Самотні бабуся та дідусь розшукують онуків… | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 03.12.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Самотні бабуся та дідусь розшукують онуків…

Чи можна мати онуків, не виховавши власних дітей? Виявляється, можна. Дедалі більше людей похилого віку у Німеччині наважуються стати «названими» дідусями і бабусями.

Клеменс і Анґела з названою онукою Євою

Клеменс і Анґела з названою онукою Євою

Маленькій Єві, мабуть, пощастило більше за інших дітей - в неї замість чотирьох дідусів та бабусь цілих шість! Щочетверга дівчинка поспішає в гості до бабусі Анґели та дідуся Клеменса, які вже приготували для неї щось смачненьке. Спостерігаючи, як Єва грається та співає разом із старими, важко повірити, що в них ніколи не було власних дітей, а Єва – їхня названа онучка.

Несподівана пропозиція

До самої пенсії 65-річна Анґела Хельфер працювала соціальним педагогом, допомагаючи дітям-сиротам. Але своїх дітей у неї ніколи не було. Одного дня вона та її 62-річний чоловік Клеменс Ролофф вони отримали особливу пропозицію від молодої пари, що жила по сусідству: їм запропонували стати названими бабусею та дідусем дівчинки, яка невдовзі мала народитися. Практично одразу Ангела та Клеменс погодилися, і вже п’ятий рік поспіль виховують разом з батьками дівчини названу онучку Єву.

«Ця несподівана пропозиція була проявом надзвичайної довіри до нас», - згадує пан Ролофф, - «більш того, коли Єва народилася, її батьки повідомили нам про це першим, навіть раніше, аніж усім родичам. Вони зробили для нас святковий сертифікат, що ми з дружиною – названі бабуся та дідусь їхньої доньки, і урочисто подарували його нам».

Півтора роки тому пан Ролофф та пані Хельфер отримали й другого онука - у Єви з’явився брат Лоренс. Питання про те, як ставитися до другої дитини в родині, для них навіть не виникало: «Ми зрозуміли, що не можемо бути дідусем та бабусею лише для однієї дитини! Тому просто зраділи, що народиться ще один онук. Важко було б, мабуть, якби у Єви з’явилося ще п’ятеро братів і сетер», - сміється Клеменс Ролофф.

Правила стосунків

З онуками ми почуваємося молодими, - кажуть Клеменс і Анґела

"З онуками ми почуваємося молодими", - кажуть Клеменс і Анґела

Рідних бабусь та дідусів дівчинка бачить нечасто - вони живуть далеко. Отож за підтримкою батьки Єви найчастіше звертаються саме до Анґели та Клеменса, враховуючи негласне правило: допомога надходить тоді, коли є можливість, і не є щоденним обов’язком. Втім, пані Хельфер розповідає, що за весь час вони із чоловіком жодного разу не відповіли «ні» на звернення батьків Єви.

«Дехто з наших сусідів думає, що ми отримуємо гроші за нашу допомогу, але ж це зовсім не так. Ми робимо це виключно заради гарних стосунків та спілкування з малечею», - каже Ангела. «В нас немає дітей, але є онуки. Це – великий подарунок, бо ми почуваємося молодими, коли проводимо час з дітьми. Найбільше ж щастя – бачити, як вони вчаться та переймають щось від нас».

Пані Хельфер вважає, що зі свого боку названі дідусь та бабуся мають розуміти, що онукам потрібно приділяти час регулярно. «Цього тижня побачитися, іншого проігнорувати – ні, так не піде. Дітям, особливо маленьким, потрібна регулярна форма контакту. І батьки дітей тоді також зможуть краще спланувати своє дозвілля. Тому перш ніж розпочинати такі стосунки, треба бути впевненим, що ви зможете постійно бачити один одного» - попереджає Ангела Хельфер.

Має бути авторитет

Шарлотта Шедер, на відміну від попереднього подружжя, має і власного сина, і двох онучок. Проте жінка знаходить час ще на двох названих онучок Ребекку та Еллу-Ліну. Каже, що більше спілкується з молоддю, тим цікавішим і жвавішим бачить своє життя.

Забрати дітей зі школи та дитсадочка, приготувати їм вечерю та почитати разом книжку, доки батьки не прийдуть – пані Шедер із задоволенням приділяє увагу своїм названим онучкам. 72-річна жінка зізнається, що до рідних онук в неї ставлення особливе, проте й дві інші дівчинки мають для неї велике значення. «Вони розуміють, що я не їхня бабуся, а подруга їх батьків. Втім, я взагалі не відчуваю себе і не поводжуся як класична бабуся. Я – бабуся «модернова», професійно фотографую, комп’ютером вже 15 років користуюся!», - з гордістю розповідає Шарлотта Шедер.

Усі чотири онучки звуть пані Шедер виключно Шарлоттою, і ставляться до неї з великою повагою. Жінка вважає, що авторитет серед онук – як рідних, так і названих – є запорукою правильних стосунків. «В мене домовленість з їхніми батьками – я маю право на власну думку, на критику, я не лише доглядаю за дітьми, а й виховую їх, і батьки дослухаються до мене. В іншому випадку я би почувалася просто доглядальницею», - впевнена пані Шаедер.

На рівні організації

Втім, знайти названих онуків можна не лише серед дітей добрих знайомих та друзів. В Німеччині функціонує вже декілька проектів, де молоді сім'ї розшукують бабусь і дідусів для своїх дітей, а самотні старі люди хочуть отримати свій шанс знайти та піклуватися про онуків.

Проект «Patengroßeltern» втілюється в німецькому місті Мюнстер вже декілька років. Тут встановленню більш близьких стосунків між старими та дітлахами передують кількамісячні зустрічі з їхніми батьками, вибір кандидатури та придивляння один до одного. Організатори проекту кажуть, що такий серйозний підхід потрібен, аби в проекті залишалися люди, серйозно зацікавлені в таких стосунках – зв'язок із дітлахами та їхніми батьками встановити легко, а от постійно підтримувати значно важче. Тому для тих, хто розшукуватиме онук, бабусь чи дідусів через подібні організації, треба бути готовим до великої кількості анкет, попередніх зустрічей та дотримання чітких правил побудови стосунків.

Попри серйозність процедури, інтерес до цієї справи не зникає – для тих, кому з тих чи інших причин не пощастило мати власних онук чи старих, така нагода вартує усіх приготувань.

Автор: Альона Павленко
Редактор: Євген Тейзе

DW.COM