1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Саміт НАТО: обережно в Іраку, активно в Афганістані

У прийнятих на стамбульському саміті НАТО рішеннях – про допомогу в підготовці іракських військовослужбовців та посилення військової присутності в Афганістані політики й оглядачі вбачають свого роду випробовування для країн-членів альянсу. Експерти ж розмірковують над тим, чи вистачить цих рішень, щоб забезпечити проведення вільних виборів в Афганістані та підтримати встановлення миру в Іраку. Крім

default

�ого, на саміті розглядалося й українське питання.

Участь в афганській кампанії стане випробуванням для НАТО. Ще перед самітом у Стамбулі про це заявив генеральний секретар Альянсу Яап де Хооп Схеффер. Та й інші учасники саміту були одностайними: недопустимо, щоб НАТО зазнало в Афганістані поразки. За словами канцлера Німеччини Ґергарда Шредера:

”Афганістан є пробним каменем здатності НАТО дотримуватися тих обіцянок, котрі воно дає. Я думаю, що в цьому плані Німеччина не ховається за чужими спинами. Це загально визнано.”

Шредер мав на увазі те, що з шести з половиною тисяч військовослужбовців, які перебувають в Афганістані під командуванням НАТО, – дві тисячі німецьких. Крім того, Німеччина має намір розташувати в місті Файзабаді другий польовий штаб для керування діями німецького контингенту. Перший вже кілька місяців успішно функціонує в Кундузі. Лідери країн НАТО вирішили також відіслати чотири додаткові групи на північ Афганістану. Вони мають гарантувати безпеку в процесі відбудови країни. Крім того, восени до часу проведення виборів додатковий контингент скерують у Кабул. Таким чином, загальна кількість військовослужбовців міжнародних підрозділів ISAF збільшиться на три з половиною тисячі та сягне 10 тисяч осіб. Зона їхніх дій буде розширена в північних та західних районах країни. Близько двох тисяч солдатів у стані готовності перебуватимуть за межами країни. Прохання президента Афганістану Хаміда Карзая ще до осені посилити військову присутність в країні не задовольнили. З приводу прийнятих рішень депутат бундестагу, експерт з міжнародних питань Соціал-демократичної партії Німеччини Ґернот Ерлер зауважив:

”Я б сказав, те, що зараз постановили у Стамбулі, є, власне, мінімумом. Усе це добрі рішення, але все залежатиме від того, як вони впроваджуватимуться в життя, та хто це здійснюватиме. А тому те, про що було домовлено в Стамбулі, можна розцінювати лише як проміжний крок.”

На думку Ерлера, якщо НАТО не вдасться гарантувати безпеку майбутніх виборів в Афганістані, це трактуватиметься як успіх терористів. Тому, каже він, на карту поставлена довіра до демократичного Заходу. Чи витримає Альянс випробування у цій першій великій кампанії за межами Європи? Хоча члени НАТО й висловилися про політичну волю надати достатньо військослужбовців для загонів регіональної відбудови та забезпечити проведення виборів в Афганістані, конкретних виражених у цифрах зобов»язань ніхто так і не оголосив. Є багато таких, що сумніваються в тому, чи вистачить цих додаткових військ, щоб гарантувати нормальний перебіг виборів. Критики зауважують, що у майбутньому НАТО, що саме себе називає найпотужнішим військовим альянсом світу, не мало б так ”спотикатися” через проблему готовності надати війська, як це відбувається в Афганістані. Так само незрозумілим є те, чи члени НАТО взагалі дотримаються своїх обіцянок. Бо в цьому плані Карзай та Генеральний секретар НАТО де Хооп Схеффер досі мали не дуже добрий досвід. Для німецького канцлера Ґергарда Шредера це є питанням довіри до НАТО:

”Було зроблено низку заяв. Тепер генеральний секретар має потурбуватися про те, щоб ці абстарктні заяви були конкретизовані. Я сподіваюся, що так і станеться.”

Щодо Іраку, то попередні амбіційні плани США використати НАТО як військового поплічника у своїй масштабній близькосхідній ініціативі були поховані вже напередодні саміту. НАТО висловило готовність допомогти іракському перехідному урядові лише в навчанні сил безпеки. Наполягання США щодо військової ролі НАТО в Іраку альянс відхилив. Жак Ширак наполіг на тому, щоб у Багдаді не вивішувася офіційний прапор альянсу, а Ґергард Шредер зауважив, що НАТО не перейматиме на себе жодних інших завдань в Іраку, навіть якщо це недостатньо чітко сформульовано в підсумковому документі саміту.

На спільній прес-конференції з прем”єр-міністром Великобританії Тоні Блером президент США Джордж Буш заявив, що американські солдати так довго перебуватимуть на території Іраку, скільки цього вимагатиме ситуація і, попри розбіжності в підході до іракського питання, подякував Німеччині, Франції та іншим країнам-членам НАТО за підтримку нового іракського уряду та участь у реорганізації збройних сил Іраку:

”Сполучені Штати та наші коаліційні партнери готують іракську армію до того, щоб вона сама могла подбати про безпеку у власній країні. Ми дякуємо НАТО за позитивну відповідь на звернення іракського прем”єр-міністра Аяда Аллаві.”

