1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Саміт Євросоюзу: боротьба з терором, Конституція ЄС та економічні реформи

У Брюсселі триває дводенний саміт глав держав Європейського союзу. Центральні теми - боротьба з міжнародним тероризмом, ситуація на Близькому Сході, Конституція Євросоюзу та економічні реформи.

Власне, на саміті головним чином мало йтися про економічні реформи в Європі. Однак після вибухів у Мадриді на передній план вийшла тема тероризму та безпеки. Принаймні в четвер ввечері глави держав Євросоюзу говорили про те, як можна краще протистояти терору. Говорить міністр зовнішніх справ Німеччини Йошка Фішер:

"Ми маємо зробити все можливе, щоб передчасно реагувати на такі речі, щоб можна було ефективно діяти, незважаючи на кордони. Нашою метою має бути Європа як єдине ціле. Ми не можемо дозволити тероризму поставити себе на коліна."

Йшлося головним чином про два нововведення. Перше - створення нової посади Верховного представника Євросоюзу з питань боротьби з тероризмом. Ним став бельгієць Гі де Врієс. Він координуватиме інформаційний обмін між поліцією та спецслужбами 25 країн - старих та нових членів ЄС. Утім, німецький європарламентар Елмар Брок дещо скептично налаштований до нової посади:

"Після 11 вересня та подій у Мадриді стало зрозуміло, що багато чого було відомо. Однак перепони - міністерська бюрократія та нерішучість розвідок - перешкоджали обміну даними. Нам потрібна реальна взаємодія, чергова посада уповноваженого не розв"яже проблему."

Друге питання - це зобов"язання про взаємопідтримку та взаємодопомогу на випадок терористичних нападів. Ірландський міністр зовнішніх справ Брайан Коуен вважає:

"Таке зобов"язання стане ознакою нашої спільної рішучості в боротьбі з терористичним насильством. Події 11 березня в Мадриді дають нам підстави на правовій основі подвоїти наші зусилля."

Іншим важливим питанням саміту є нова Конституція ЄС. Не погоджувалися на прийняття нового Основного закону Польща та Іспанія. Їх не влаштовувало те, як пропонувалося розподілити голоси в раді міністрів ЄС. Вони побоювалися, що їхній вплив під час голосувань буде значно послаблено.

Після перемоги соціалістів на парламентських виборах в Іспанії майбутній прем"єр-міністр цієї країни Хосе Луїс Родрігес Запатеро заявив, що його уряд більше не блокуватиме ухвалення Конституції ЄС. Таким чином Польща втратила свого єдиного союзника у цьому конфлікті. Польському прем"єру Лєшеку Міллеру не залишалося нічого іншого, як продемонстувати готовність піти на зустріч, аби не ізолювати свою країну в ЄС. Під час переговорів з канцлером Німеччини Ґергардом Шредером у Варшаві він сказав:

"Нам потрібно знайти компроміс. Він можливий. Звичайно, це має бути такий компроміс, який гарантуватиме, що Польща не втратить своєї ваги при голосуванні."

Однак у цьому питанні поки що не очікується якогось особливого прориву, оскільки Іспанію в саміті ЄС бере участь ще чинний прем"єр-міністр Хосе Марія Азнар, який досі рішуче виступав проти цього компромісу. Азнар востаннє представляє на цій зустрічі свою країну, тому марно сподіватися від нього, що він раптово змінить свою позицію.

Ірландський прем"єр Берті Агерн, який головує в раді ЄС, після зустрічі з французьким президентом Жаком Шираком заявив, що ухвалення нової Конституції Європейського союзу відбудеться до наступного саміту країн-членів ЄС в середині червня. "Ми скличемо урядову конференцію якомога швидше. На ній остаточно ухвалимо рішення",- сказав він.

У п"ятницю в центрі уваги саміту перебуватимуть економічні питання. Минуло вже чотири роки відтоді, як учасники ліссабонського саміту ЄС поставили собі за мету до 2010 року перетворити Європу на найпотужніший економічний регіон світу. На нинішній зустрічі глави держав та урядів підіб"ють не надто втішний баланс за чотири роки, а також обміркують нову стратегію, як до 2010 року все-таки досягти цієї мети.

І ще два економічно-політичних питання винесено на порядок денний - це пропозиція Німеччини, Франції та Великобританії створити в Єврокомісії посаду комісара з промислової політики та питання про кандидатуру нового президента Міжнародного валютного фонду. Горст Келер був змушений піти у відставку з цієї посади, оскільки його висунуто кандидатом на посаду федерального президента Німеччини.

Також за темою