1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Ребекка Гармс: "Українська влада формує державу за своєю подобою"

Луценко і Тимошенко - лише вершина айсбергу вибіркового правосуддя в Україні, нагадує євродепутат Ребекка Гармс. В інтерв'ю DW вона, однак, висловила сподівання на підписання угоди про асоціацію цьогоріч у Вільнюсі.

Голова фракції Зелених у Європарламенті Ребекка Гармс – важливий голос Німеччини у питаннях, пов'язаних з євроінтеграцією України. Хоча сьогодні її політична сила перебуває в опозиції, позиція Гармс щодо розвитку відносин із Києвом здебільшого збігається із точкою зору офіційного Берліна. У інтерв’ю Deutsche Welle вона прокоментувала останній розвиток в українсько-європейських відносинах та поділилася своїм баченням щодо майбутнього розвитку.

Deutsche Welle: У листопаді на саміті Східного партнерства у Вільнюсі Україна має історичний шанс стати асоційованим партнером ЄС. Наскільки це, на Ваш погляд, реально?

Ребекка Гармс: Щоб отримати можливість підписати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, Україні необхідно буде провести деякі зміни. У ЄС - а під ним я маю на увазі і уряди країн-членів, і комісара Штефана Фюле, і Європарламент – не задоволені станом правової держави в Україні. І ми не погодимося на підписання угоди, доки у цій сфері не відбудуться певні зрушення.

Моніторингова місія Європарламенту, очолювана Александром Квасневським та Петом Коксом, продемонструвала, що дипломатичним шляхом можна добитися відчутних успіхів. Чи не так?

Першими результатами місії я задоволена. Для нас стало радісною несподіванкою те, що після звільнення минулого року Валерія Іващенка, президент Віктор Янукович помилував ще одного колишнього члена уряду Тимошенко. Ми дуже прагнули свободи Юрія Луценка. Однак цим проблеми із переслідуванням політичних опонентів та вибірковим правосуддям не розв'язано. Європарламент хоче звільнення пані Тимошенко. Ми раді, що режим перебування у тюремній лікарні полегшено, що за нею вже немає постійного відеоспостереження. Проте нашою головною метою є свобода пані Тимошенко.

Ребекка Гармс з іншим представником ФРН, президентом Європарламенту Мартином Шульцом

Ребекка Гармс з іншим представником ФРН, президентом Європарламенту Мартином Шульцом

Канцлер Німеччини Анґела Меркель 17 квітня заявила, що Україна "не готова" до асоціації з ЄС. Складається враження, що Берлін нині проти укладання цієї українсько-європейської угоди. Як би Ви розтлумачили цю заяву Меркель?

Ми разом із Коксом та Квасневським намагалися припинити найгучніші випадки вибіркового правосуддя. Але крім них є й інші судові процеси, які, на нашу думку, відбуваються нечесно. Просто для Заходу вони є не настільки резонансними, оскільки особи, яких вони стосуються, не такі відомі. Я маю на увазі, наприклад, опозиційних політиків комунального рівня, які раптом опиняються на лаві підсудних за корупцію, і це у той час, коли корупцію в Україні ми бачимо скрізь. Очевидно, закон в Україні належить лише владі. Відсутність правової держави наносить удар не лише по відомих представниках колишньої влади, але і по менш відомих людях.

Нас турбує, що неналежним чином працює парламент. Було вже три випадки позбавлення народних депутатів їхніх мандатів. Сергій Власенко – лише один з них. Із жодним з цих випадків ми не погоджуємося. Ключовою передумовою для підписання та набуття чинності угоди про асоціацію є у тому числі парламент, який функціонує і у якому права опозиції захищені.

Навіть президент Європарламенту Мартин Шульц відзначає досягнутий Україною прогрес. Постає запитання: а чи не самотнє політичне керівництво Німеччини зі своєю безкомпромісною позицією щодо Києва?

Пані Меркель – не самотня. Єврокомісар Фюле оприлюднив список вимог та критичних зауважень щодо Києва, які будуть відігравати роль у підготовці до Вільнюського саміту.

Голови МЗС кількох країн ЄС у Києві: дипломатична блокада довкола України, здається, позаду

Голови МЗС кількох країн ЄС у Києві: дипломатична блокада довкола України, здається, позаду

Яких помилок або неправильних оцінок стосовно України припускалися у самому ЄС?