Звичайно, США та іракська влада очікували від саміту НАТО більшого, приміром, що альянс перейме контроль за сектором, яким нині керують поляки. Втім противники війни в Іраку виявилися в альянсі сильнішими. Колишній генерал НАТО Клаус Рейнгардт уважає, що голова перехідного уряду Аллаві свідомо висунув до альянсу обмежене прохання:

”Прохання, у якому він виходив з того, що реально може НАТО, а саме: навчання сил безпеки, передусім поліції. Більшого на даний момент альянс не може запропонувати. А там побачимо, як розвиватиметься ситуація: чи перехідному урядові дійсно вдасться досягти внутрішнього спокою та порядку, чи ООН себе там сильніше заангажує. Тоді НАТО, можливо, пізніше ухвалить нове рішення.”

Саміт у Стамбулі супроводжувався насильницькими акціями та демонстраціями. За кілька днів до конференції НАТО, а також на другий день саміту в Стамбулі розривалися вибухівки. Турецький уряд в плані безпеки хотів неодмінно засвідчити учасникам зустрічі, що все під контролем, але водночас дотримуються й усі прав громадян. Виступ Туреччини на своєму, так би мовити, полі мав ще один ефект: услід за канцлером Німеччини Шредером також президент США Буш апелював до Євросоюзу, щоб той запропонував Туреччині перспективу члентсва:

”Америка вірить, що Туреччина як європейська сила належить до Європейського союзу. Її членство рішуче зблизило б мусульманський світ та Захід, тому що Туреччина належить двом цим світам. Членство Туреччини засвідчило б, що ЄС не є ексклюзивним клубом однієї релігії.”

Стамбульський саміт НАТО можна оцінювати по-різному – багато абстрактних розмов, мало конкретних рішень. Але це була спроба після суперечок та непорозумінь навколо іракської війни знову досягти трансатлантичного зближення.

Україна-НАТО

На стамбульському саміті Альянсу розглядалося також українське питання. На засіданні комісії ”Україна-НАТО” окрім іншого йшлося про президентські вибори восени та стан зі свободою слова в Україні. Подробиці у матеріалі Леоніда Сокольнікова:

”У Стамбулі, на засіданні комісії ”Україна-НАТО”, Леонід Кучма заявив, що Україна розраховує на підвищення рівня відносин з альянсом. Прагнення Києва продовжити шлях до повної євроатлантичної інтеграції знайшло відображення у нещодавно прийнятій військовій доктрині. У ній, зокрема, йдеться: ”Виходячи з того, що НАТО та ЄС є гарантами безпеки та стабільності в Європі, Україна готується до повноправного членства в цих організаціях”.

Однак варто зауважити, що натовське керівництво не плекає великих ілюзій не лише стосовно швидкого прийому України до своїх лав, але й навіть щодо підвищення статусу відносин, які склалися на нині між Брюсселем та Києвом. Генсек НАТО Яап де Хооп Схеффер, виступаючи на прес-конференції після засідання комісії ”Україна-НАТО”, заявив, що реформ лише у сфері оборони недостатньо. ”Найважливіше – дотримання цінностей, які є основоположними для альянсу”, - наголосив генеральний секретар.

Таким чином, Леонід Кучма змушений був визнати у Стамбулі, що ”ні стан економіки, ні розвиток громадських інституцій не дозволяють ще говорити про реальні терміни вступу України до НАТО”. ”Ми перебуваємо на такому ж рівні відносин, як і з Європейським союзом, - сказав український президент. - Ми сьогодні не готові сказати ”так”, тому що самі бачите, скільки в нас проблем”. Ця заява українського президента прозвучала наступного дня після того, як керівники натовських країн у підсумковому комюніке ради НАТО особливо підкреслили відповідальність керівництва України за ”зміцнення демократії, верховенства закону, свободи слова та преси”.

У той же час значно успішніше просуваються справи з практичними заходами в рамках воєнних операцій та спільних навчань. Нещодавно Київ запропонував свої військово-морські сили для проведення натовської операції з патрулювання Середземного моря. НАТО розглядає питання про залучення української транспортної авіації у військових маневрах Альянсу.

Оцінюючи результати зустрічей у Стамбулі, Президент України заявив, що вони ”повинні стати потужним імпульсом подальшої практичної співпраці України з НАТО, визначенню її нових напрямків у плані реалізації празьких ініціатив”. ”У зв”язку з цим, - пояснив Кучма, - принципово важливо, аби політика ”відкритих дверей”, яка здійснюється зараз альянсом, і надалі залишалася визначальним принципом діяльності."

  • Дата 04.07.2004
  • Автор Христина Ніколайчук, Леонід Сокольніков
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/AOPH
  • Дата 04.07.2004
  • Автор Христина Ніколайчук, Леонід Сокольніков
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/AOPH