Розпад СРСР у російських шкільних підручниках | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 19.08.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Розпад СРСР у російських шкільних підручниках

Темі розпаду СРСР у російських шкільних підручниках, на думку опитаних DW істориків, приділено достатньо уваги. Однак зміст викладеного у посібниках матеріалу викликає суперечки.

У Росії є майже півтора десятка рекомендованих міністерством освіти підручників із новітньої історії, до котрої належить і період розпаду СРСР у 1991 році. Ця тема висвітлена в усіх підручниках приблизно в однаковому об'ємі - на чотирьох-п'яти сторінках тексту. При цьому в середньому підручник з історії Росії для 11 класу має близько 350 сторінок. У порівнянні з іншими темами, зокрема Жовтневої революції 1917 року або історії створення СРСР, розпаду держави автори підручників приділяють набагато менше уваги.

"Бракує фундаментальних досліджень"

"Період у вітчизняній історії, котрий передував розпаду СРСР, як і самі події 1991 року висвітлюються у підручниках доводі скупо", - вважає доктор історичних наук, вчений секретар Інституту російської історії РАН та автор кількох підручників з історії для середньої та вищої школи Володимир Шестаков. За його словами, для цього є об'єктивні причини - адже до цього часу немає "фундаментальних досліджень і серйозних джерел", котрі би стосувалися цього історичного періоду.

Водночас співробітник Лабораторії розвитку педагогічного потенціалу Московського інституту розвитку освіти та учитель історії однієї з московських шкіл Андрій Лукутін переконаний, що для формування у школярів уявлення про події 1991 року наявного у підручниках обсягу інформації "цілком достатньо". На його думку, учні, котрі цікавляться цим періодом і хочуть отримати більше знань, можуть скористатися хрестоматією.

Голова редакційної ради журналу "Викладання історії в школі" та автор підручників з історії Олександр Морозов погоджується із тим, що тема розпаду СРСР та путчу у всіх шкільних підручниках, затверджених та рекомендованих російським міністерством освіти, відображена достатньо точно. Та й оцінка подій 1991 року, за словами історика, сьогодні дається доволі виважена. Головне, на думку Морозова, - відсутність у шкільних навчальних посібниках однозначності трактувань.

Історія без домішок ностальгії

Що ж стосується оцінок, то, як розповів DW головний редактор журналу "Викладання історії в школі" та викладач історії із 25-річним досвідом Енвер Абдулаєв, у темі розпаду СРСР та серпневого путчу сьогодні автори притримуються версії щодо неминучості такого розвитку подій. "Історично Радянський Союз повторив долю національних імперій, котрі закономірним чином приходили до свого краху", - процитував Абдулаєв випис із підручника під редакцією Валерія Керова.

Російські історики сперечаються щодо викладу подій 1991 року у шкільних підручниках

Російські історики сперечаються щодо викладу подій 1991 року у шкільних підручниках

Причини, котрі призвели до розпаду СРСР, за словами експерта, у підручнику поділяються на об'єктивні та суб'єктивні. До першої групи належать національні протиріччя, нагромаджені за роки існування Радянського Союзу та невдачі економічних реформ, здійснюваних у період Горбачова. Ще однією об'єктивною причиною є криза комуністичної ідеології, котра завершилася послабленням і наступною ліквідацією партійної та політичної монополії КПРС.

До суб'єктивних причин, продовжує історик, автори сучасних російських шкільних підручників відносять помилки перебудови та політичний вибір лідерів трьох слов'янських республік, котрі у результаті й підписали Біловезьку угоду. При цьому, на думку Абдулаєва, тема розпаду СРСР викладена в підручниках "абсолютно неповно і необ'єктивно". Він вважає помилкою виключення із підручників версії про зумисний розвал Радянського Союзу, хоча зараз ця точка зору набирає сили в Росії.

Анатолій Торкунов

Анатолій Торкунов

Підручник - лише "база" для вчителя

Серйозні претензії до якості російських шкільних підручників історії і, зокрема, до висвітлення теми розпаду СРСР, має і ректор Московського державного інституту міжнародних відносин, заступник Російського історичного товариства Анатолій Торкунов. "Звісно, дуже важко давати оцінку зовсім недавнім подіям. Проте більш ніж двадцятирічний період, котрий минув після Біловезьких угод, дозволяє і детальніше, і більш аналітично про це написати, долаючи страхи видатися кон'юнктурним або невгодним комусь із представників влади", - заявив Торкунов у розмові з DW.

За словами історика, жоден із існуючих нині у Росії шкільних підручників з історії не влаштовує його повністю. Відсутність посібників належної якості Торкунов називає однією із головних причин низького рівня історичних знань серед випускників російських шкіл.

На думку ж Олександра Морозова, причину слабкого розуміння російськими школярами подій недавнього минулого треба шукати не в навчальних посібниках, а в самій системі викладання. За його словами, шкільний вчитель використовує підручник лише як "базу", а що стане "надбудовою", тобто про що саме він говоритиме на уроці, не можна ані регламентувати, ані проконтролювати.