1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Свобода слова по-кримськи: як Росія переслідує незалежних журналістів

Російські спецслужби збільшують тиск на незалежних журналістів у Криму. За об’єктивне висвітлення ситуації на українському півострові, який майже два з половиною роки тому анексувала Росія, можна потрапити за ґрати.

За колючим дротом - Крим

За колючим дротом - Крим

Можливість отримати об’єктивну інформацію про життя в Криму після анексії українського півострова Росією стає дедалі меншою. У 2015 році Інститутом масової інформації (ІМІ) було зафіксовано 44 випадки порушення прав та свобод кримських незалежних журналістів. Основними з таких порушень є тиск та перешкоджання у професійній роботі з боку російських спецслужб, регулярні обшуки, допити та відкриття кримінальних справ.

Навесні 2014 року після проведення кримського "референдуму" більшість редакцій незалежних ЗМІ півострова через переслідування місцевими правоохоронними органами переїхали до столиці України, де й продовжили висвітлювати кримські події вже дистанційно.

Микола Семена (праворуч) у залі суду в Сімферополі

Микола Семена (праворуч) у залі суду в Сімферополі

Друга хвиля зачистки медіапростору Криму відбувалася навесні вже 2015 року, коли непровладні ЗМІ півострова не отримали російську реєстрацію. Так, кримськотатарський телеканал АТР втратив можливість мовлення та переїхав також до Києва.

У квітні 2016 року відбулася серія обшуків та вилучення техніки у журналістів з Ялти, Сімферополя та Севастополя у межах розслідування кримінальної справи проти позаштатного кореспондента проекту Радіо Свобода "Крим. Реалії" Миколи Семени. Як повідомив у розмові з DW його адвокат Олександр Попков, після цього випадку більшість з цих журналістів під тиском залишили півостровів.

До п'яти років тюрми за публікацію

Микола Семена багато років працював спецкореспондентом у Криму для всеукраїнських видань "День" та "Дзеркало тижня", а від моменту створення проекту "Крим. Реалії" навесні 2014 року став його постійним дописувачем.

Підконтрольні Росії кримські правоохоронні органи порушили справу проти Семени за статтею 280.1 КК РФ, тобто за заклики до порушення територіальної цілісності Росії. Таке звинувачення журналіст отримав за матеріал про товарну блокаду Криму, який опублікував під псевдонімом на ресурсі "Крим. Реалії". На думку журналіста, спецслужби довго слідкували за ним та отримали дистанційний доступ до його робочого комп’ютера.

"Коли я вперше прийшов на допит, слідчі показали мені пачку скріншотів з екрану мого ноутбука. Весь процес, коли я писав статтю, по абзацах, вони мали", - повідомив Микола Семена.

Адвокат Олександр Попков

Адвокат Олександр Попков

Нині журналіст перебуває під слідством та з нього взяли підписку про невиїзд. За словами адвоката Попкова, Семена не може покинути навіть межі міста Сімферополя, чоловікові також було заблоковано банківські картки, що обмежило його можливість отримувати пенсію та соцвиплати. "Стаття, за якою висунуто обвинувачення, є новою для Росії. Її запровадили після подій в Україні, але до відповідальності за нею притягали переважно тільки за дописи в інтернеті. Для Криму ця справа проти журналіста є показовою, з метою дискредитації незалежних ЗМІ", - коментує хід справи Попков.

Адвокат також повідомив, що стан здоров’я чоловіка вже похилого віку погіршується та він потребує лікування. Інститут нейрохірургії у Києві запрошує Семену на безкоштовне лікування, проте через підписку про невиїзд виникають певні складнощі. Адвокати звернулися до слідства про відповідний дозвіл.

Через цю публікацію Миколу Семену ще до рішення суду було внесено до російського списку терористів та екстремістів. Йомуі загрожує до п’яти років ув’язнення.

Масштаби проблеми збільшуються

Микола Семена не єдиний кримчанин, якого було внесено до такого списку з моменту анексії Криму. Від 2014 року цей список поповнився близько 20 прізвищами кримчан, серед яких і журналістка Ганна Андрієвська.

Андрієвська вимушено покинула півострів через її звинувачення в екстремізмі. Вона написала статтю про волонтерів батальйону "Крим", який воював на сході України. За словами журналістки, до її батьків та колег приходили з обшуками, вилучали комп’ютери. Сама ж вона розцінює такі дії як залякування та намагання обмежити доступ до Криму незгодних людей.

Подібний тиск розповсюджується не тільки на кримських журналістів. Один із західноєвропейських журналістів, який попросив не розголошувати його прізвище, після анексії вже кілька разів відвідував півострів. Він зазначає, що найбільшу небезпеку для іноземців становить ФСБ. "Отримавши всі дозволи на в’їзд до Криму від обох країни, журналіст все одно наражає себе на небезпеку. На "російському кордоні" на тебе вже чекають спецслужби. Вони можуть годинами перевіряти ноутбук, телефон, фотоапарат, вести бесіди про мету та теми поїздки, - ділиться з DW своїм досвідом журналіст. - Звісно, ти розумієш, що за твоєю роботою постійно спостерігають. Так на небезпеку наражаються й ті люди, з якими ти зустрічаєшся".

У аналітичному моніторингу свободи слова ІМІ зазначено, що експерти вбачають вкрай негативну перспективу для кримської незалежної журналістики - штрафи, обшуки, переслідування та арешти з боку російської влади.