1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Свобода авансом

Вперше за роки незалежності американці віднесли Україну до числа вільних країн. Однак серед експертів, як у США, так і в Європі, поширені сумніви щодо об’єктивності і своєчасності таких висновків.

default

Американська неурядова організація Freedom House (Дім свободи) під завісу 2005 року оприлюднила результати щорічного дослідження “Свобода у світі”, в якому оцінюється ситуація з громадянськими і політичними свободами у 192 країнах світу. Доповідь охоплює період з грудня 2004 й до листопада 2005 року. Експерти Freedom House вважають, що в цей час 89 країн були вільними, 58 - частково вільними і 45 – невільними.

Аналізуючи ситуацію в Україні, Freedom House констатує, що за рік, що минув після „помаранчевої революції”, в країні значно поліпшилася ситуація з політичними правами та громадянськими свободами. Це й дозволило їй вперше за роки незалежності посісти в “рейтингу свободи” місце серед вільних країн. Як зазначається в дослідженні, в житті України посилилася роль незалежних ЗМІ, відбулися реальні зрушення в розбудові громадянського суспільства, підвищився рівень незалежності судів. Відзначено також позитивну тенденцію з розбудовою ринкової економіки та дотриманням в Україні прав людини. Ось як пояснив перехід України у “рейтингу свободи” з частково вільної в минулому році до вільної в цьому директор програми досліджень Дому Свободи Арч Падінгтон:

„Ми визнали Україну вільною через зміни, які відбулися внаслідок Помаранчевої революції, в результаті виборів, які привели до влади Віктора Ющенка. Ми бачимо, що нова влада почала боротьбу з корупцією, створює сприятливі умови для поступу ринкової економіки. Якщо порівняти з тим, що було в Україні навіть два роки тому, коли корупцією були охоплені всі поверхи влади, то прогрес очевидний. Окрім того, в Україні вільною стала преса. Тому ми вважаємо, що Україна заслужила право називатися вільною країною. І віримо, що вона стане прикладом для тих країн, які є невільні або частково вільні”.

Серед пострадянських країн, окрім України, “вільними” визнано лише держави Балтії. А от Росія перейшла до розряду “невільних” і тепер фігурує в списку поряд з такими “оазами” диктатури, як Куба, Північна Корея, Лівія, Сирія й Судан.

Наскільки об’єктивні такі твердження? Чи справді Україну можна вважати вільною країною? На це запитання „Німецькій хвилі” відповіла Люсі Торн, яка багато років була директором програм Freedom House спочатку для Радянського Союзу, а потім для країн СНД. Аналітик вважає, що нинішньому дослідженню бракує об’єктивності. На думку Люсі Торн, нинішнє почесне місце “списку свободи” для України “вибили” такі впливові люди, як відомий американський політолог, колишній радник президента США з питань національної безпеки Збігнєв Бжезінський та колишній директор програм дослідження Адріан Каратницький. Від цього, вважає Люсі Торн, падає цінність цього документу й довіра до нього з боку серйозних політиків й політологів:

„Я не погоджуюся з висновками за результатами 2005 року про те, що Україна вільна, а Росія – невільна. Гадаю, що було би більш точно назвати обидві країни частково вільними. Бо і в Росії, і в Україні забезпечені більшість засадничих прав людини. Таких як право на свободу пересування, свободу віровизнання, свободу слова, мітингів, зборів тощо. Хоч залишається ще багато застережень. Очевидно, що в Україні нині ситуація з дотриманням людських і громадянських прав дещо краща. Але вона все ще не є вільною. З огляду насамперед на корупцію, а також залежність судів, порушення принципу рівноваги різних гілок влади”, - зазначає Люсі Торн.

Директор представництва фонду Конрада Аденауера в Україні Ральф Ваксмут також вважає, що називати Україну вільною країною ще зарано:

“Я би сказав “відносно вільна”. Головне, що я можу відзначити – Україна рухається у вірному напрямку. Однак попереду ще дуже багато роботи в таких сферах як зміцнення незалежності судочинства, боротьба з корупцією, лібералізація економіки. Велике значення має формування міцних і чітко ідейно орієнтованих партій, до чого звикли на Заході. Звісно, визначення України як вільної країни є дуже поспішним. До вільного суспільства у західному розумінні цього слова ще досить далеко. Однак повторю: Україна на правильному шляху і за підтримки європейських партнерів рано чи пізно мети буде досягнуто”, - переконаний представник німецького фонду.

Порівнюючи ситуацію з рівнем політичних і громадянських свобод в Україні і Росії Ральф Ваксмут зазначив:

“У мене є неабиякі сумніви у тому, що Росія рухається у правильному напрямку. Шлях Росії, здається, нині є протилежний українському. З остаточними висновками щодо Росії доведеться ще трохи почекати, однак деякі симптоми, як то спроби обмежити роботу неурядових організацій, а також нинішній “газовий” тиск на Україну, ці явища відверто насторожують”.

На шляху становлення України як вільної і демократичної держави, на думку Ральфа Ваксмута, дуже важливо використати величезний потенціал молоді, який проявився ще під час „помаранчевої революції”. Поширене нині серед українців розчарування в ефективності і прозорості дій нового керівництва країни можна зрозуміти, зазначає представник німецького фонду. Однак головне – щоб молодь не опускала рук і не дистанціювалася від участі у політичному житті країни, закликає Ральф Ваксмут.

  • Дата 05.01.2006
  • Автор Валентин Лабунський, Євген Тейзе
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/AODB
  • Дата 05.01.2006
  • Автор Валентин Лабунський, Євген Тейзе
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/AODB