Рідкісні метали – чи можна зменшити залежність Європи від Китаю | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 07.02.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Рідкісні метали – чи можна зменшити залежність Європи від Китаю

Без 17 рідкісних металів не обійтися при виробництві високотехнологічної продукції. Головний експортер цієї сировини –Китай- обмежив експорт. Чи є альтернатива?

default

До 80-х років минулого століття найбільшим постачальником рідкісних металів у світі були США. Але потім країна різко скоротила обсяги видобутку цієї сировини, адже її можна було відносно дешево купувати в Китаї, який нині є беззаперечним лідером цього ринку. Там зосереджено приблизно 97 відсотків усіх світових покладів цих 17 металів.

Якщо Китай продовжуватиме експортувати рідкісні метали у таких обсягах, як раніше, то всі поклади в країні у найближчій перспективі буде вичерпано, побоюються в китайському уряді. Тому Пекін запровадив експортне мито і обмеження на вивезення цієї сировини. Так, у першому півріччі 2011 року Китай має продати на 35 відсотків менше рідкісних металів за кордон. Пекін категорично заперечує усі закиди про зв'язок цього кроку з політикою. Тим часом ціни на цю незамінну сировину в світі повзуть вгору.

Вторинна переробка як альтернатива

ЄС теж мусить імпортувати рідкісні метали. Єврокомісія вже розробила план, що має допомогти тримати ситуацію під контролем. Зокрема ідеться про ефективнішу вторинну переробку старих приладів, що містять ці елементи. У справі вторинної переробки Німеччина є лідером. Скло, папір чи пластик – усе сортується окремо, а переробка сміття обчислюється мільярдними сумами. Коли ж ідеться про електронне сміття, то все виглядає не так оптимістично. 600 тисяч тонн такого мотлоху щороку потрапляє на смітник. Замість того, щоб старі прилади демонтувати, аби знову добути цінну сировину, електронне сміття часто декларують як придатну до використання техніку, а потім вивозять до африканських або азійських країн. Бізнес, що має фатальні наслідки для довкілля і людини, нарікає депутат Європарламенту від «зелених» Райнер Бютікофер. «Хоча в нас і є чудові правила щодо поводження з електронним сміттям на європейському рівні, але за приблизними підрахунками, понад 50 відсотків усього цього мотлоху нелегально експортується. А це означає, що значна частина цінних речовин зі сміття не видобувається. Наприклад, золота повертається при лише 25 відсотків, хоча при застосуванні відповідної технології можна було би повернути всі 99 відсотків».

Внаслідок експорту електромотлоху втрачається не лише золото, мідь і платина, втрачаються і рідкісні метали. Але у готовій продукції ці елементи часто поєднані з іншими речовинами, тому їхня вторинна переробка – це складна справа і водночас дороге задоволення. Крім того, це невигідно робити, якщо на цю сировину зберігаються демпінгові ціни. Нині ж експерти кажуть, що для того, аби розробити ефективну систему вторинної переробки рідкісних металів, виконавши всі юридичні, економічні та технічні передумови, потрібно від п'яти до десяти років.

Автори: Наталя Неділько, Сабіне Кінкарц

Редактор: Дмитро Каневський