Росія та Україна різко збільшили закупівлю німецьких товарів | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 04.09.2017
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Росія та Україна різко збільшили закупівлю німецьких товарів

Ділові кола ФРН задоволені динамікою торгівлі з більшістю пострадянських країн. Серед лідерів росту в першому півріччі 2017 року - Білорусь, Казахстан й Молдова.

Росія, Україна й Молдова на чверть збільшили закупівлі німецьких товарів, постачання з Казахстану зросли більш ніж на третину, темпи зросту товорообігу з Білоруссю та Узбекистаном становили майже 18 відсотків. Такі деякі підсумки експортно-імпортних операцій між Німеччиною й пострадянськими країнами в першому півріччі 2017 року.

Ексклюзивні дані про торгівлю із колишніми соцкраїнами

Торгівля із державами регіону цьогоріч переживає потужний підйом. "Регіон прямо біля нашого порогу вносить таким чином вагомий внесок в експортні успіхи Німеччини і сприяє хорошій економічній кон'юнктурі у нас в країні", - зазначає голова Східного комітету німецької економіки Вольфґанґ Бюхеле (Wolfgang Büchele). 

Вольфґанґ Бюхеле, Східний комітет німецької економіки

Прес-конференція Східного комітету за участю Вольфґанґа Бюхеле (у центрі). Архівне фото

Ця впливова підприємницька організація, яка курирує економічні зв’язки із пострадянськими державами й колишніми соцреспубліками на Балканському півострові, має прямий доступ до банку даних Федерального статистичного відомства ФРН (Destatis) й ексклюзивне право публікувати зовнішньоторговельну статистику стосовно тих держав, з якими вона працює (їх 21).

Найбільша й найважливіша з них - Росія. І саме вона забезпечила німецькому бізнесу найбільший приріст експорту в регіоні у першому півріччі, вказано в останньому прес-релізі Східного комітету. Згідно з прикладеною до нього вільною таблицею, поставки німецької продукції на російський ринок збільшилися із січня по червень порівняно з аналогічним періодом 2016 року на 26,3 відсотка й становили 12,7 мільярда євро.

Дамоклів меч санкцій і турбіни Siemens в Криму

Водночас імпорт в Німеччину російської продукції (головним чином енергоносіїв) збільшився на 31,2 відсотка до 16,2 мільярда євро. Таким чином, сумарний товарообіг між РФ та ФРН становив у першому півріччі 28,9 мільярда євро, що на 29 відсотків більше відповідного торішнього показника.

"Пожвавлення економіки Росії та хороша репутація, якою користується там німецька продукція, знову розкручують експорт з Німеччини до Росії", - вказує  Вольфґанґ Бюхеле. Він вважає, що за підсумками цілого 2017 року німецькі поставки в РФ можуть зрости на 20 відсотків. Однак чималу загрозу для "вражаючого підйому в торгівлі з Росією"  становлять, на думку глави Східного комітету, нові американські санкції, конкретний зміст яких досі незрозумілий.

Ці санкції "висять Дамокловим мечем над німецькими підприємствами, які мають бізнес із Росією, причому не тільки в енергетичному секторі, а й в інших галузях, яких вони потенційно можуть торкнутися", пояснює Вольфґанґ Бюхеле. Росії, за його словами, слід було б забезпечити "розумні рамкові умови для двосторонньої торгівлі".

Турбіни Siemens

Турбіни Siemens (на фото) опинились у центрі міжнародного скандалу. Фотоілюстрація

Тут керівник Східного комітету вказує на "нелегальну доставку турбін Siemens в Крим", здійснену російським партнером німецького концерну. "Росія повинна подбати про те, щоб контракти німецьких підприємств із російськими фірмами виконувалися слово в слово. Інакше загрожує серйозна втрата довіри із відповідними наслідками для німецько-російських економічних зв’язків",- попередив Бюхеле.

Україна знову з'явилася на екранах радарів

Другим за значенням ринком збуту для німецьких експортерів на пострадянському просторі є Україна. У всьому регіоні, яким опікується Східний комітет, вона займає четверте місце після Росії, Румунії та Болгарії. Товарообіг із цими двома балканськими країнами в першому півріччі теж швидко зростав (відповідно на 16,5 відсотка і 13,4 відсотка), однак динаміка в бізнесі з Україною була істотно вища: 21,3 відсотка. 

Таким чином німецький експорт в Україну збільшувався практично тими ж темпами (26,2 відсотка), що і в Росію, тільки на значно нижчому рівні. Фірми з Німеччини поставили на український ринок товарів приблизно на 2,2 мільярда євро, і це дає  Вольфґанґу Бюхеле підставу стверджувати, що "Україна знову з'явилася на екранах радарів німецьких експортерів".

Він рекомендує українському урядові "не відступати від важкого і частково хворобливого шляху реформ і форсувати зближення зі стандартами ЄС, щоб створити передумови для стійкого економічного зростання та інвестицій". Угода про асоціацію та вільну торгівлю Києва з ЄС на початку вересня остаточно набула чинності. Очільник Східного комітету вказує і на збільшення поставок української продукції до Німеччини в першому півріччі на 11,9 відсотка (до 1 мільярда євро).

Більше товарів "Made in Germany" у Білорусі та Казахстані

Як зазначається у прес-релізі Східного комітету, "різко вгору" в першому півріччі пішов і німецький експорт до Білорусі (22,9 відсотка), Казахстану (21,9 відсотка) і Молдови (26,1 відсотка). Обсяги поставок товарів "Made in Germany" в ці країни становили відповідно 657, 624 і 172 мільйони євро.

При цьому на 6,5 відсотка і 12 відсотків зріс імпорт в Німеччину білоруських і молдавських товарів. А ось Казахстан зміг збільшити продажі своєї продукції на німецькому ринку на 35,8 відсотка і довести їх до 1,8 мільярда євро, що частково пояснюється зростанням цін на сировину і енергоносії, які він постачає.

Серед держав Закавказзя позитивну динаміку в торгівлі з Німеччиною показала лише Грузія, на 10,6 відсотка збільшивши закупівлі німецької продукції і на 24,4 відсотка розширивши поки вельми скромні обсяги поставок у ФРН. А ось товарообмін із Вірменією і особливо з Азербайджаном в першому півріччі помітно скоротився.

В цілому позитивно розвивалася торгівля з Узбекистаном. Вона виросла на 17,7 відсотка завдяки збільшенню німецького експорту майже на одну п'яту, тоді як узбецькі поставки до ФРН впали на 4,5 відсотка. Різноспрямовану динаміку показала торгівля із Туркменістаном. Німецький експорт туди зріс на 21,1 відсотка майже до 234 мільйонів євро, тоді як імпорт звідти впав на цілих 92,3 відсотка.

Дивитись відео 01:22
Now live
01:22 хв

Як Україна йшла до Угоди про асоціацію: 10 років і 1 революція (01.09.2017)

Аудіо й відео до теми