1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Саміт Європейського Союзу – і знову про гроші

У ці дні не бракує повідомлень про найрізноманітніші міжнародні суперечки на досить високому рівні, під час яких йдеться про політику та гроші - у Гонконзі учасники саміту СОТ сперечаються навколо питання про дотації, які заможні країни виплачують своїм фермерам; Україна та Росія сперечаються навколо ціни за газ; у Європейському Союзі вже тривалий час точиться суперечка навколо проекту наступного бюдже

default

�у цієї організації. Оглядачі переконані, що саміт ЄС, який у четвер розпочнеться в Брюсселі, стане найскладнішим в історії цієї організації.

Суперечка про розподіл фінансових тягарів, пов”язаних з розширенням Європейського Союзу, визначає дискусію навколо питання про законопроект бюджету ЄС на 2007-2013 роки. Великобританія, яка останні шість місяців головувала в ЄС, запропонувала радикально скоротити роздмуханий бюджет Європейського Союзу і зняти таким чином навантаження з тих країн, які більше платять до кас ЄС, ніж з них отримують. На думку, голови Єврокомісії Жозе Мануеля Баррозо пропозиції Лондона є неприйнятними, оскільки вони передбачають також скорочення структурної допомоги для нових членів ЄС. Після масивної критики напередодні саміту Лондон запропонував новий варіант, але лише з незначними змінами. Після цього британський міністр з європейських питань Дуґлас Александер заявив:

„Дозвольте мені говорити відверто. Ми більше не маємо простору для переговорів. Після інтенсивних консультацій ми переконалися, що лише на підставі наших нинішніх пропозицій можна досягти домовленості як у Європейській Раді, так і в Європарламенті.”

Нова пропозиція Великобританії передбачає семирічний бюджет ЄС обсягом у 849 мільярдів євро, а не 846 мільярдів, як пропонувалося раніше. Тобто, йдеться про поступку лише в кілька мільярдів євро. Це означає, що Греції, Португалії, а також новим членам ЄС доведеться рахуватися з дещо меншим скороченням структурної допомоги. Як зауважив один з британських дипломатів, звичайно скоротити бюджет можна було б і за рахунок зменшення дотацій для аграрного сектору. Але, продовжив він, оскільки Франція та Німеччина нічого про це й чути не хочуть, довелося взятися за зменшення допомоги для нових членів ЄС. Водночас самому Лондону закидають його небажання піти на поступки в питанні пільг, якими користується Великобританія при сплаті внесків до ЄС. Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу:

„Для того, щоб мати чесний бюджет, треба чесно розподілити тягарі розширення, а це означає поступки в питанні британської пільги.”

Що означають так звані „британські пільги”, ми попросили пояснити нашого лондонського кореспондента Євгена Некряча:

Так звані британські пільги на щорічні внески до бюджету ЄС походять з 1984 року, коли прем”єр-міністр Марґарет Тетчер на саміті у французькому Фонтенбло змусила інші країни ЄС піти на поступки Великобританії. Річ у тім, що на початку 80-х років близько 70 відсотків усього бюджету ЄС ішло на субсидії фермерам, від чого найбільше вигравала Франція. Тетчер переконала партнерів, що внески Британії до бюджету були надмірними через малий розмір британського фермерського сектора. За угодою у Фонтенбло, Великобританії було надано пільги, що становлять близько 5 мільярдів євро на рік щонайменше до 2006 року. Відмову від пільг нинішній британський уряд уважає можливою за умови реформи системи субсидій фермерам.

Тим часом представник британського уряду заявив у Брюсселі, що в разі провалу саміту ЄС Лондон і наступного року не відмовиться від значної частини своїх пільг. Кращої пропозиції, ніж зараз вже не буде, сказав дипломат. Нагадаємо, що британський уряд висловив готовність додатково внести до каси розширення ЄС вісім мільярдів євро. Франція вимагає від Лондона 14 мільярдів. Водночас експерти висловлюють сумніви, що в Брюсселі лідерам держав та урядів Європейського Союзу нарешті вдасться дійти згоди стосовно бюджету. Занадто різними і непорушними залишаються позиції учасників суперечки, говорять вони. Критично налаштовані політики звертають увагу, що нині в ЄС дедалі більше на задній план відступає принцип солідарності. Коментуючи останні фінансові дебати, голова фракції соціал-демократів у Європарламенті Мартін Шульц зауважив:

„Раніше Європейським Союзом керували державні діячі. Нині у мене таке враження, що на чолі цієї організації опинилися торговці, які переслідують одну єдину мету – порахувати, скільки вони можуть отримати від цього проекту.”

Володимир Медяний