1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Річниця протестів у Туреччині на тлі розчарування активістів

28 травня 2013 року захисники довкілля встановили намети в парку Гезі у Стамбулі. Невдовзі по всій країні почалися антиурядові демонстрації. Відтоді минув рік, але активісти нарікають, що нічого не покращилось.

Тихий протест у Стамбулі 2013 року

Тихий протест у Стамбулі 2013 року

28 травня 2013 року захисники довкілля встановили намети в парку Гезі у Стамбулі. Невдовзі по всій країні почалися антиурядові демонстрації. Відтоді минув рік, але активісти нарікають, що нічого не покращилось. Турецький митець Ердем Гюнгюз не вважає річницю початку протестів у парку Гезі приводом для святкувань.

Близько року тому він годинами стояв абсолютно незворушно на площі Таксим, спрямувавши свій погляд на портрет засновника Турецької Республіки Кемаля Мустафу Ататюрка. Гюнгюз мовчки протестував проти брутального свавілля поліції під час протестів у парку Гезі. Тисячі людей наслідували його приклад. "Чоловік, який стоїть," став символом протестного руху.

Символ протестного руху - Ердем Гюнгюз

Символ протестного руху - Ердем Гюнгюз

Нині турецький уряд продовжує контролювати усе - ЗМІ, юстицію та поліцейський апарат, розповідає 34-річний чоловік в інтерв'ю DW. За його словами, поліція продовжує застосовувати силу. "Коли десять демонстрантів виходять на вулицю, тоді там одразу ж з'являються 60 поліцейських і водомет. Ми нічого не отримали від демонстрацій. Немає жодного прогресу. ЗМІ досі не стали вільними та незалежними. Ми перебуваємо в такій самій ситуації, як і рік тому, якщо не в ще гіршій", - каже він.

Гюндюз вказує на масштабну катастрофу на шахті у місті Сома, де нещодавно загинули понад 300 гірників. На його думку, щоб річниця протестів мала хоч який-небудь сенс, люди мали би піти на могили жертв.

Соціальні мережі важливі як ніколи

Обмеження свободи слова торік опинилось у центрі уваги масових протестів. Коли турецькі ЗМІ спершу майже нічого не повідомляли про протести у парку Гезі, у соціальних мережах на кшталт Twitter і Facebook панував справжній надзвичайний стан.

Мільйони розгніваних громадян використовували інтернет як альтернативний рупор. Відео та фото завантажувалися і поширювалися миттєво. Великий резонанс викликали відеодокази затримання та побиття журналістів. Наприклад, відео, де зафіксовано випадок, коли журналіста Гекхана Бічичи били ногами четверо поліцейських. "Співчуття у соціальних мережах мене зворушило", - каже він сьогодні.

Молоді демонстранти, проти яких застосовували сльозогінний газ і водомети

Молоді демонстранти, проти яких застосовували сльозогінний газ і водомети

Інтернет став важливим інструментом суспільства, зазначив журналіст у розмові з DW. "Це був єдиний засіб подолання цензури, - продовжив він. - Уряд і досі сприймає соціальні мережі як небезпеку". Через це було заблоковано Twitter і Youtube, пояснює 35-річний чоловік. Від часу протестів у парку Гезі у мережі виникло дуже багато журналістських проектів. Бічичи цього року заснував агентство новин Dokuy8haber, що поєднує між собою різні соціальні мережі. "Інтерес людей зростає з кожним днем", - каже журналіст.

Сподівання на громадянське суспільство

Утім, саме через протести у парку Гезі урядовий стиль в Анкарі став авторитарнішим, критикує турецький політолог Ченгіз Актар. Масові демонстрації, за його словами, стали першим великим викликом для прем'єр-міністра Реджепа Таїпа Ердогана. "Він не боїться опозиційних партій, але він боїться влади вулиці і протестів",- сказав Актар у розмові з DW.

Політолог також наголошує, що у Туреччині і через рік після протестів досі немає жодної вагомої політичної альтернативи ісламсько-консервативній урядовій партії AKP (Партії справедливості і розвитку). Після успіхів політичної сили Ердогана на комунальних виборах сторонній спостерігач міг би сказати, що протести нічого не дали, зазначає Актар. Утім, сам він вважає інакше: "Демонстрації стали поворотним пунктом для психології людей. Страх відкрито висловлювати свою думку зменшився".

Завдяки протестам у парку Гезі "постало мужнє та динамічне громадянське суспільство", вважає і журналіст Бічичи. "Жорстка позиція уряду є доказом цього", - каже він. Утім, за його словами, не можна забувати, що влада уряду завжди обмежена в часі - на відміну від сталих суспільних змін, які можуть впливати довгостроково. Громадянське суспільство - майбутнє Туреччини, переконаний Бічичи, оскільки протести викликали нову динаміку у турецькому суспільстві.

Платформа солідарності Таксим, що з часів початку демонстрацій належить до найважливіших представників протестного руху - закликає людей зібратися на площі Таксим у Стамбулі та в інших містах Туреччини у суботу, 31 травня. У центрі уваги - вимоги посилення демократії, дотримання прав людини та захисту довкілля, а також вшанування пам'яті жертв минулорічних протестів і понад 300 загиблих гірників із шахти в місті Сома.