1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Референдум у Франції: емоції перемогли над розумом

Німецька преса коментує поразку Конституції ЄС на референдумі у Франції. Майже 55 відсотків французів висловилися проти її ратифікації. Газета ТЮРІНҐІШЕ ЛАНДЕСЦАЙТУНҐ з цього приводу пише:

Європа розгублено дивиться на Францію: чітке “ні” Конституції Євросоюзу з боку колишнього ”мотору Європи” вводить її у заціпеніння. Тепер можна з острахом очікувати ефекту доміно під час референдумів у Нідерландах, Польщі та Чехії. Висока активність французького населення під час голосування засвідчує, що громадяни серйозно сприймають події загальноєвропейського масштабу. У Німеччині, яка ратифікувала єдину європейську Конституцію в Бундесраті, лишень кілька відсотків мешканців знайомі з проектом цього закону. Водночас ті французи, котрі відповіли “ні”, прагнули передусім провчити власний уряд. І хоча це й не є справедливий спосіб, однак він дуже поширений, - вважає ТЮРІНҐІШЕ ЛАНДЕСЦАЙТУНҐ.

Якщо європейська Конституція провалиться через впертих французів чи голандців, з історичної точки зору це буде фарсом, читаємо у газеті ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ. Далі видання пише:

Стільки демократії, як у цій Конституції, не було закладено в жодних інших попередніх договорах, за якими уряди здійснювали інтеграцію на континенті протягом першої половини століття. Ця віддалена від простих громадян “європеїзація зверху” не заважала нікому, принаймні до моменту підписання Маастрихтської угоди. Однак з початку дев”яностих років, коли Брюссель вигадав євро і почав планувати з допомогою нових і нових директив шлях до спільного ринку ЄС, ця терпляча згода поступово зникла. Розширення ЄС на схід, здійснене без достатнього політичного обґрунтування, посилило серед мешканців Західної Європи відчуття, що вони віддані на милість якомусь анонімному Левіафанові – таємній всемогутній силі, котра безмежно розширюється. Однак гнів тих людей, що голосували “проти”, спрямований не проти Конституції ЄС. Це удар по Євросоюзу, - зауважує ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ.

Газета ЛАНДЕСЦАЙТУНҐ аргументує:

До провалу дійшло тому, що впертість правителів поступилася впертості підлеглих. Далося взнаки те, що глави європейських урядів не змогли провести референдум щодо Конституції в один день. Це могло б показати, про що справді йдеться: про документ, котрий міг би демократизувати та посилити Європу. У Франції, одному із засновників ЄС, голосування щодо найуспішнішого мирного договору в історії деградувало здебільшого до простої спроби провчити непопулярний реформаторський уряд французького прем”єр-міністра Раффарена. Тут також далося взнаки те, що уряди європейських держав видають свої власні прорахунки за помилки Європи, як своєрідного офірного цапа. Спільнота 25 країн без Конституції є майже некерованою, - підсумовує ЛАНДЕСЦАЙТУНҐ.

Що далі? - запитує НОЙЄ ОСНАБРЮККЕР ЦАЙТУНҐ і розмірковує:

Емоції перемогли над розумом. Те, що саме Франція – одна з шести країн-засновниць Європейського співтовариства – проголосувала проти, є гірким ударом по намаганнях об”єднати Європу. Не кажучи вже про цілком практичні наслідки. Без Основного закону Євросоюзу загрожує параліч усіх процесів ухвалення рішень. Так само як і ускладниться процес формування бюджету. Вже точаться розмови про повторне голосування у поділеній на прихильників та противників європейської Конституції Франції. Звісно, звучить це не дуже привабливо: голосувати доти, доки не проголосують правильно. Однак саме це ми вже бачили у Данії під час прийняття Маастрихтської угоди та в Ірландії, коли ратифікували угоду, укладену в Ніцці. Тож такий спосіб не був би безпрецедентним, - зауважує НОЙЄ ОСНАБРЮККЕР ЦАЙТУНҐ.

Газета ВЕСТФЕЛІШЕ НАХРІХТЕН підсумовує:

Франція каже ”ні” Конституції ЄС. Сподівання, що ”ґранде насійон” – велика нація все ж підтримає цей документ, не справдилися. Французи повернулися спиною до Європи через незадоволення своїм поганим економічним становищем. Таким чином вони відкинули процес європейського об”єднання на багато років назад. Дивовижна коаліція незадоволених французів, яка об”єднує як праворадикалів на чолі з їхнім лідером Ле Пеном, так і лівих, призвела до провалу цього документа, який мав би зробити Європу більш пристосованою до умов ХХІ століття. Чи стоїть ЄС після поразки у Франції перед поверненням у часи національної вузьколобості та недалекоглядності? Звісно, ні. Європейський потяг їхатиме далі. Але саме французи з їх давніми європейськими традиціями вчора істотно пригальмували його швидкість, - порівнює ВЕСТФЕЛІШЕ НАХРІХТЕН.

Огляд німецької преси підготувала Христина Ніколайчук