1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Світ

Санкції, які США запровадили проти Росії за останні п'ять років

Дональд Трамп розглядає можливість скасувати санкції проти Кремля. Але які з них? За останні п'ять років їх було прийнято чимало. DW склала список.

Володимир Путін і Барак Обама

Володимир Путін і Барак Обама

Повідомлення, яке схвилювало ЗМІ та громадськість перед вихідними: президент США Дональд Трамп начебто підготував указ про скасування санкцій проти російських можновладців. Про це спочатку говорили з посиланням на неназвані джерела у вашингтонській адміністрації, а пізніше радниця глави Білого дому Келліенн Конвей підтвердила, що питання зняття санкцій розглядається.

Ця новина одразу ж викликала жорстку критику в американському Конгресі. Сенатор від Арізони Джон Маккейн застеріг Трампа від подібного "необачного" кроку і знову назвав президента РФ Володимира Путіна "вбивцею і бандитом", який ніколи не стане партнером США в боротьбі з "Ісламською державою".

Вся ця дискусія підігріває інтерес до телефонної розмови між Трампом і Путіним, яка повинна відбутися в суботу, 28 січня. Загалом США запровадили за останні п'ять років багато санкцій проти Росії. Які з них може скасувати Трамп? DW зібрала основні з них і припустила ймовірність їх скасування.

Останні: за втручання у вибори

У кінці грудня 2016 року президент Барак Обама, перед тим, як залишити Овальний кабінет, видворив із США 35 російських дипломатів, назвавши їх шпигунами, які працюють під прикриттям. Він також запровадив санкції відносно низки осіб і компаній в Росії з формулюванням "за втручання у вибори президента США". Покарання поширюється на голову головного розвідуправління генштабу РФ Ігоря Коробова і трьох його заступників, а також - без розкриття подробиць - на ФСБ. Крім цього, під санкції потрапили Євген Богачов і Олексій Бєлан, які давно розшукуються владою США за звинуваченням у скоєнні злочинів в інтернеті, а також маловідомі компанії - ТОВ "Специальный технологический центр", Zorsecurity (відома ще як Esage Lab) та АНО "ПО КСИ".

Обама запровадив ці санкції президентським указом, без участі Конгресу, просто внісши поправки до вже існуючого декрету. Цю частину антиросійських санкцій буде зняти найпростіше, і саме на це Трамп досить відкрито натякнув трохи менше двох тижнів тому. На це в інтерв'ю американській пресі звернув увагу Ендрю Вайсс, віце-президент фонду Карнегі та радник щодо Росії 42-го президента США Білла Клінтона.

Смерть адвоката Сергія Магнітського стала приводом для санкцій

Смерть адвоката Сергія Магнітського стала приводом для санкцій

Закон Магнітського

Більш важким завданням для Трампа стане зняття персональних санкцій, накладених на групу російських громадян в рамках прийнятого ще у 2012 році закону Магнітського (Magnitsky Act). Візові обмеження на в'їзд до США та блокування фінансових активів у американських банках зачіпають тих, кого влада Сполучених Штатів підозрює в причетності до тортур і смерті адвоката Сергія Магнітського: прокурори, слідчі, судді, податкові інспектори, тюремні наглядачі. У 2016 році дія цього закону була поширена на всі країни світу. У січні нинішнього року до списку потрапили нові, відомі постаті - голова Слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін і депутат Андрій Луговий. Цей закон приймав Конгрес, і для скасування також потрібна його участь, пояснив DW професор з американського права Керк Джанкер з Кельнського університету.

"Кримські" санкції

Але саме слово "санкції" рідко вживалося в контексті закону Магнітського. Про них заговорили в зв'язку з російською анексією Криму. 6 березня, ще до офіційного приєднання півострова до Росії, Вашингтон запровадив перші санкції (декрет за номером 13660).

Обмеження, які передбачають заборону на в'їзд на територію США і блокування активів, стосуються 11 провідних російських політиків, в тому числі спікерки Ради Федерації Валентини Матвієнко та віце-прем'єра Дмитра Рогозіна, а також кримських лідерів Сергія Аксьонова та Володимира Константинова. Згодом санкції за анексію Криму постійно розширювалися, двічі - тільки в березні 2014 року. У список нев'їзних до США увійшли ще 19 політиків і бізнесменів, яких вважають друзями Путіна - в тому числі, брати Ротенберги і Геннадій Тимченко. Першою організацією, яка постраждала, став банк "Россия", названий "особистим банком високопосадовців Російської Федерації".

У квітні Вашингтон поширив санкції на кримські компанії та на місцевих діячів, наприклад, на відомого в регіоні бізнесмена Олексія Чалого. До кінця 2014 року США запровадили обмеження щодо всього Криму (декрет 13685), заборонивши індивідуальним підприємцям і компаніям інвестувати на території півострова, а також постачати до Америки будь-які товари з окупованої автономії.

Основна частина санкцій за анексію Криму має форму декретів, підписаних особисто Бараком Обамою, для їх скасування буде потрібно лише декрет нового президента, уточнив професор Джанкер.

Секторальні санкції були запроваджені через агресію Росії на Донбасі

Секторальні санкції були запроваджені через агресію Росії на Донбасі

Секторальні санкції: за Донбас

З розгортанням української кризи та все потужнішим втручанням Росії у конфлікт санкції з боку США розширювалися. Крім нових персональних санкцій - починаючи від лідерів сепаратистів в Донецькій і Луганській областях України і закінчуючи байкерами з "Нічних вовків", - Білий дім запровадив санкції проти окремих секторів російської економіки.

Обмеження стосуються роботи фінансового, енергетичного і оборонного секторів, вони зібрані в декреті 13662. Він забороняє проводити будь-які транзакції з російським "Сбербанком", банком ВТБ, "Газпромбанком", "Внешэкономбанком" і "Россельхозбанком".

У сфері енергетики санкції зачепили співпрацю з "Роснефтью", "Газпромнефтью", "Транснефтью" і "Новатеком". Окремо діє заборона на експорт технологій, що дають російським енергокомпаніям можливість добувати нафту в глибоководних і сланцевих родовищах, а також у Арктиці.

В оборонній сфері співробітництво було згорнуто з компаніями "Ростех", "Уралвагонзавод", а також з концернами "Калашников" і "Алмаз-Антей".

Не всі обмеження мають статус декрету і можуть бути скасовані відразу. Акт "Про підтримку свободи України", який ухвалив у грудні 2014 року Конгрес США, вимагає згоди його членів на скасування.

Дивитись відео 02:50

Які рішення Обами може скасувати Трамп (11.01.2017)

 

Аудіо й відео до теми