1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Саміт ЄС: Бракує чіткої відповіді

У Брюсселі завершився саміт Євросоюзу. Керівники дежав ЄС дискутували з приводу того, як має виглядати майбутнє організації, що робити з її конституцією і яким буде бюджет на 2007-2013 роки. У п"ятницю з цього приводу ламали списи Франція та Великобританія, до якої долучилися й Нідерланди. Пізно вночі прем»єр-міністр Люксембургу Жан-Клод Юнкер повідомив: «Компромісу досягти не вдалося. Євросоюз перебуває у гли

default

бокій кризі».

Прем”єр-міністр Великобританії прибув до бельгійської столиці в бойовому настрої – не дарма місеві газети вже встигли охрестити Брюссель „новим Ватерлоо”. Жак Ширак – навпаки. Журналістам він сказав, що приїхав на саміт зовсім не для того, щоб когось до чогось примушувати. Федеральний канцлер Німеччини завітав до Брюсселя із миротворчою міссією. Ґергард Шредер:

„Німеччина прагне єдності. Але зрозуміло, це буде можливим, коли всі зголосяться трохи поступитися. Чи це вдасться – на це запитання поки немає відповіді. Я сподіваюся на це. Але в мене є й певна доля скепсису. Ми хочемо допомогти.”

Ще жодного разу глави держав ЄС не приїздили на саміт у такому поганому гуморі, а атомосфера не була такою гнітючою, зауважують оглядачі. Можливо тому, що Лондон в останню хвилину відхилив пропозиції Люксембурга щодо бюджету і не погодився на компроміс. Речник британського прем”єра повідомив – зовсім не обов”язково домовлятися з цього приводу під час нинішнього саміту. Наступна ж, зустріч швидше за все відбудеться вже після 1 липня, коли в ЄС головуватиме Великобританія. Говорить нинішній голова ЄС, прем”єр-міністра Люксембурга Жан-Клод Юнкер:

"Ви навіть не можете собі уявити, як сильно я тішуся з того, що скоро передам керівництво Євросоюзом Тоні Блеру. І як він тоді працюватиме над бюджетом.”

У кризові ситуації Європейський союз потрапляв і раніше. Наприклад, у сімдесятих (тоді процес євроінтеграції так уповільнився, що це десятиліття вважають взагалі викресленим з історії ЄС). Чи в 90-их, коли датчани відмовилися ратифікувати Маастрихтську угоду, або 2001-го, коли теж саме ірладнці зробили з угодою в Ніцці. Фінансові суперечки теж не новина, особливо, напередодні ухвалення бюджету організації. Заступник голови Єврокомісії Ґюнтер Фергойґен:

„Я дуже добре пам”ятаю, велику суперечку подібного плану 1999-го в Берліні. Тоді, до речі, залишалося лише 9 місяців до початку нового фінансового строку. Зараз же залишається все ж 18 місяців.”

Не бачить трагедії у бюджетних суперечках і прем”єр-міністр Люксембурга Жан-Клод Юнкер, хоча оптимізму в нього помітно поменшало.

"Я в принципі впевнений, що ми на цьому саміті не дійдемо згоди в питанні фінансування ЄС. Також, я впевнений у тому, що пізніше нам це зробити доведеться."

Втім, бюджетні питання, керівники держав ЄС обговорюватимуть лише на другий день саміту. Перший пункт на порядку денному – конституція. Після провалу голосування у Франції та Нідерландах, саміт у Брюселі мав стати чимось на зразок сигналу – мовляв, подивіться, нічого не сталося, ЄС продовжує працювати. Просто деяким країнам потрібно більше часу, щоб зрозуміти усі переваги існування європейської конституції. Заступник голови Єврокомісії Ґюнтер Фергойґен:

„Не потрібно битися головою об стіну. Якщо одна країна-член Євросоюзу чи кілька потребують більше часу, щоб відбувся інтенсивний діалог з громадськістю, то потрібно їм цей час дати.”

При чому кожна країна має вирішувати сама – скільки часу їй потрібно. Керівництво Люксембургу, наприклад, наполягає на тому, щоби голосування в країні відбулося саме 10 липня (хоча опитування громадської думки свідчать про можливий невтішний результат). А от, приміром, Данія, за прикладом Великобританії, планує референдум відкласти на невизначений термін. Розмірковують з цього приводу також Чехія, Польща та Швеція. На думку аналітиків, це означає, що конституцію в тому вигляді, в якому вона є, нині просто збираються поховати. Але сказати про це вголос ніхто не наважується. Втім, від того, візьмуть нині керівники ЄС тайм-аут чи ні, проблема не зникне. Канцлер Австрії Вольфґанґ Шюссель:

„Якщо ми не знайдемо жодної тверезої відповіді на обидва питання – конституція та фінанси, це звичайно для Європи не буде позитивним сигналом. А люди (і не тільки журналісти), усі мешканці країн Євросоюзу - вони хочуть отримати чітку, зрозумілу відповідь.”

Тетяна Карпенко