1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Рятувальний „Білий круг” жертвам злочинів

„Weißer Ring”, або „Білий круг” – так називається єдина в Німеччині громадська організація, що надає допомогу жертвам злочинів. Цього тижня їй виповнилося 30 років. За цей час роботи в „Білого круга” стало не менше, адже в Німеччині все ще сотні тисяч осіб щороку стають жертвами різних злочинів.

default

Коли переслідують злочинців, то, як правило, більше нема кому попіклуватися про жертв їхніх злодіянь. Саме ця думка була головною для 17 ініціаторів створення „Білого круга”. Ті, хто постраждав у результаті злочину, переважно залишаються сам на сам зі своїм горем. Коли зловмисників спіймано й справу передано до суду, то обвинувачених так чи інакше забезпечують адвокатом. Жертві ж доводиться завжди самій шукати собі захисника. Саме з цією проблемою найчастіше звертаються до організації „Білий круг”. Крім цього, жертви злочинів, як правило, пережили сильний шок і їхню психіку надовго травмовано. Більшість з них потребує допомоги психотерапевта, але часто достатньо й простої розмови, щоб трохи додати мужності жити далі, каже Йорґ Бек, який керує регіональним відділенням „Білого круга” в Бонні:

„Спочатку я говорю з ними по телефону, розпитую про вік, походження, умови життя, намагаюся дізнатися, де вони живуть і отримати номер телефону. Далі запитую, не вдаючись до деталей, що, власне, трапилося”.

Йорґ Бек опікується у Бонні та його передмістях долями людей, які стали жертвами злочинів:

Типові випадки – це фізичне насильство, насильство й конфлікти в родинах, але й прості крадіжки. Опікуємося ми й людьми похилого віку, які постраждали в результаті шантажу чи зазіхань на їхню спадщину”.

„Білий круг” передусім може попіклуватися про адвокатів для судових процесів і допомогти знайти психотерапевта. Це, так би мовити, базова допомога, яку надають швидко й без бюрократичних затягувань. Якщо жертвами злочинів стають діти чи молоді люди, то їм допомагає відійти від думок про скоєне, як правило, зміна обстановки. Для людей, які є жертвами переслідувань і змушені з цієї причини змінити місце проживання , „Білий круг” оплачує переїзд. Загалом організація підтримує фінансово щороку до 15 тисяч осіб, каже Йорґ Бек і веде далі:

„Окрім цього ми допомагаємо ще й в таких випадках, коли треба влагоджувати ті чи інші справи в установах: подавати заяви, оформляти документи. Це, звісно, вже не фінансова допомога, але така підтримка теж дуже важлива”.

„Білий круг” створили 1976 року. За 30 років існування організація розрослася й має нині 400 представництв у Німеччині. Кошти на фінансування роботи збираються з передусім з приватних пожертв, але надходять і з деяких грошових штрафів. Дуже важливою є однак і робота добровольців, яких у „Білого круга” є понад дві з половиною тисячі. Один з таких добровольців – Дитріх Ґауде. Він розповідає, що коли почув, що „Білий круг” розшукує співробітників на добровільних засадах, то одразу вирішив допомогти:

„Як на мене, то це дуже важливо допомагати людям, які в біді й терміново потребують підтримки. Це поза сумнівом краще, ніж піклуватися щодня про рівно підстрижений газон у своєму садку”.

67-літній Дитріх Ґауде працює вже три роки в „Білому кругі”. Як для всіх добровольців, робоче місце для нього – це його власний дім, адже спочатку для роботи достатньо лише телефону. Досить часто йому доводиться відвідувати жертв злочинів у них вдома. Багато з випадків так ніколи не вдається забути, розповідає Дитріх Ґауде:

„Приміром, випадок з однією дівчиною, яку побили прямо на робочому місці. Вона так постраждала в психічному плані, що вже впродовж місяців перебуває на лікарняному. Я підшукав для неї психотерапевта, возив її до лікарів. А завдяки „Білому кругу” нам вдалося навіть отримати грошову допомогу для неї, бо зарплату вона вже не може отримувати”.

Роботи в „Білого круга” залишається вдосталь, хоча за 30 років вже вдалося багато що досягти, каже Йорґ Бек:

„Якби перераховувати все, що ми зробили, не вистачило б жодного ефірного часу. Але можу сказати, що нам вдалося розбудувати організацію, яка є прикладом для багатьох наших послідовників в інших країнах. Зрештою ж ми виконуємо завдання, яким за великим рахунком мала би опікуватися держава. Але в неї немає на це ні коштів, ні часу, ні кадрів”.

Йорґ Бек каже, що на майбутнє бажав би, щоб у його організації було поменше роботи. І щоб люди в Німеччині з більшим розумінням ставилися до проблем жертв злочинів.