1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Саміт НАТО у Ризі: в центрі уваги Афганістан, а не Україна

У вівторок розпочинається дводенний саміт НАТО у Ризі. На порядку денному зокрема такі актуальні теми, як проблема безпеки в Афганістані, подальша доля Сил реагування НАТО (NRF) та розширення організації. Довгоочікуваний розгляд питання про приєднання України до Плану дій щодо членства (ПДЧ) у НАТО хоч і передбачається, експерти ж прогнозують, що конкретних рішень у цьому питанні учасники зустрічі на найви

default

�ому рівні не приймуть.

На саміті, що проходитиме у латвійській столиці під гаслом „Трансформація НАТО”, йтиметься про майбутнє організації. Між тим, проблеми альянсу в Афганістані виступають на перший план. На думку Генерального секретаря НАТО Яапа де Хопа Схефера, цього також вимагала й Німеччина: він зокрема покладається на готовність Берліна надіслати німецький контингент на Південь Афганістану, за який точаться запеклі бої. Однак у цьому питанні канцлер Анґела Меркель залишається непохитною: розширення миротворчого контингенту в Афганістані не буде, запевнила вона минулого тижня в Бундестазі. Німці ще не виконали свого завдання передусім на Півночі країни. Говорить Анґела Меркель:

„Бундесвер буде там нести відповідальність виключно у рамках свого мандату. Але я хочу наголосити, що не бачу можливості воєнної участі в країні, яка б виходила за його рамки. І тому я розглядаю конференцію НАТО в Ризі наступним чином: тема Афганістану є занадто важливою, щоб дозволити ділити її на північну та південну. У вирішенні проблеми Афганістану, ми хочемо бути успішними не лише як НАТО, але як і ціла світова спільнота. Ми в Німеччині усвідомлюємо, що за це також треба боротися, навіть з використанням зброї. Але, шановне панство, нам необхідно боротися і за серця людей в Афганістані. Ці дві речі для мене нероздільні і саме з таких позицій ми будемо розглядати цю місію”.

У межах міжнародної Сили підтримки безпеки Афганістану (ISAF) Німеччина представлена майже трьома тисячами солдатів. Це третій за величиною миротворчий контингент у країні. З середини жовтня на Півдні та Сході країни тиловий захист миротворчих військ забезпечує 21 прилад дистанційної сигналізації, встановлений Німеччиною. За уявленнями Анґели Меркель, воєнна підтримка та цивільна допомога за німецьким зразком повинні крокувати поруч та стати прикладом для наслідування для усіх майбутніх миротворчих місій в Афганістані. Таку модель організації миротворчої місії підтримують також і в інших країнах-членах НАТО.

Звісно, таким чином все ж не можна вирішити проблему безпеки на Гіндукуші: головнокомандувач НАТО з питань операцій генерал Джеймс Джонс нарікає, що його заклик збільшити 32-тисячні війська ISAF на 2500 військових не знайшов підтримки. Лише Польща заявила про намір збільшити контингент своїх миротворців на тисячу. Проте поляки прибудуть до Афганістану тільки-но у січні-лютому наступного року.

Керівництво НАТО сподівається на успіх щодо Сил реагування НАТО (NRF). Напередодні саміту в Ризі генеральний секретар Яап де Хооп Схеффер заявив про боєздатність нових елітних військ альянсу. Сили реагування повинні надавати різноманітну допомогу у екстрених випадках: від помочі постраждалим унаслідок катастроф до участі у можливих воєнних діях. Передбачена участь двадцяти п’яти тисяч військових, однак дотепер ще не всі держави-члени НАТО дали згоду на свою участь у цьому проекті.

Експерти очікують також обговорення перспективи вступу таких держав як Україна, Албанія, Хорватія, Македонія та Грузія, однак конкретних рішень учасники саміту швидше за все не прийматимуть. Особливих шансів на розгляд не матимуть і плани Вашингтона перетворити північноатлантичний альянс на глобальне партнерство. Приміром, США хотіли б надати Японії, Австралії та Південній Кореї статус постійного партнера з довгостроковою перспективою членства в НАТО. Однак нині більшість держав-членів НАТО ставляться до цієї пропозиції американців скептично і готові радше запропонувати цим державам посилену співпрацю без формального членства в альянсі. Говорить Генеральний секретар НАТО Схеффер:

„Якщо НАТО хоче зробити свій внесок до подолання глобальних загроз та викликів, альянсу потрібні глобальні партнери... Візьмемо для прикладу Південну Корею та Японію, які є надзвичайно важливими донорами в Афганістані. На мою думку, НАТО потрібні саме такі партнери, які не претендують на членство в організації”.

За матеріалами кореспондентів