1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Ручний і лінивий, немов кіт: що робити з Конституційним судом?

З'їзд суддів в понеділок обиратиме суддю до Конституційного суду. Невдовзі президент і парламент оберуть ще чотирьох. Але чи стане цей орган незалежним?

Судді Конституційного суду цього року не винесли ще жодного рішення

Судді Конституційного суду цього року не винесли ще жодного рішення

13 листопада з'їзд суддів України має обрати суддю до Конституційного суду України (КС). Ще по два судді найближчим часом мають обрати Верховна Рада і президент України. Оновлення складу КС відбувається в межах розпочатої 2016 року судової реформи, яка мала на меті створення незалежного від інших гілок влади судового органу. Натомість, експерти з конституційного права підозрюють президентську владу у спробах відновити контроль за КС.

Інструмент всевладдя президентів

Контролювати Конституційний суд намагалися останніми роками всі президенти України, щоби посилити свій вплив на всю систему влади. 2003 року КС дозволив президентові Леоніду Кучмі балотуватися на третій президентський термін, хоча за Конституцією він не мав такого права. 2007 року президент Віктор Ющенко домігся, щоби КС не розглядав конституційність його указу про розпуск Верховної Ради і призначення позачергових парламентських виборів. 2010 року судді повернули президентові Віктору Януковичу ширші повноваження згідно з Конституцією 1996 року, що стало стартом узурпації влади президентом і спричинило революцію на Майдані 2013-2014 років.

24 лютого 2014 року Верховна Рада звільнила п'ятьох суддів Конституційного суду за порушення присяги і сприяння узурпації влади Януковичем. Звільнити ще сімох суддів парламент рекомендував президентові та з'їзду суддів, але вони цього не зробили. В результаті, з 13-ти суддів КС лишилася більшість суддів попереднього складу. "Сьогодні в КС лише Шевчук, Сліденко, Сас, Мельник і, мабуть, Колісник, справді незалежні судді. А решта просто мантієносці - клеврети або Порошенка, або Януковича… що перейшли на повне утримання до Порошенка", - так охарактеризував ситуацію в КС суддя цього суду у відставці В'ячеслав Джунь.

Неспішна реформа

Реформа Конституційного суду розпочата в червні 2016 року після ухвалення Верховною Радою загальної судової реформи. В розвиток цих змін, парламент восени мав ухвалити спеціальний закон про КС, але депутати спромоглися проголосувати за нього лише 13 липня 2017 року. Згідно з документом, до складу КС входять 18 суддів: по шестеро від президента України, Верховної Ради та з'їзду суддів України.

КС, як суто юридичний орган, відігравав ключову політичну роль і в роки президентства Петра Порошенка - схвалив усі ініційовані ним конституційні зміни. Найважливішим пунктом реформи КС вважається запровадження незалежності суду через відбір його суддів на конкурсах. А саме: президент, Верховна Рада, з'їзд суддів формують власні конкурсні комісії, які відбирають і подають їм на затвердження кандидатів в судді КС.

Деякі фігуранти корупційних скандалів продовжують працювати у Конституційному суді

Деякі фігуранти корупційних скандалів продовжують працювати у Конституційному суді

Сумнівна незалежність

Проте експерт з конституційного права Центру політико-правових проблем Богдан Бондаренко назвав це викривленням принципу конкурсного відбору, проти чого протестувала Венеційська комісія Ради Європи та українська громадськість. "Насправді, мала бути створена одна конкурсна комісія, до якої президент, парламент та з'їзд суддів відправляли би своїх кандидатів. Потім вже ця комісія подавала би їм відібраних нею кандидатів, і їхнє подальше призначення відбувалося суто церемоніально", - сказав експерт.

У пресі нерідко лунають закиди на адресу президента Порошенка, якого підозрюють у спробах взяти під контроль Конституційний суд. Наприкінці вересня про це написала Süddeutsche Zeitung. У статті "Президент України підкоряє судову систему" наведена думка екс-судді, провідного експерта із судової реформи організації "Реанімаційний пакет реформ" Михайла Жернакова. "Порошенко контролює деяких суддів КС, вочевидь, за рахунок компромату на них", - зазначив Жернаков.

Найбільше підозр в тому, що вони підконтрольні президенту, викликають троє суддів КС, що залишилися з часів президентства Віктора Януковича. Як написала Süddeutsche Zeitung з посиланням на оприлюднену торік книгу тіньових видатків Партії регіонів, колишньої партії влади, лише за один вердикт на користь Януковича 2010 року судді КС отримали хабаря у шість мільйонів доларів. *

Криза конституційного провадження

Впродовж всього 2017 року Конституційний суд не ухвалив жодного рішення, не надав жодного висновку і навіть не спромігся обрати собі голову. Для результативного голосування цілий час суддямбракувало необхідного мінімуму голосів "за". Але на утримання КС з держбюджету і далі акуратно виділялися мільйони гривень.

Тим часом, в КС очікує вирішення своєї долі ціла низка важливих документів, серед яких закон про всеукраїнський референдум, закон про мову та про люстрацію. Нещодавно до них додався законопроект про скасування депутатської недоторканності, що є однією з вимог Євромайдану. На тлі значного зниження рейтингу популярності президента Порошенка, в українській пресі час від часу з'являється інформація про підготовку провладними політтехнологами переходу України до парламентської форми правління та обрання президента Верховною Радою. А це також вимагатиме схвалення КС.

 

*  У первинній версії тексту повідомлення про хабарі суддям КС України було помилково приписано не Süddeutsche Zeitung, а колишньому заступнику голови СБУ України Віктору Трепаку. Зі статті також видалена цитата про оцінки дій генпрокурора Луценка и президента Порошенка, автором якої також був названий Віктор Трепак.  

Посилання в інтернеті