замовлень становить від 5 до 50 відсотків. При цьому товарообмін з Росією зменшився в два рази в порівнянні з минулим роком.

За прикладом Придністров’я

Всі давно існуючі проблеми - корупція, тіньова економіка та податковий пресинг залишилися, а додався ще і політичний хаос, вказують експерти. На думку голови всеукраїнської спілки вчених - економістів Олександра Кендюхова, коли стався Майдан, Україна отримала унікальну можливість створити найкращий інвестиційний клімат, без якого неможлива модернізація економіки. Україна має підвищену увагу з боку світових кредиторів, які чекають, коли ж настане політична стабільність, зазначає Кендюхов. Та попри можливості наразі всі інвестиційні процеси в Донбасі заморожені. "Жоден бізнесмен із здоровим глуздом не буде вкладати гроші в територію, де є загроза військових дій". З політичною нестабільністю експерт пов’язує і обвалення гривні. "Люди, які наразі захоплюють адміністративні приміщення в Донбасі і міняють на них прапори і, як їм здається, борються за краще життя, насправді створюють надійну перешкоду для свого майбутнього", - каже Кендюхов.

Через дії сепаратистів, Донбас може виявитися такою собі "сірою зоною" як Придністров’я і залишиться в повній міжнародній ізоляції, каже донецький соціолог Ярослав Пасько. Тоді перспектива – замороження мізерних зарплат, безробіття, консервація застарілого виробництва. "Хто буде покривати затратну економіку депресивного регіону?", - запитує експерт.

Страйки на шахтах Донбасу поки не є масовими

Страйки на шахтах Донбасу поки не є масовими

Шахтарі можуть стати "розмінною монетою"

На тлі поглиблення дестабілізації та загрози військових дій з боку Росії занепокоєння додають шахтарські протести. Зокрема, найбільшого резонансу набув страйк на шахтах "Краснодонвугілля" в Луганській області, що належать компанії "Метінвест" Ріната Ахметова. Там, з 22 квітня близько 200 - 300 шахтарів мітингують, вимагаючи підвищення заробітної плати та покращення умов праці. Як повідомляє прес-служба компанії, по більшості вимог вже знайдено компроміс.

Експерти не виключають, що шахтарські протести можуть стати одним з ключових факторів дестабілізації, однак однозначних висновків не роблять. На думку керівника громадської ініціативи в Луганську "Права справа" Дмитра Снєгірьова, ситуація спеціально накручується російськими ЗМІ, яким це вигідно. "Вимоги шахтарів – суто економічні і вони не несуть загрозу суверенітету України", - каже громадський активіст Deutsche Welle.

Якщо розглядати раціонально, то в шахтарів немає приводів для сепаратистських настроїв. Шахти Донбасу не потрібні Росії, пояснюють в профспілках. На думку заступника голови Незалежної профспілки гірників України Віктора Акімочкіна, "страйки в Краснодоні на шахтах Ахметова скоріше викликають здивування. Адже там в будь-якому разі ситуація краща в порівнянні з державними шахтами". У Краснодоні крім шахт немає нічого, працювати ніде, зазначає Акімочкін. Тому, навіть якщо шахтарів намагаються підбурювати та використовувати в політичних цілях, та шахтарі однаково не отримають жодних бонусів. "Хотілося б, щоб шахтарі це розуміли і не ставали розмінною монетою в чиїйсь великій грі", - додав Акімочкін.

Також за темою