″Регіональна″ російська: вихід з тіні чи русифікація? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 17.08.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

"Регіональна" російська: вихід з тіні чи русифікація?

Слідом за Одещиною, російську мову "узаконили" й на Донеччині. Закон про регіональні мови може повністю витіснити спілкування українською на Донеччині, застерігає україномовна громадськість.

Донецька обласна рада услід за кількома іншими регіонами та містами визнала статус російської мови як регіональної. Позачергова сесія облради супроводжувалася акцією протесту, організованою представництвом КУН у регіоні. Поруч демонстрували мітингувальники під прапорами Партії регіонів.

Самі ж посадовці впевнено заявляють, що запровадження закону не внесе суттєвих змін у мовну політику регіону і зокрема Донецька. «Цей закон має лише полегшити життя для тієї частини населення, в якої виникають мовні проблеми при зверненні в державні або інші установи, де діловодство ведеться виключно української мовою, - зазначив в коментарі Deutsche Welle секретар Донецької міськради Сергій Богачов. - Стосовно міста Донецька можу запевнити, що бюджетних коштів на запровадження закону не знадобиться, оскільки в місті діє норма, згідно з якою діловодство в органах місцевого самоврядування ведеться російською мовою».

Акція протесту під стінами Донецької облради

Акція протесту під стінами Донецької облради

«Вихід з тіні» російської

При цьому, запевнив посадовець, новий закон не перешкоджатиме розвитку української мови на Донеччині. Адже відомо, що в регіоні є високий інтерес до вивчення української мови серед учнів, свідчення чому – гарні результати донецьких школярів на всеукраїнських Олімпіадах. «Тож, необхідності в якихось кардинальних змінах в системі освіти Донецька я на сьогодні не бачу», - зауважив Богачов.

Для населення Донбасу цей закон, фактично, нічого не змінює, він лише офіційно закріплює статус-кво російської мови в регіоні, вважає керівник соціологічної служби Донецького центру політологічних досліджень Кирило Черкашин. У коментарі Deutsche Welle соціолог нагадав, що, за даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, 75 відсотків мешканців Донеччини назвали рідною мовою саме російську.

«Для втілення цього закону нічого особливого й робити не треба. Це не пов’язано з додатковим фінансуванням. Це радше припинення лицемірства, коли 80 відсотків шкіл у Донбасі значаться як українські, але тільки за звітами. А насправді цього немає. Цей закон просто декларує «вихід з тіні» російської мови», - зазначає Черкашин. За його словами, для партії влади – це вдалий передвиборчий крок.

DW.COM

Російська замість поліпшення життя?

У новому законі експерти вбачають загрозу радикалізації настроїв на Донеччині, де за роки незалежності сформувалося толерантне двомовне середовище. На їхню думку, це спроба Партії регіонів відволікти виборців від гострих соціально-економічних проблем. Так, на думку директора Донецького інституту соціальних досліджень та політичного аналізу Володимира Кіпеня, це політико-пропагандистський крок Партії регіонів, аби якось приборкати розчарування, яке сьогодні існує в Донбасі.

На відміну від Черкашина Кіпень не виключає, що запровадження нового закону потребує чимало коштів. «За оцінками фінансово-експертної комісії Верховної Ради, на втілення цього закону по всій Україні потрібні мільйони гривень. Тобто за цим приховується вичищення кишень простих громадян, аби профінансувати цей закон», - каже Кіпень.

На переконання експерта, нові мовні приписи несуть у собі загрози для подальшого існування української мови в регіоні. «Цей закон може повністю розв’язати руки чиновникам для цілковитого витіснення української мови з державного управління, освіти, культури та місцевих ЗМІ», - зауважує Кіпень. Тотальна русифікація, на думку експерта, розпалює сепаратизм та несе в собі загрозу розколу України. Але для більшості «регіоналів» головне – переконати людей, що регіональний статус російської мови на Донеччині і є обіцяним поліпшення життя. Вибори покажуть, чи купляться громадяни на це, зазначив Кіпень.