Режисер ″Хайтарми″ про Крим: ″До тебе заходять додому і диктують, як тобі жити″ | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 17.05.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Режисер "Хайтарми" про Крим: "До тебе заходять додому і диктують, як тобі жити"

"Хайтарма" - перший художній фільм про депортацію кримських татар. Режисер Ахтем Сейтаблаєв розповів у розмові з DW про документальне підґрунтя стрічки та про те, як сприймає анексію Криму.

Хайтарма - фільм про депортацію кримських татар

"Хайтарма" - фільм про депортацію кримських татар

Україна та світ вшановують 70 роковини депортації кримськотатарського народу. У суботу, 17 травня, на українському телебаченні відбудеться телевізійна прем'єра художнього фільму "Хайтарма", присвяченого цій трагедії. А 19 травня стрічку продемонструють і в Німецькому історичному музеї у Берліні.

Ахтем Сейтаблаєв - не лише режисер фільму, але й виконавець головної ролі льотчика, національного героя кримських татар Амет-Хана Султана. У розмові з DW кінематографіст розповів про трагічну історію кримськотатарського народу у контексті складного сьогодення.

Deutsche Welle: 17 травня відбудеться перший телепоказ "Хайтарми" не тільки на кримськотатарському телеканалі ATR, але й на всеукраїнському "1+1". Демонстрація присвячена 70 роковинам депортації кримських татар з Криму. Кому належать ініціатива показу?

Ахтем Сейтаблаєв: Ініціатива показати фільм на "1+1" належить самому телеканалу, за що я їм безмежно вдячний. Важливо, аби вся Україна дізналась більше про цю трагедію. Через ті драматичні події, які зараз переживає вся наша Україна і, зокрема, кримські татари й автономна республіка Крим, звісно, і для мене як для кримського татарина важливо, аби якомога більше людей, які мешкають в Україні, побачили картину.

Режисер Ахтем Сейтаблаєв зіграв у картині головну роль кримськотатарського льотчика Амет-Хана Султана

Режисер Ахтем Сейтаблаєв зіграв у картині головну роль кримськотатарського льотчика Амет-Хана Султана

Розкажіть, будь ласка, для тих, хто ще не встиг побачити стрічку, про що вона? Наскільки документальною є історія, яка розповідається у фільмі?

Фільм "Хайтарма" на 90 відсотків документальний. Фундаментом для сценарію стали два факти. Перший: депортація кримськотатрського народу 18 травня 1944 року. І другий: саме у ці дні радянський льотчик, герой Радянського Союзу Амет-Хан Султан, який служив у цей час в особливому полку льотчиків-винищувачів, де служили 27 героїв СРСР й четверо двічі героїв СРСР, звільняв кримськів півострів від німецько-фашистських загарбників.

І 9 травня 1944 року, коли було звільнено Севастополь і весь півострів від окупантів, командир полку, знаючи що Амет-Хан родом із цих місць, дає йому короткотермінову відпустку, аби той провідав рідних, які живуть в Алупці - батька, матір, сестричку. Льотчик вирушає туди із друзями і стає свідком того, що у той час, як він разом із бойовими товаришами різних національностей захищав велику і малу батьківщину, його сім’ю, народ депортують через неправдиве звинувачення в колаборації з фашистськими окупантами.

Чи спілкувалися Ви із тими, хто пережив депортацію, аби відтворити перебіг подій?

До сюжету увійшло дуже багато згадок очевидців, учасників тих трагічних подій. І тих, хто повернулись до Криму, і тих, що не повернулися. Включили в сценарій декілька епізодів, які засновані на спогадах моїх батьків. Ми провели дуже докладний підготовчий період щодо відбору та осмислення цих документальних фактів.

Під час зйомок фільму Хайтарма

Під час зйомок фільму "Хайтарма"

60 відсотків тих, хто брав участь у масових сценах фільму, - це люди, які ще дітьми пережили депортацію. Рівень їхньої самовідданості, участі у створенні картини дорого коштує. Вони приносили все, що залишилось із тих часів, - хустки, верхній одяг, щось з дому.

У Росії фільм не дістав дозволу на прокат, але при цьому отримав кінопремію "Ніка". Як сприймали стрічку в РФ?

У Росії було чотири закритих покази за запрошеннями, дивилась творча інтелігенція - критики, правозахисники. Показ був і за квитками, переважно для кримськотатарської громади. У Казані на фестивалі нас взяли до позаконкурсної програми, побоялись брати у конкурс. Їм був дзвінок із МЗС РФ, під час якого наполегливо рекомендували нас викреслити з конкурсу, де ми вже були.

До того часу вже відбувся скандал із російським консулом у Криму, коли 17 травня минулого року радянських льотчиків - учнів Амет-Хана Султана, які приїхали до Сімферополя з Росії - намагались не пустити на прем’єру "Хайтарми". На тій підставі, що, як заявляв генконсул Володимир Андреєв, фільм начебто спотворює історичну дійсність і в неприглядному світлі демонструє радянську армію.

В основу картини про депортацію кримських татар лягли документальні факти

В основу картини про депортацію кримських татар лягли документальні факти

Як історія про радянського героя може спотворювати образ радянської армії?

Насправді це не так, адже ми знаємо, що в ній служили люди різних національностей, із чітким розумінням людської гідності, честі, честі офіцера і міцної дружби. Консул фільму не бачив. МЗС України подавало ноту протесту. МЗС РФ назвало слова свого консула некоректними, він розкритикував своє МЗС, і його звільнили. Це дало неймовірний піар, і в зали Криму ходили багато не тільки кримських татар.

Щодо показів у РФ, то я був лише на одному з них. Я зараз їжджу з показами по Україні і з радістю констатую, що в емоційних проявах реакція глядачів усюди однакова. Люди дуже емоційно реагують на події, зображені у фільмі. У Запоріжжі та Дніпропетровську на останніх показах люди, не домовляючись, співали після фільму гімн України і зі слізьми на очах підходили і дякували. У Росії - те саме, хіба що гімн не співали.

Як Ви оцінюєте заборону на в'їзд до Криму для Мустафи Джемілєва?

Лише категорично негативно. До того ж нема ніякого документу, який був би кимось підписаний, це все слова. Окрім того, як можна не пускати додому людину, яка 17 років провела у в'язниці заради того, аби мирно повернутись на свою історичну батьківщину. І за яким правом можна не пускати кримського татарина до себе додому у Крим?

На зйомках фільму із лідером кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим (ліворуч)

На зйомках фільму із лідером кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим (ліворуч)

Як Ви особисто переживаєте анексію Криму Росією?

У мене великий клубок різних відчуттів та емоцій: від категоричного неприйняття до депресії, протесту, нерозуміння і небажання приймати ситуацію. Коли, керуючись правом сильного, до тебе заходять додому і диктують, як тобі жити… Я вже мовчу про міжнародне право і закони, тут нема що обговорювати, законність анексії не витримує жодної критики.

DW.COM

Аудіо й відео до теми