Саміт Великої вісімки: кому це потрібно? | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 18.05.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Світ

Саміт Великої вісімки: кому це потрібно?

В американському Кемп-Девіді 18-19 травня проходить саміт Великої вісімки. Часу обмаль, а на порядку денному – багато непростих проблем. Зокрема й питання, чи потрібна взагалі Велика вісімка.

Засідання Великої вісімки триватиме менше доби – розпочнеться пізно ввечері у п'ятницю, 18 травня, а в суботу до обіду вже має скінчитися. Та на порядку денному – багато непростих питань: виведення військ з Афганістану, напрацювання спільної політики щодо Ірану, Сирії та Північної Кореї, голод у бідних країнах, захист клімату, боргова криза та загроза нової рецесії в Європі… Чи зможуть глави держав та урядів США, Великобританії, Німеччини, Франції, Італії, Канади, Японії та Росії бодай обговорити ці теми?

Росія п'яте колесо до возу?

Обамі доведеться говорити з Медведєвим, а не з Путіним

Обамі доведеться говорити з Медведєвим, а не з Путіним

Старий новий президент Росії Володимир Путін саміт своєю появою не удостоїть. Замість себе він відсилає у Кемп-Девід свого попередника на посту президента та наступника на посаді прем'єра Дмитра Медведєва. Утім, що той зможе вирішувати? Саме росіян у «великій вісімці» багато експертів вважають п'ятим колесом до возу.

«Без Росії Велика сімка була співтовариством розвинутих демократичних держав із спільними цінностями. А це – віра в права людини і загалом схожі погляди на глобальний економічний розвиток», - вважає науковець-політолог Стюарт Петрик, який у 2002-2005 роках був радником у Держдепартаменті США. Нині ж путінська Росія розвивається в авторитарному напрямку, каже Петрик, тому її не можна вважати надійним партнером у міжнародній політиці. Як приклад, він навів позицію Росії щодо іранської атомної програми або ж до кривавих подій у Сирії.

Вісімка віджила своє?

Гілларі Клінтон у Кемп-Девіді

Гілларі Клінтон у Кемп-Девіді

То чи є ще взагалі сенс у самітах Великої вісімки? Це питання дедалі частіше опиняється в центрі уваги експертів-політологів. Чи можливо вирішувати глобальні проблеми без участі Китаю, Індії чи Бразилії, запитують вони. Чи коректно обговорювати проблему голоду в африканських державах без їхньої участі?

На території країн Великої вісімки мешкає 15 відсотків світового населення. На ці держави припадає дві третини економічної потужності в світі. Це вільне об’єднання країн без чіткої організаційної структури, фінансування чи правил. Воно виникло під час нафтової кризи в 1970-тих роках як форум для координації економічних та торгівельних питань. Нині ж на її порядку денному поряд з економічними дедалі частіше стоять політичні питання. Та критики нагадують, що в сфері економіки більшу вагу мають саміти Великої двадцятки, а в політиці – рішення Ради безпеки ООН.

Замість вісімки двадцятка

Вісімку доведеться розширяти?

Вісімку доведеться розширяти?

До Кемп-Девіда президент Барак Обама запросив розширений список гостей: глав держав та урядів Беніну, Ефіопії, Гани та Танзанії. Вони візьмуть участь в обговоренні продовольчого постачання Африки. Але чи виправдає себе тактика такого вибіркового розширення складу? Чи на часі вже остаточно перейти до Великої двадцятки?

Брюс Джонс, співробітник вашингтонського експертного центру Brookings, переконаний, що розширювати склад "вісімки" доведеться. Разом з тим такі саміти, на його думку, все ще мають сенс, тому що «провести їх часом легше, ніж домовитися про формальну зустріч лідерів двох держав для обговорення конкретної теми». А тем на порядку денному саміту світових лідерів нині більше, ніж достатньо.

DW.COM