Реакція в Брюсселі на промову Путіна: брязкання зброєю як спроба приховати свої помилки | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 03.03.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Реакція в Брюсселі на промову Путіна: брязкання зброєю як спроба приховати свої помилки

У відповідь на послання президента РФ Володимира Путіна в НАТО пообіцяли зміцнювати оборону. А опитані DW євродепутати вважають промову пропагандою для внутрішнього користування перед виборами.

Якщо президент Росії Володимир Путін своєю палкою розповіддю про новітню та "неуразливу" наступальну російську зброю хотів налякати чи вразити когось у Брюсселі, то йому навряд чи це вдалося. Тут його промову розцінюють радше як піар-хід для внутрішньої аудиторії перед президентськими виборами в Росії.

Утім, у НАТО слова Путіна сприйняли як такі, що містять погрози. "Російські заяви, які погрожують зробити мішенню держави-члени НАТО, неприйнятні та контрпродуктивні", - наголосила речниця Альянсу Оана Лунгеску в коментарі, наданому на запит DW. За її словами, у НАТО неодноразово вказували на те, що "протиракетна оборона Альянсу не розроблена і не спрямована проти Росії". Її призначення - захист від балістичних ракет з-за меж євроатлантичного простору.

"Ми не хочемо нової "холодної війни" або нової гонки озброєнь. Усі держави-члени НАТО підтримують угоди про контроль над озброєнням", - зазначила Лунгеску. За її словами, у "відповідь на агресивні дії РФ в Україні та розбудову військової присутності від Баренцевого моря до Середземномор'я", НАТО і далі дотримуватиметься свого двоїстого підходу: "потужне стримування та оборона у поєднанні зі змістовним діалогом".

Для внутрішнього користування

Промову Путіна для DW прокоментували також євродепутати, які входять до підкомітету Європарламенту з питань безпеки і оборони. Лайма Люсія Андрікієне з Європейської народної партії вважає послання Путіна Федеральним зборам РФ спрямованим на внутрішню аудиторію: "Це промова в стилі "Зробимо Росію великою знову", в стилі "вишенька на торті" перед президентськими виборами 18 березня, - сказала євродепутатка від Литви. - Насправді його промова про ці всі нові російські збройні технології була чистою пропагандою. Путін намагався грати м'язами перед Заходом та справити враження на свою внутрішню аудиторію".

Лайма Люсія Андрікієне: Путін говорив для внутрішньої аудиторії

Лайма Люсія Андрікієне: Путін говорив для внутрішньої аудиторії

З нею погоджується і її колега Тунне Келам з Естонії (Європейська народна партія): "Це було звернення до російського народу за кілька днів до президентських виборів. Це психологічне послання, у першу чергу, росіянам, а також західним партнерам".

Зниження порогу ядерної війни

Виступ Путіна нагадав риторику президента США Дональда Трампа не лише Андрікієне. Її колега з Німеччини Клаус Бухнер (Klaus Buchner), який представляє фракцію Зелених у Європарламенті, бачить розвиток дуже небезпечної ситуації. "Це почалося з промови Трампа, який сказав, що буде застосовувати ядерну зброю малої потужності як відповідь і на неядерну загрозу. І на це Путін відреагував (аналогічно. - Ред.): все одно, наскільки великим чи малим є ядерний заряд, він буде відповідати із застосуванням усього ядерного арсеналу", - говорить євродепутат. На його думку, це розвиток сценарію, коли "поріг для початку руйнівної атомної війни постійно знижується".

Клаус Бухнер: Поріг нової війни постійно знижується

Клаус Бухнер: Поріг нової війни постійно знижується

Бухнер вважає, що країни ЄС не можуть зараз змагатися з російськими озброєннями за технічними можливостями. І тому він певен, що ставку треба робити на дипломатію. Крім того, він закликає Євросоюз дистанціюватися як від Путіна, так і від Трампа.

Своєю чергою, Келам звертає увагу на умови, за яких Москва готова застосовувати ядерну зброю: не лише у відповідь на атомну атаку, але і на застосування іншої зброї масового ураження. "А також, і це найсерйозніше, - у відповідь на агресію із застосуванням звичайної зброї, яка загрожує самому існуванню держави. Тобто Путін залишає за собою право використовувати ядерну зброю на свій розсуд", - вважає євродепутат. Келам наводить такий приклад: якщо НАТО відреагує на російський напад, застосувавши звичайну зброю, "тоді Путін може вирішити, що ця атака ставить під загрозу саме існування російської держави, і зможе використати ядерну зброю".

Хто головний ворог Росії?

Утім, євродепутат з Естонії в розмові з DW відзначив, що не дуже хоче аналізувати твердження Путіна про "нову непереможну зброю", адже вважає це "брязканням зброєю". Натомість Келам у першу чергу звертає увагу на першу частину послання російського президента, яка була присвячена економіці та соціальній сфері. "Для мене цікаво, що Путін виглядає серйозно занепокоєним перспективами економіки", - відзначив євродепутат.

Дивитись відео 01:38
Now live
01:38 хв

Путін про "фантастику" російської оборонки (01.03.2018)

На думку Келама, це послання було не лише пропагандистським, але і спробою приховати свої промахи, адже РФ не вдалося модернізувати свою економіку, вона досі живе за рахунок експорту нафти та газу. "Зараз, після 18 років при владі, у Путіна не може бути жодних виправдань... Путін говорить, що головна загроза та ворог - це відставання Росії, а не питання того, що хтось може захопити чи розорити російську землю", - говорить євродепутат. Виходячи з цих слів президента РФ, Келам робить висновок про непереконливість слів Путіна про загрозу Росії з боку НАТО та Заходу. "Він заперечує це, говорячи, що головна загроза - це те, що Росія відстає сама", - підсумовує представник Естонії в Європарламенті.

Андрікієне також переконана, що реальність відрізняється від тієї видимості, яку намагається створити Путін. "Якщо Росія знову розпочне гонку озброєнь, це виснажить і так уже бідну Росію, зруйнує і без того слабку економіку", - попереджає євродепутатка.

DW.COM

Аудіо й відео до теми

Також за темою