Референдум усупереч усім: косовські серби вирішують, як їм бути | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 14.02.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Референдум усупереч усім: косовські серби вирішують, як їм бути

На півночі Косова проходить референдум, небажаний ані в Приштині, ані в Белграді, ані в Брюсселі. Серби, які тут мешкають, вирішують, чи визнають вони косовський уряд.

Усупереч закликам з Белграда, попередженням з Приштини та заявам з Брюсселя, у північних районах Косова, заселених переважно сербами, 14-15 лютого проходить дводенний референдум про майбутній статус цих територій. Близько 40 тисяч косовських сербів мають відповісти на питання, чи визнають вони, як сказано в бюлетені, «інститути так званої республіки Косово в Приштині».

Оглядачі не сумніваються в тому, що практично всі учасники референдуму дадуть негативну відповідь і тим самим висловляться за приєднання населених ними районів до Сербії. Не лише Приштина та Брюссель, але й уряд у Белграді виступав проти цього плебісциту. Сербія побоюється, що це знову на невизначений час затягне переговори щодо надання Белграду статусу кандидата на вступ до ЄС. Євросоюз хотів би, щоби сербська меншина в Косові отримала широку автономію, але залишалася б у підпорядкуванні Приштини.

Референдум будь-якою ціною?

Мілан Іванович, один з лідерів косовських сербів та президент Сербської національної ради на півночі Косова, твердо переконаний у правочинності референдуму. Керівництво в Белграді лише тому виступає проти цього референдуму, що воно хоче заробити собі додаткові пункти у виборчих перегонах, вважає він. «Вони хочуть гарантувати собі статус кандидата в ЄС і, завоювавши його, залишитися при владі», - аргументує Іванович.

Утім, не всі косовські серби поділяють думку Івановича. До противників референдуму належить мер Лепосавича Бранко Нінич, член Демократичної партії сербського президента Бориса Тадича. «Цей референдум зайвий, тому що мешканці півночі Косова вже чітко сказали, що вони чинитимуть спротив інтеграції в приштинські установи», - наголошує Нінич. За його словами, голосування не повинно відбутися й тому, що це може зашкодити інтересам Сербії. «А Сербія – це єдина країна, яку ми маємо», - підкреслює Нінич.

17 лютого 2008 року Косово в односторонньому порядку проголосило незалежність від Сербії. З того часу цю країну визнали 86 країн-членів ООН, серед них також 22 з 27 країн-членів Євросоюзу. Сербія продовжує сприймати Косово як свою провінцію. У цьому її підтримує Росія та Китай. Це ускладнює не лише дипломатичні зусилля Приштини стати членом ООН, але й повсякденне життя в цьому регіоні.

Борис Тадич для косовських сербів - не указ?

Борис Тадич для косовських сербів - не указ?

Не проґавити шанс

Белградський політолог Дусан Янич вважає, що рішення чотирьох сербських громад Косова про проведення референдуму ще більше радикалізує тамтешні настрої, що матиме погані наслідки. По-перше, намагання Сербії стати кандидатом на членство в ЄС суттєво ускладниться, вважає він. По-друге, це наочно демонструє, що сербський президент Борис Тадич та його Демократична партія не мають впливу на процеси на півночі Косова. І по-третє, Косово таким чином перетвориться на передвиборчу тему, на якій урядова коаліція може лише програти, вважає експерт.

Таким чином перемовини між Белградом і Приштиною про двосторонні питання технічного ґатунку, приміром двостороннє визнання академічних титулів або участь Косова в регіональних конференціях, знову застопоряться. Складний діалог став можливий лише завдяки сильному тискові з Брюсселя. Прогрес у цих переговорах вважався важливою передумовою для набуття Сербією статусу кандидата на вступ до ЄС. Утім, дотеперешній розвиток ситуації цьому мало сприяв, особливо коли косовські серби тижнями блокували прикордонні переходи до Сербії чи на півночі Косова ставалися нові сутички.

Автори: Іван Д'єркович / Христина Ніколайчук
Редактор: Володимир Медяний