1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Росія: вибори без вибору

У неділю громадяни Росії, котрі мають право голосу обирали собі главу держави. Більшість експертів назвало це "виборами без вибору". Ще задовго до голосування ніхто в Росії не сумнівався, що Володимир Путін залишиться на президентській посаді.

Незважаючи на те, що у єдиного владного кандидата не було серйозних конкурентів, все ж на виборах у Росії не обійшлося без порушень. Про хід голосування та про попередні результати виборів розповідає у своєму репортажі Анатолій Доценко: За даними Центрвиборчкому Росії вибори відбулися на території всіх 89 суб"єктів федерації. Лідерство Путіна було поза сумнівами російських аналтиків, так само, як і друге місце комуніста Харитонова. Неочікуваним стало змагання за третє та четверте місця представників майже протележних політичних сил: Ірини Хакамади від демократів та Сергія Глазьєва від народно-патріотичних сил. Не меншою сенсацією для аналітиків стали високі показники, отримані на виборах віртуальним кандидатом "проти всіх". Дивними для багатьох виявилися результат явки в Чечні - близько 90%. Там не було іноземних спостерігачів, а виборчі дільниці були оточені російськими військовиками та промосковською чеченською міліцією. На адресу Центрвиборчкому та незалежних опитувальних центрів надійшли сотні телефонних дзвінків про порушення на виборах. Але, наскільки все це мало масовий характер, повнні відповісти згодом спостерігачі, в першу чергу - іноземні. Анна Шаргородська, директор Інституту преси, що в Санкт-Петербурзі вважає, що справжньою причиною популярності нинішнього російського президента є добре збудований "міф Путіна", який виник через відсутність належної поінформованості громадян. Водночас Путін уже вдруге пішов на президентські вибори, не маючи жодної програми. Анна Шаргородська: "Така ситуація склалася вже доволі давно, зокрема, щодо каналів зв"язку кандидатів з виборцями, то вони звужені до такої міри, що люди слабо знають, з ким вони мають справу. А щодо президента, то я не стала б ускладнювати цю фігуру. Задяки певним недомовкам у "театрі одного актора", складається враження, що це - якась багатогранна особистість. Яка ж це фігура насправді, ми не знаємо і знати не можемо. Він собі може дозволити скористатися з послуг найкращих спічрайтерів, тому те, що він говорить, не викликає заперечення, бо він говорить правильні речі. Але згадаймо, що він говорив чотири роки тому: мовляв програми в мене немає, виберете мене президентом, дізнаєтеся мою програму. Вибрали, дізналися, що програми немає. Нині ситуація повторюється. Знову виберемо, подивимося, що з цього вийде". Про те, як Європейський Союз оцінює хід передвиборчої кампанії в Росії, розповідає наш кореспондент у Брюсселі Наталка Вікуліна: Євросоюз і Рада Європи впродовж останнього десятиріччя критикує Росію за ситуацію в Чечні, за інші проблеми, пов"язані з дотриманням прав людини. Німецький депутат Рудольф Біндіг, який очолює делегацію спостерігачів Парламентської Асамблеї Ради Європи за російськими виборами, розкритикував відсутність у Росії рівних можливостей для кандидатів - ідеться, зокрема, про телесюжети на користь Путіна. Депутат від Німеччини вважає, що путінська концепція демократії йде врозріз з принципами відкритої плюралістичної демократії. Рудольф Біндіг заявив, що в Росії більше не існує реальної опозиції, і з часу проведення останніх виборів у Думу представникам ліберального табору дуже важко відстоювати свої права у протистоянні з Путіним і всією його владою. Голова комітету Європарламенту по зв"язках з Україною Ян-Марінус Вірсма вказав в інтерв"ю "Німецькій хвилі" на те, що Київ і Москва мають схожі проблеми із свободою слова: власті докладають зусиль, аби примусити замовкнути незалежні мас-медіа, аби взагалі припинити існування вільних засобів масової інформації. Голова комітету Європарламенту по зв"язках з Росією Барт Стас заявив "Німецькій хвилі" про критичне сприйняття його колегами політики Путіна щодо Чечні: "Євросоюз просить Російську Федерацію спробувати почати справжній мирний процес у Чечні, а цього не відбувається. Міжнародна спільнота не бачить так званого мирного процесу, що його нав"язано чеченському населенню Путіним і Кадировим. Ми не бачимо, що це справді мирне вирішення, справді мирний план. Цей нав"язаний мирний план не залучає всіх прошарків чеченського суспільства. З часу референдуму минулого березня, з моменту виборів чи так званих виборів Кадирова ситуація в Чечні не поліпшується. Навпаки - люди й досі зникають, людей і досі вбивають".

Також за темою