″Свято життя″ у романі німецької письменниці з одеським корінням | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 27.11.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

"Свято життя" у романі німецької письменниці з одеським корінням

В одному з найпрестижніших німецьких видавництв вийшов друком роман німецької письменниці Мар'яни Гапоненко "Хто така Марта?". Головний герой роману - український професор. Книга дістала схвальні відгуки критиків.

Це не обмовка: письменниця справді німецька, Гапоненко - не псевдонім, а її справжнє прізвище. У Мар´яни коріння в Одесі: мама-росіянка та батько-грузин, а сама молода жінка, як написав корреспондент журналу Der Spiegel, "схожа на російську княгиню".

Головний герой роману Гапоненко "Хто така Марта?" - український профессор Лука Левадський, який дожив до 96 років й раптом дізнався про те, що невиліковно хворий. Він летить з України до Відня, аби померти у розкоші австрійської столиці.

Потом та кров'ю

"Роман дивовижний! – захоплюється Der Spiegel. – Це свято життя, що залишається святом і тоді, коли мова йде про смерть". "Це роман– насолода!" – підтверджує газета Tageszeitung, а рецензент Neue Züricher Zeitung особливо відзначив "вражаюче сміливу мову авторки, яка не злякалась патетичності". В інших рецензіях згадують про "поетичність", "оригінальність", "свіжість" розповіді та про "віртуозність" мови.

Мар´яна Гапоненко Хто така Марта? (Suhrkamp, 2012)

Мар´яна Гапоненко "Хто така Марта?" (Suhrkamp, 2012)

Втім, німецька для Мар'яни Гапоненко - не рідна. Вона народилась в Одесі 1981 року. У цьому приморському місті пройшло її дитинство. До Німеччини Гапоненко переїхала у віці 19 років. Тоді за опубліковані у німецьких журналах вірші Мар'яна отримала німецьку літературну стипендію та півроку займалась творчістю поблизу Мюнстера у будинку творчості "Künstlerdorf".

"Писати німецькою я почала років у п'ятнадцять. Мені сподобалась серйозність цієї мови, я зацікавилась її витоками, людьми, які нею говорять" - розповіла Мар'яна в інтерв'ю Deutsche Welle. Німецьку вона вчила у школі, тому її шлях до німецької літературної творчості не був простим. "Німецька мені далася в прямому сенсі потом та кров'ю. Я вивчала граматику, шукала витоки походження тих чи інших висловів. Я відвідувала читальний зал, де брала все, що було написано німецькою", - розповідає Мар'яна.

Німецька з Мандельштамом

Перше літературне видання, за яким Мар'яна вчила німецьку, - збірка віршів Йосипа Мандельштама, де твори опубліковані паралельно російською та німецькою. "Тоді я не зовсім розуміла сенс деяких віршів навіть російською, але ця книга поклала початок моїй пристрасті", - каже Мар'яна. Збірку Мандельштама, видану у Лейпцигу 1972 року, вона досі зберігає у домашній бібліотеці в Майнці, де вона мешкає.

Мар'яна не пише у кафе чи поїздах. Творить вона у своїй бібліотеці за письмовим столом.

Мар'яна не пише у кафе чи поїздах. Творить вона у своїй бібліотеці за письмовим столом.

Поряд з цим виданням- кілька старовинних книжок, надрукованих готичним шрифтом. Дивлячись на них, Мар'яна пригадує: "Я брала важкі книги, які мене по-справжньому "вантажили", виписувала різні вислови, намагалась їх перекласти. Так я піднімалась сходинками мови вище й вище".

Після отримання літературної стипендії Мар'яна залишилась у Німеччині за сімейними обставинами: вона одружилась та носить відтоді подвійне прізвище Гапоненко-фон Гойзінґер. Історія знайомства з чоловіком доволі романтична: він прочитав у німецькому журналі вірші Мар'яни, і вони вразили його настільки, що розшукав її через видавництво. І знайшов. За цей час Мар'яна заочно закінчила романо-германський факультет Одеського університету. Вийшла збірка її німецьковмовних віршів, а 2010 року - перший роман "Аннушка-квітка", теж німецькою. Мар'яна ніколи не писала ні російською, ні українською.

Казка про Марту

Свій роман "Хто така Марта?" Мар'яна називає казкою та пояснює: "Людина, яка вмирає від раку, має перебувати у лікарні, а мій герой замість цього летить до Відня. Цей роман - подвійна гра. Це сон чи реальність? На це питання відповідати читачеві".

Гапоненко не розкриває, в якому з українських міст жив Левадський. За дрібницями упізнається Одеса: герой слухає радіо "Гармонія світу" та гуляє затишними вуличками з будиками у стилі бароко. У романі взагалі немає згадки про море. Однак у "місті Левадського" зводять пам'ятник "Помаранчевій революції". Щоправда, дійшло лише до помосту.

"Це не означає, що нічого не зведуть, - коментує Мар'яна. - Що буде на помості, залежить від наступного покоління. Мої ровесники згасли та здалися, коли усвідомили своє безсилля. Але ж я пам'ятаю, з якими почуттями вони підтримували 2004 року "Помаранчеву революцію".

Мар'яна виросла на морі, але не вміє плавати. Краще не вміти плавати, ніж не вміти кататися на велосипеді, - каже вона.

Мар'яна виросла на морі, але не вміє плавати. "Краще не вміти плавати, ніж не вміти кататися на велосипеді", - каже вона.

Утім, "Хто така Марта?" - книга не про політику, а про любов. Протягом усього роману Левадський намагається пригадати ім'я дівчинки, у яку був закоханий в дитинстві. Символічно, що Мартою називалась і екзотична голубка, яка померла того дня, коли народився майбутній орнітолог Левадський. "Він обманувся, пішов молодим у науку та полюбив птахів. А інтерес до людей прокинувся у нього тільки у Відні. Але завіса життя уже впала", - каже Мар'яна.

Про наступний роман

Зараз Мар'яна Гапоненко працює над третім романом. "Мій стиль роботи такий, що я пишу одну-дві глави, приблизно рік "начитуюсь" спеціальної літератури, а потім дописую роман", - каже Мар'яна. І якщо Левадський був орнітологом і у бібіліотеці Мар'яни можна побачити багато довідкової літератури про птахів, то її майбутні герої - історик-філософ та його учень, який захоплюється лісництвом.

"Це буде роман без часу, зав'язаний на циклічній подорожі в кареті Європою. Зараз я багато читаю про ліс, про породи дерев, вчуся їх розрізняти", - каже Мар'яна, розкриваючи таємницю нового сюжету.

Що стосується роману "Хта така Марта?", то вже наступного року він має вийти у французькому перекладі. Пропозицій перекласти його російською чи українською Мар'яна поки що не отримувала.