1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Роботу бедуїнам! – Щоб птахи поверталися додому

У пташиній царині час мандрівок. Одні зграї, що роблять прощальне коло над Рейном, прямують відносно недалеко - на південь Європи, в інших попереду куди довший шлях – до південної Африки.

default

Зрозуміло, що подолати відстань у 10.000 кілометрів можливо лише із зупинками. Одним із таких традиційних місць, де перепочивають майже всі європейські перелітні птахи, є середземноморські лагуни поблизу дельти Нілу. Природа створила тут ідеальні умови: в захищених піщаними відмілинами затоках знесилені пернаті можуть спокійно підживитися. Але саме на єгипетському узбережжі для багатьох із них подорож і завершується. Щороку дедалі більше птахів не повертається додому. Корнелія Вегергоф розповідає:

“Бірюзою міниться Середземне море в затоках біля Ель-Зараніка. Мілководдя прорізають довгі піщані коси. Так звані Бардавільські лагуни утворилися з відкладень, що їх виніс Ніл – найбільша річка африканського континенту. У теплій воді снує безліч мальків. Для зголоднілих мандрівників корму тут більше, ніж досить:

“Це дивовижне видовище. Восени та невесні сюди прилітають величезні зграї пеліканів, лелек, фламінго. У лагунах перепочиває й багато невеличких перелітних птахів. Чорноголова кропив”янка, наприклад, усього п”ять сантиметрів завбільшки. Птахи, куди не кинь оком, самі птахи... Їх сотні тисяч! - Картина, від якої захоплює подих.”

Йоганнес Бредт сім років репрезентував у Каїрі німецький фонд імені Ганса Зейделя. До цього він працював у міністерстві охорони довкілля Баварії. “Я пригадую, скільки грошей та зусиль ми докладали тоді, аби баварські фермери залишали неторканими болотяні луки, - каже Йоганнес Бредт. – Як ми намагалися їх переконати, що тільки так можна зберегти рідкісні види птахів. Але...:

“Усе це нічого не дає, адже під час далекої подорожі з Німеччини до Африки та назад пернаті або потрапляють у пастки птахоловів, або падають на землю від утоми, бо вони не змогли знайти місця для перепочинку. Там, де донедавна ще були дикі піщані береги, - забетоновані променади зон відпочинку. Ось і виходить: аби захистити німецьких птахів, треба їхати до Африки...”

На підмогу Йоганнесові Бредту до Єгипту вилетів експерт національного парку Баварський ліс. Разом, сподівалися вони, буде легше вплинути на місцеву владу, щоб та нарешті зробила щось для збереження унікальної природи Бардавільських лагун. Туристичний бізнес на північному узбережжі Сінайського півострова останнім часом розвивається так стрімко, що незабаром ці місця конкуруватимуть із багатолюдними курортами Червоного моря. “Це по-перше. А по-друге, - розповідає Йоганнес Бредт, - я на власні очі бачив, як процвітає в Ель-Зараніку птахоловство”:

“В одній із заповідних зон ми наштовхнулися на тонкі нейлонові сітки. Їм не було кінця й краю. Уявіть собі, скільки птахів загине в невидимих пастках, що простяглися на сім кілометрів! Восени та навесні в меню всіх місцевих ресторанів з”являється делікатес – страви з перепелів. I бракон”єрство триватиме доти, доки в місцевих жителів не з”явиться якась інша можливість заробляти собі на життя”.

Головна проблема захисту біорозмаїття лагун насправді полягає в соціально-економічній площині, вважає й Тарек Абдул Заха, німецько-єгипетський експерт з питань використання природних ландшафтів. За дорученням фонду ім. Ганса Зейделя він також працював у Ель-Зараніку:

“Традиційний спосіб життя бедуїнів такий: узимку вони мешкають у пустелі, а навесні переміщуються на узбережжя – щоб полювати на перелітних птахів. Для кочовиків птахоловство є дуже важливим джерелом доходів.”

“Хоч би які суворі закони єгипетська влада не запроваджувала, від цього майже нічого не змінюється”, - підтверджує доктор наук Есам Ель-Бадрі, координатор міжнародного проекту із захисту природи Середземноморського узбережжя:

“Обнести весь Заранік парканом просто неможливо. Це територія в 250 тисяч квадратних кілометрів. Небагато зиску й від тих кількох єгерів, які охороняють заповідник. Щоб урятувати птахів, треба економічно розвивати регіон, тобто, дати роботу бедуїнам та рибалкам. З бракон”єрів їх треба перетворити на природоохоронців. Але до цього, на жаль, ще дуже далеко. Коли екологи починають пояснювати, наскільки важливими для збереження біорозмаїття є ці лагуни, більшість населення та й навіть сам губернатор Ель-Зараніка не розуміє, про що, власне, йдеться...”

“Не паркани, отже, а копітка роз”яснювальна робота. І замість сіток – нові робочі місця”, - вимагає експерт Тарек Абдул Заха:

“Що терміново потрібно, то це налагодження тут екологічного туризму. Природні багатства Ель-Зараніка мають бути доступні для всіх.Я впевнений, що охочих помилуватися ними знайдеться чимало.”

Після відвідин Єгипту, експерт національного парку Баварський ліс розробив концепцію порятунку Бардавільських лагун. Одні з головних тез її такі: прокласти в заповіднику спеціальні пішохідні марштрути й установити на них станції спостерігання за птахами; бедуїнам, які найкраще знають цю місцевість, запропонувати роботу в ролі екскурсоводів; організувати невеличкі базари, на яких кочовики могли б продавати вироби народного мистецтва. Численним гостям, безперечно, був би радий і кувейтець-власник великого п”ятизіркового готелю, побудованого практично в заповідній території. А місцевій владі, яка виявилася безсилою в боротьбі з птахоловами, зате видала цілу низку розпоряджень, що значно ускладнюють офіційне відвідування заповідника, німецький експерт пропонує, навпаки, всіляко заохочувати любителів птахів. Тоді, швидше за все, смажені перепели в місцевих ресторанах залишаться незатребувані.”

За матеріалами німецьких ЗМІ.

Також за темою