Рецепти успіху від німецьких інвесторів в Україні | Німецькі інвестори в Україні | DW | 05.02.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Німецькі інвестори в Україні

Рецепти успіху від німецьких інвесторів в Україні

Інвестори приходять в Україну, лише ретельно проаналізувавши можливі ризики та шанси на успіх. Однак певний досвід здобути можна лише на місці. Як уникнути помилок, радять німецькі підприємці.

На виробництві кабельної продукції Forschner помилки реєструють та усувають. Так само і в бізнесі

На виробництві кабельної продукції Forschner помилки реєструють та усувають. Так само і в бізнесі

Працьовитість українців та їхня готовність виконувати висококваліфіковану роботу за оплату, що є суттєво нижчою, ніж у Німеччині, менші орендні ставки, дешева електроенергія та інші ресурси - ті фактори, які роблять Україну особливо привабливою для іноземних інвесторів. Водночас потенційні інвестори усвідомлюють і те, що бізнесу в Україні притаманні певні особливості, ділова культура відрізняється від європейської, зокрема німецької, а управління українським персоналом також може стати справжнім викликом.

Чіткі вказівки і постійний контроль

Антонін Беньовски

Антонін Беньовски

"Терпіння, терпіння і ще раз терпіння", - бажає Антонін Беньовски тим, хто збирається інвестувати гроші у виробництво в Україні. Директор дочірнього підприємства німецької фірми Forschner, що виробляє в селі Неліпино поблизу Сваляви кабельну продукцію, восени 2013-го відсвяткував десятиріччя "Форшнер Україна". "Українці знають, як працювати. Достатньо подивитися, як українці працюють на будівництвах у Європі, - впевнений чех, - але, як на мене, їм потрібно ясно і чітко давати завдання і потім контролювати. По-друге, людям потрібно платити за те, що вони зробили, а не за те, що вони присутні на роботі".

Дійти такого висновку допоміг власний гіркий досвід: після зміни керівництва кілька років тому на підприємстві різко погіршилися обсяги виробництва. Як з'ясувалося, новий директор запровадив позмінну оплату, тому працівники втратили мотивацію. Зрештою німецьке керівництво попросило повернутися в Україну Антоніна Беньовски, якому вдалося знову навести лад та покращити показники. При цьому він не робить ставку на авторитарний стиль керівництва, натомість радить з повагою ставитися до людей та дослухатися до них без упереджень. "Від людини з села завжди можна почути корисну інформацію, пропозицію покращення, якісь ідеї, котрі не обов’язково пов’язані з виробництвом, але в кінці-кінців допомагають нам стати кращими", - каже Антонін Беньовскі.

Відповідальність та вміння приймати рішення

Роланд Кашни

Роланд Кашни

Правильний вибір керівника – особливо важливий для успіху німецького підприємства в Україні, запевняє Роланд Кашни, генеральний директор виробника абразивів "Клінгспор" у Великих Мостах на Львівщині. За його словами, в Україні не зовсім сприймають систему ради директорів, віддаючи перевагу одному директору. Тим важливіше, на думку Кашни, щоб перші кілька років підприємство очолював не українець, а хтось з Німеччини чи іншої країни ЄС, хто водночас вже має певний досвід роботи в одній з країн СНД і знає місцеві особливості.

"Іноді потрібно бути справжнім "босом" і на початку давати чіткі вказівки. Потрібно бути взірцем, а не пропагувати те, чого сам не сповідуєш… Наприклад, те, що краще ухвалити помилкове рішення, ніж жодного", - зауважує Роланд Кашни. Він припускає, що через певні особливості виховання, системи навчання чи навіть менталітету українці часто бояться бути активними, не дуже охоче діляться інформацією один з одним, однак більшість хочуть працювати. Причому це переважно молоді люди, які вже у 23-24 роки мають за плечима одну чи дві вищі освіти та досвід роботи, не приховує захвату Кашни.

"Це не Німеччина…"

Олександр Бичков

Олександр Бичков

Олександру Бичкову , генеральному директору "Кнауф Гіпс Донбас", що в Соледарі, до українських реалій звикати не потрібно, проте він знає, що найбільше може шокувати потенційних німецьких інвесторів. "Інфраструктура погано розвинена, все-таки дороги погані, бувають перепади напруги, - перераховує Бичков. - Тобто потрібно розуміти, де ми працюємо. Це не Німеччина. Україна – це країна, що розвивається, яка лише прагне до Європи. Деякі моменти тут інакші, ніж в розвинених державах, і до цього необхідно бути готовим".

За словами директора, аби успішно провадити бізнес в Україні, потрібно знати і розуміти правила гри на українському ринку. Щоправда, додає Олександр Бичков, не все так просто: "Фірма "Кнауф" – яскравий приклад того, як можуть змінюватися правила гри під час запровадження інвестиційного проекту на українській землі. Коли "Кнауф" лише приходив на Україну (у 2003 році – Ред.), були одні правила гри, була вільна економічна зона, були податкові пільги (наприклад, три роки – сто відсотків, ще три роки – 50 відсотків), підтверджені угодою та законами. А вже у 2005 році були внесені зміни у закон України про зміни бюджету 2005 року і всі ці правила гри були скасовані. Довелося сплачувати додаткові податки, які "Кнауф" не планував".

Закон як дишло

Станіслав Діденко

Станіслав Діденко

Керівник підприємства з пошиття сумок "Пікард Україна" Станіслав Діденко вбачає проблему не стільки в недосконалому законодавстві, а радше у тому, як в Україні ставляться до його виконання. "Бізнес в Німеччині і бізнес в Україні відрізняються, напевно, що кардинально. Це як два різні світи, тому що ментально більшість українців налаштовані на те, як обійти закон, а більшість німців налаштовано на те, як виконати закон", - пояснює Діденко.

"Біда в тому, що в нашій країні одні можуть закон не виконувати, а інші мусять його виконувати - в цьому проблема. Якщо підприємство мусить його виконувати, то держава може виконувати або не виконувати, наприклад, з ПДВ," - застерігає досвідчений керівник, звертаючись до тих, хто планує інвестувати гроші у виробництво в Україні.