1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Розширення ЄС: що зміниться в екологічній політиці?

Сьогодні важко оминути найактуальнішу тему останніх днів – розширення Європейського союзу на Схід. Які зміни очікуються в екологічній політиці ЄС після 1-го травня? Які природні скарби долучають новачки до спільноти? Й з іншого боку – які екологічні проблеми принесуть вони з собою?

АЕС у чеському Темеліні - одна з екологічних проблем, яку принесла країна в ЄС

АЕС у чеському Темеліні - одна з екологічних проблем, яку принесла країна в ЄС

Починаючи з 1992 року в Євросоюзі існує окрема програма для фінансової підтримки природоохоронних проектів. Назвивається вона ”Life”, тобто ”Життя”, і минулого тижня Європейський парламент подовжив її існування до 2006 року. З наступного, 2005 року, для підтримки екологічних проектів ЄС виділяє 317 мільйонів євро. Звісно, що йдеться і про проекти в нових державах-членах ЄС. Адже, звідти, як показують дослідження, до вже існуючих у Євросоюзі екологічних проблем, можуть долучитися й нові...

Опитування, проведені в країнах, що з травня стали членами ЄС, показали, що їхнє населення практично не цікавиться екологічною політикою. Якщо в 15 державах, що вже давно належать до Євросоюзу, проблемами охорони довкілля переймаються від 30 до 40 відсотків жителів, то в 10 країнах-новачках – це лише близько 20 відсотків. Тому не дивно, що природоохоронні організацї вже нині налаштовані досить скептично щодо успіху екологічної політики в розширеному ЄС. Їхні представники вказують ще й на те, що до незацікавленості темами захисту довкілля додаються ще й економічні проблеми – як в старих, так і в нових державах Євросоюзу. Природоохоронці переконані, що проблем додасться, а шляхи до вирішення негараздів шукати буде складніше.

Серед проблемних з екологічної точки зору галузей, які принесли до ЄС новачки, фахівці виділяють передусім енергетику та охорону клімату. Говорить Фелікс-Крістіан Маттес, експерт з питань енергетики з Екологічного інтституту Фрайбурґа:

”Польща, Чехія та Угорщина – це ті новачки ЄС, енергетика яких значною орієнтується на видобуток вугілля. Ця галузь у них отримує великі субсидії. Звідси постає питання, як вплине новий розподіл сил у цьому секторі на політику скорочення цих котрапродуктивних з екологічної точки зору субсидій. Приміром, якщо взіти польську вугільну промисловість, то вона вже має понад 40 мільярдів доларів заборгованості й не може бути конкурентоспроможною. Водночас у Польщі виробляється більше кам”яного вугілля, ніж у решті держав ЄС”.

Отже, концентрація підприємств вугільної галузі в ЄС відтепер зібльшилася. А найбільші енергетичні концерни вже присутні в нових державах ЄС. Хоча не варто підводити все під один знаменник, попереджають фахівці. ”Зелені” ідеї в галузі енергетики є й у нових членів євроспільноти. Розповідає Мартін Брузек, який 1998 року був міністром екології Чехії:

”Вісім відсотків ”зеленого”, тобто виробленого в екологічно безпечний спосіб, електричного струму – така наша мета до 2010 року. Нині ж ця частка складає всього лише 3,6 відсотка. Ще одна конкретна мета, яку ми перед собою поставили – це біологічні енергоносії для транспорту. Ми хочемо, щоб до 2010 року їхня частка складала 6 відсотків, а до 2020 року – 20 відсотків”.

Ядерна енергетика вважається також однією з екологічних проблем у нових державах ЄС. Більшість реакторів на АЕС у східноєвпропейських країнах застарілі й не відповідають стандартам, які існують для таких установок у Європейському союзі. У ідеальному випадку їх треба відключати. З іншого ж боку, відповідальні за роботу цих АЕС хотіли б замінити застарілі реактори на новіші.

Поки важко прогнозованою залишається й політика в галузі захисту клімату в розширеному ЄС. Пояснює фрайбурзький експерт Фелікс-Крістіан Маттес:

“Щонайменше до 2012 року Євросоюз залишатиметься у цій галузі фактично поділеним. Частина держав взяли на себе значні зобов”язання із захисту клімату, але ще важко прогнозувати, чи вони їх реалізують. Інші ж країни свої зобов”язання вже виконали. Є й держави, в яких ми напевно спостерігатимемо дуже цікаві процеси. Варто згадати лише про відмову Литви від ядерної енергетики. Там справа полягає в тому, що впродовж 4 років треба компенсувати за рахунок нових джерел енергії 80 відсотків потреб у електрострумі. Для порівняння в Німеччині йдеться про компенсацію 30 відсотків за 25 років”.

Попри названі проблеми, експерти кажуть, що в нових державах-членах ЄС є вже й свої досягнення в галузі охорони довкілля. Але з часу великих політичних змін на початку 90-их років стабільно збільшуються й екологічні вимоги до них. Така ситуація зберігатиметься й з розширенням ЄС, каже колишній чеський міністр охорони довкілля Мартін Брузек:

“Ми розташовані в центрі Європи. Якщо порівняти рівень викидів у атмосферу двоокису вуглецю СО2 1990 року з нинішнім становищем, то можна чітко побачити, що вони збільшилися. За статистикою, це зростання складає через транспорт всередньому 44 відсотки. Якщо брати вантажні перевезення, то там ця цифра ще більша – 150 відсотків. Це справжня катастрофа. Я, як природоохоронець, уважаю, що слід розпочати дискусію про те, що зняття обмежень на автотранспортні перевезення, яке настане з розширенням ЄС, може призвести до серйозної екологічної катастрофи”.

За матерілами німецької преси