1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Світова економіка: валютна війна на зміну борговій кризі

Ще 2011 року міністр фінансів Бразилії вжив таке неприємне поняття, як "валютна війна". Тепер Японія відкрила новий етап у змаганні за знецінення грошових засобів.

ARCHIV - Das Symbolfoto vom Donnerstag (18.03.2004) illustriert das Verhältnis von US-Dollar und Euro. Geht es nach den Vorstellungen von EZB-Präsident Trichet, soll der Euro-Kurs 2004 nicht weiter in ungeahnte Höhen steigen. Foto: Boris Roessler dpa/lhe (Zu dpa Jahreschronik - Die wichtigsten Ereignisse des Jahres 2010) +++(c) dpa - Bildfunk+++

EU USA Währung Dollar-Euro Symbolbild

"Мушу визнати, що спостерігаю за Японією із занепокоєнням", - зауважила Анґела Меркель, виступаючи на нещодавньому Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Главі німецького кабінету міністрів зовсім не до вподоби, що японський уряд намагається будь-що витягти свою країну з дефляційної пастки за допомогою грошового верстата. Водночас для японських експортерів здешевлення єни є справжнім благословенням.

Японський центробанк не єдиний на планеті, хто нині вдається до ліберальної грошової політики. Федеральна резервна система США теж грішить у цьому сенсі й навіть вигадала елегантний термін для таких своїх дій: квантитативне послаблення. Від моменту виникнення фінансово-економічної кризи облікові ставки в США знижені майже до нуля, а державних облігацій придбано на трильйони. "Небезпека полягає в тому, що ми намагаємося вибратися з кризи за допомогою здешевленої валюти", - зауважив у розмові з Deutsche Welle директор Інституту економічної політики при Кельнському університеті Ахім Вамбах.

Ахім Ваґнер: здешевлення валюти - небезпечний шлях виходу з кризи

Ахім Ваґнер: здешевлення валюти - небезпечний шлях виходу з кризи

Страждають інші

Однак здешевлення однієї національної валюти, як правило, призводить до подорожчання іншої. Так, негативні наслідки дій, до яких вдалася Федеральна резервна система США, передусім відчули на собі бразильці. За два роки бразильський реал подорожчав майже наполовину. Міністр фінансів Бразилії навіть заявив у цьому зв'язку про "валютну війну".

Через ліберальну грошову політику Японії страждає Південна Корея. Обидві азіатські країни виробляють і експортують у весь світ телевізори, мобільні телефони, автомобілі. Зрозуміло, що південнокорейські виробники будуть невдоволені, оскільки їхній вон за останній рік подорожчав відносно єни майже на третину. Адже внаслідок такого кроку їм стає дедалі складніше продавати свою продукцію за межами власної країни.

А от Китай виступає одночасно і як жертва, і як винуватець у такій валютній війні. Упродовж років Народний банк Китаю активно скуповував американські державні облігації, намагаючись таким чином запобігти подорожчанню юаня. Це, звичайно, позитивно впливало на китайський експорт. Однак тепер доларові запаси Китаю почали танути буквально на очах, оскільки Федеральна резервна система США випускає на ринок дедалі більшу кількість доларових банкнот. Зміцнення юаня й зниження попиту в розвинутих індустріальних країнах завдають дедалі більшого головного болю китайським експортерам.

Змагання грошових верстатів

У той час, як долар демонструє слабкість, а юань дорожчає, курс єдиної європейської валюти встановлює нові рекорди. При цьому чого тільки не робив Європейський центробанк (ЕЦБ): і максимально понизив розмір облікової ставки, і накопичив державні облігації кризових країн, і так би мовити максимально відкрив "грошові шлюзи". Курс євро, однак, все одно тримається на високому рівні.

Марко Ваґнер: кризовим країнам південної Європи потрібні передусім структурні перетворення

Марко Ваґнер: кризовим країнам південної Європи потрібні передусім структурні перетворення

Аналітик з Commerzbank Марко Ваґнер пояснює таку ситуацію тим, що в порівнянні з Європейським центральним банком американці дотримуються значно агресивнішого курсу. Відтоді як керівник ЄЦБ Маріо Драґі гарантував, що євро існуватиме й надалі, довіра до спільної європейської валюти зросла. Крім того, Європейський центробанк планує згодом знову вдатися до кроків, спрямованих на упередження інфляції. Такі дії подобаються й німецькому канцлеру. "Якби себе всі так поводили, як Європейський центральний банк, то в світі не було б стільки проблем", - сказала Меркель у Давосі.

Потрібні структурні перетворення

Але поки що занадто твердий євро залишається проблемою для південно-європейських країн. Це робить їхню продукцію занадто дорогою, що не дає розвинутися експорту, якого так потребують ті країни Єврозони, які переживають боргову кризу й рецесію. Щоправда, на думку Марко Ваґнера з Commerzbank, зміна курсу євро не допоможе покращити ситуацію в цих країнах. "Вони потребують передусім структурних реформ", - наголосив експерт.

DW.COM

Болісні перетворення вже почали втілювати. Тепер слід почекати, чи не охолодить реформаторський запал підтримка цих країн з боку ЄЦБ. У довгостроковій перспективі європейський шлях може виявитися цілком успішним, у той час як кроки, до яких вдається японський уряд, можуть врешті-решт завести в глухий кут. Уже зараз рівень державного боргу Японії перевищує 230 відсотків ВВП.

Борги можуть задавити Японію

Якщо уряд у Токіо намагатиметься розбуркати економіку з летаргічного сну за допомогою ще більших боргів, то це призведе лише до розкручування боргової спіралі, каже Марко Ваґнер. Врешті-решт, застерігає він, наступить момент, коли приватні інвестори почнуть оминати японські держоблігації. Експерт не виключає, що критичної межі Японія досягне ще в цьому десятилітті.

Те, що використання виключно валютних механізмів не призводить до бажаних результатів, можна побачити на прикладі Сполучених Штатів. Там економічне одужання відбувається повільними темпами, а безробіття зберігається на високому рівні, не опускаючись нижче позначки восьми відсотків. Ахім Вамбах з Кельнського університету закликає краще координувати антикризові заходи в усьому світі. "Інакше нам вдасться розв'язати проблеми лише на окремих ділянках, що врешті-решт призведе до суперництва, переможців у якому не буде", - каже він.

Більше того, тут усі можуть опинитися в програшу. З одного боку, експансивна грошова політика є родючим ґрунтом для наступної фінансової кризи, з іншого - дедалі більше країн вдаються до протекціонізму. Так, Бразилія вже запровадила податкові субсидії для своїх фірм і підняла митні збори на деякі імпортні товари. До подібних кроків планує вдатися й Південна Корея. Таким чином на зміну валютній війні може кінець-кінцем прийти війна торговельна.