Російська розвідка в німецькому ефірі : шпигунські подробиці із залу суду | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 21.01.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Російська розвідка в німецькому ефірі : шпигунські подробиці із залу суду

Справа підозрюваних у шпигунстві на користь Росії набирає в Німеччині обертів. У суді слідчий в деталях розповів пор методи роботи російської розвідки.

Дедалі більше нових подробиць діяльності можливих російських шпигунів, які раніше не були відомі пресі, розкриваються у ході судового процесу в Штуттгарті. Перед вищим земельним судом в столиці Баден-Вюртеммбергу постало подружжя, яке обвинувачують у розвідувальній діяльності на користь Росії.

Підсудні представляються громадянами Австрії латиноамериканського походження Андреасом та Гайдрун Аншлаґ. Як свідка суд викликав слідчого Федерального відомства кримінальної поліції Маттіаса Пернера з відділу захисту державного ладу. Сповнений подробицями виступ слідчого спостерігачі називають лекцією про методи роботи сучасної російської розвідки.

Технічний ареснал розвідника-нелегала

Із цього надолонника німецька поліція дізналась багато цікавого

Із цього надолонника німецька поліція дізналась багато цікавого

Бійці спецназу федеральної поліції GSG-9, які увірвались до будинку Аншлаґів на околиці Марбурга, заскочили дружину Гайдрун за отриманням шифровки з Москви. Фотографія слідчих, представлена у суді, зафіксувала картину роботи радистки. На робочому столі у кімнаті на другому поверсі стоїть побутовий короткохвильовий приймач марки Sony. Зафіксована й частота Служби зовнішньої розвідки Росії - 5762. Від приймача до ноутбука тягнеться кабель, який і встигла висмикнути налякана жінка. У комп'ютері увімкнена програма запису та наступної розшифровки радіограми.

Поруч - дисковод, який вже вийшов з широкого вжитку. Проте підсудні ним користувались. Загалом слідчим вдалось виявити кілька приладів, що використовуються для розвідувалної роботи: надолонник Palm, настільний комп'ютер, нетбук, два ноутбуки, один з яких оснащений супутниковим приймально-передавальним пристроєм. Ось і весь знайдений слідчими технічний арсенал.

Сигнал "9" - "небезпека!"

Короткохвильові радіограми та повідомлення через супутник були далеко не єдиними засобами підтримання зв'язку. Завдяки публікаціям у пресі ще до початку суду стало відомо, що агенти у Німеччині під псевдонімом "Alpenkuh1" обмінювались із "центром" у Москві "Cristianofootballer" повідомленнями у виді коментарів до відеороликів в інтернеті. Утім, як розуміти, наприклад, шифровку "Кріштіану Роналду - великий футболіст"?

Зміст та фрази, як пояснив свідок-слідчий, не мали жодного значення. Важливими були вибір розділових знаків та їхня кількість. За певною системою, обговореною в радіограмах, пунктуаційні знаки трактувались як прості числа від 0 до 9. Наприклад, сигнал "0" означав, що все гаразд, а сигнал "9" - "небезпека!".

Класика жанру

Який же шпигун без схованок та таємних сигналів? Аншлаґи, судячи з показань співробітника поліції, користувались мережею потайників переважно в околицях Бонна та гессенського містечка Шміттен. В Аншлаґів збереглись мапи, на яких таємні місця були позначені хрестиками.

Сигнали про те, що у потаємному місці є певний "об'єкт" (чи то гроші, чи здобуті через завербованого голландського дипломата матеріали про діяльність НАТО), сторони подавали одна одній різноманітними шляхами. Наприклад, це міг бути знак, намальований крейдою на ліхтарі, розташованому неподалік від будинку Аншлаґів у Марбурзі.

Так що, повертаючись з роботи, Андреас міг дізнатися, чи не чекає на нього "сюрприз"? Нарешті, підсудні бували у Москві, про що свідчать показані у суді візи та відмітки у паспортах і навіть, за даними обвинувачення, проходили там кроткострокове навчання у Службі зовнішньої розвідки Росії.

Нинішнє приладдя радистки Кет

Нинішнє приладдя "радистки Кет"

Чому Аншлаґи вчасно не втекли?

Після викриття російської шпигунської мережі у США 2010 року, судячи з усього, у Москві ухвалили рішення вивезти своїх агентів з Німеччини. В одній з радіограм від 2010 року, процитованих у суді, "центр" повідомляв своїм агентам про відхід як про "найскладнішу задачу" у їхній "успішній та плідній кар'єрі". Пара готувалась до від'їзду, але робила все без поспіху, з суто німецькою педантичністю. Представлений на суді план "відступу", який склали Аншлаґи, містив кілька десятків пунктів, у тому числі офіційне розірвання усіх договорів - страхування, оренди житла, комунікаційних послуг тощо.

Під час відпустки усієї сім'ї в Іспанії влітку 2011 року Аншлаґи мали завдання повідомити про від'їзд з Німеччини  - можливо, до Белграда - їхній єдиній доньці, яка взагалі нічого не підозрювала. Звістка "деморалізувала" дівчину, на що "центр" навіть запропонував їй щось на кшталт групової терапії разом з іншими дітьми агентів, що повертаються на батьківщину, як передав на суді зміст радіограм Служби зовнішньої розвідки Маттіас Пернер.

Проте чому, знаючи про можливий провал операції, агенти не поспішали? Вже після виступу в суді слідчий Пернер визнав, що й сам би хотів це зрозуміти.