Європейський Союз був недостатньо активним у підтримці позитивних змін в Україні. У перші роки після Помаранчевої революції ЄС виявив неприпустиму легковажність, забувши про цю велику і значущу країну-сусіда.

Майже два роки до Києва не приїздив жоден європейський лідер. І от сьогодні відбувається прорив блокади: днями приїздили міністри закордонних справ Польщі, Литви, Данії та Нідерландів. Нещодавно відбувся візит президента Естонії. Завдяки чому, схоже, завершилось охолодження в українсько-європейських відносинах?

Охолодження відносин – це завжди погано. Мають відбуватися контакти, переговори. Візити свідчать не про те, що після звільнення Луценка все буде добре. Ми віддаємо належне тому, що таке рішення було ухвалено. Але упевнена, що намагання звільнити пані Тимошенко будуть робитися і надалі.

Яке Ваше враження від Віктора Януковича? Ви вже колись мали змогу спілкуватись з ним?

Розмови із ним один-на-один в мене не було. Але я вже бачила його вживу. Востаннє – у Ялті, на конференції Yes Ялтинська стратегія. Це чоловік, у якого дуже багато влади. І, на мою думку, у тих справах, про які ми весь час говоримо, він справді має величезну відповідальність. Якщо він дійсно хоче угоду про асоціацію і хоче продовжити проводити політику відкритості стосовно Європейського Союзу, тоді сигнал, який він дав звільненням Юрія Луценка, не повинен бути останнім.

Чи може бути варіантом вирішення проблеми прохання з боку Юлії Тимошенко про помилування, від чого екс-прем'єр досі відмовлялася?

Я бажаю, щоб Тимошенко отримала свободу. Я бачила її в ув’язненні. І дуже б хотіла, щоб вона одужала.

Можете описати атмосферу, в якій проходило обговорення "української" місії Кокса-Квасневського у на "політраді" Європарламенту 18 квітня у Страсбургу? Чи була якась критика на адресу спостерігачів Кокса та Квасневського?

Гармс: У Януковича - дуже багато влади

Гармс: "У Януковича - дуже багато влади"

Так, весь час лунає критика, що все має відбуватись швидше. Однак слід віддати належне цій місії, яка досягнула деяких важливих результатів. Разом з тим на конференції голів фракцій Європарламенту всі погодились, що місія ще далеко не завершена. І ми зрозуміли, що порозуміння і взаємодія є дуже важливими, але випадки вибіркового правосуддя повинні бути усунені. І це залишається метою місії Кокса та Квасневського. Українська влада формує державу за своєю подобою, використовуючи вплив на правосуддя. Це є неприйнятним з європейського погляду. Ми жорстко вимагаємо цього ж і від країн, які є членами Європейського Союзу.

Всі ми хочемо, щоб у Вільнюсі все відбулось успішно. Але для цього успіху існують передумови. Пет Кокс та Александр Квасневський можуть і надалі прокладати дорогу туди. Проте їм, як і у справі Луценка, знадобиться реакція української сторони.

Ви запропонували (і цю пропозицію підтримали лідери фракцій), щоб поряд із моніторинговою місією Кокса-Квасневського до переговорного процесу з Україною були активніше залучені європейські політики, члени Європарламенту. Що Ви мали на увазі?

Потрібно, щоб запрацювала постійна делегація Верховної Ради у Європарламенті. Цьому заважає не блокада Верховної Ради, а те, що фракції не можуть домовитись про голову цієї делегації. Я говорила про це із Арсенієм Яценюком (26 квітня – DW). Ми погодились, що питання, пов’язані з асоціацією, мають дискутуватися не лише між місією Кокса-Квасневського та офіційним Києвом, а й між парламентами України та ЄС.

Українська опозиція не бачить перешкод для підписання угоди про асоціацію. Арсеній Яценюк озвучив днями у Брюсселі прохання трьох опозиційних політичних сил - дати можливість Україні укласти Асоціацію з ЄС у Вільнюсі в листопаді цього року. Цей заклик, ймовірно, був адресований європейським політикам, які міцно прив'язують асоціацію до вирішення справи Тимошенко. Яке значення він має для Вас?

Правова держава, про яку ми у ЄС весь час говоримо, в інтересах у першу чергу громадян України. Тому, на мою думку, ключем до успіху в Вільнюсі є подальший рух українського керівництва в цьому напрямку. Ця передумова не підлягає жодному сумніву.

DW.COM