1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Референдуми про вступ до ЄС - Латвія ставить останню крапку

У Латвії в суботу проходить рефрендум про вступ до Європейського союзу. Це останнє голосування такого роду в країнах, що мають приєднатися до ЄС 2004 року. Після того, як тиждень тому своє переконливе "так" членству в Євросоюзі сказала Естонія, оглядачі сподіваються на позитивний результат і в Латвії.

Латвію вважають однією з найбільш скептично налаштованих до членства в ЄС країн-кандидатів. Результати опитувань громадської думки, проведені близько тижня тому, показували, що лише 48 відсотків латвійців проголосували б "за" вступ їхньої країни до ЄС. Однак, як пояснив в інтерв"ю "Німецькій хвилі" кореспондент латвійського телебачення в Брюсселі Ансіс Боґустовс, у латвійців є така національна ознака: завжди майже третина населення до останньої хвилини перед голосуванням не говорять про те, яке рішення вони для себе прийняли. До того ж, серед цих людейє й чимало таких, що просто ще не знають, як голосуватимуть. Щоправда існують прогнози, за якими вони все ж таки схиляються голосувати "за",розповідає Ансіс Боґустовс:

"Результат Естонії має на нас великий вплив. Те, що естонці з таким хорошим результатом висловилися за Європу, означає, що латиші проголосують не гірше. Між трьома балтійськими країнами завжди була й буде така собі внутрішня конкуренція - хто краще чи хто швидше. Приміром, хтошвидше вибудує міст чи проспіває найкращу пісню на конкурсі "Євробачення".

Громадяни Латвії дуже добре розуміють, каже далі латвійський журналіст, що своє рішення за чи проти майбутнього в ЄС вони приймають не так для себе самих, як для своїх дітей. Так і в кампанії, яку проводив передреферендумом латвійський уряд, головним гаслом був заклик: "Голосуючи за Європу, ви голосуєте за майбутнє ваших дітей". Ансіс Боґустовс:

"Мені також здається, що з іншого боку люди в Латвії дещо розчаровані. Адже вони розуміють, що Латвія буде, так би мовити, глибинкою Євросоюзу. Втім, якщо поглянути на це інакше, то стати мертвою зоною між двома країнами Європейського союзу - Естонією та Литвою - та Росією -це не найкраща перспектива для нашого розвитку. Тому мені також здається, що люди дедалі більше переконуються в тому, щоб сказати "так" Європі".

В Європейському союзі сподіваються, що рефрендум у Латвії стане позитивним фіналом цілої низки таких опитувань у країнах-кандидатах на вступ до спільноти. Розпочалися ці референдуми в березні цього року з Мальти. З Брюсселя передає Наталя Вікуліна:

"Десять країн закінчують свій нелегкий і довгий шлях до вступу в Євросоюз. Для кожної з них підготовка до прийняття в єдину європейську родину означала копітку працю по зміні законодавства, вирішенню соціально-економічних питань, впровадженню реформ тощо. Бажання стати членом ЄС раніше за інших дев"ять майбутніх новачків у Євросоюзі виявив Кіпр, від якого заяву на членство прийнято ще тринадцять років тому. А наймолодшим серед нинішніх кандидатів - із стажем у сім років - є Словенія. Тобто заради членства в ЄС східноєвропейські країни витратили багато часу й зусиль. Але розслаблятися та спочивати на лаврах їм не доводиться.Євросоюз наполегливо вказує кандидатам на існуючі проблеми. Так, майбутнім членам ЄС ще слід побороти корупцію й злочинність, реформувати сільське господарство, знизити безробіття, краще дбати про права національних меншин. І немає жодної гарантії, що й вирішивши ці проблеми,країни-новачки не розглядатимуться у ЄС як бідні родичі, які принаймні вперший час не матимуть таких самих прав, як західноєвропейські держави. Приміром, фермер на Сході Європи отримуватиме значно менші дотації, ніж його колеги на Заході. Громадяни десяти майбутніх членів ЄС уже нині можуть подорожувати територією Євросоюзу не потребуючи віз, однак шанси східноєвропейців працевлаштуватися обмежено низкою квот. Пильно охоронятимуться і кордони між старими й новими членами ЄС".

Леся Юрченко