1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Ратифікація угоди про ЄЕП: Експерти розглядають можливі наслідки

У вівторок Верховна Рада України ратифікувала Угоду про формування Єдиного економічного простору з Росією, Білоруссю та Казахстаном. Депутати від опозиції вважають, що у такий спосіб Україна позбулася значної частини свого суверенітету. Водночас політики в Брюсселі сприйняли цю ратифікацію як сигнал, що Київ бажає посилити східний вектор своєї зовнішньої політики на шкоду західному.

Юлія Тимошенко:ратифікація угоди про ЄЕП -здача суверенітету України

Юлія Тимошенко:ратифікація угоди про ЄЕП -здача суверенітету України

За ратифікацію договору про ЄЕП проголосувало 265 народних депутатів із 418 зареєстрованих у залі. Проти голосували фракції ”Наша Україна”, СПУ і БЮТ. Окрім того, Верховна Рада ратифікувала Угоди про кордон між Україною та Росією та про спільне використання Азовського моря та Керченської протоки. Про пристрасті які вирували цього дня в українському парламенті розповідає наш кореспондент Олександр Савицький:

Пакет із трьох міждержавних угод викликав запекле несприйняття правоцентристської опозиції і таке ж затяте схвалення з боку депутатів більшості та комуністів. Угоду про міждержавний кордон між Україною та Росією та угоду про спільне використання Азовського моря та Керченської протоки все ж підтримали кількадесят депутатів ”Нашої України” та соціалісти. Однак, щодо угоди про створення єдиного економічного простору України, Росії Білорусі та Казахстану ”Наша Україна”, БЮТ та СПУ висунули найбільше проектів постанов про неприйнятність та альтернативних варіантів угод, які суттєво обмежували участь України в ЄЕП. Перший віце-прем‘єр України Микола Азаров, який вважається одним із авторів ЄЕП, переконував депутатів, що приєднання до ЄЕП відповідає національним інтересам України:

”Членство України в єдиному економічному просторі не може ні політично, ні економічно зашкодити її суверенітету, як в короткотерміновій, так і в довготерміновій перспективі” .

Проте, голова парламентського комітету з євроінтеграції Борис Тарасюк застеріг, що Євросоюз однозначно оцінює такий крок, як відмову України від курсу євроінтеграції. Юлія Тимошенко назвала ратифікацію угоди про створення ЄЕП здачею суверенітету України:

”Йдеться про те, що в єдиному економічному просторі вирішувати питання буде наднаціональний орган, де Україна матиме не рівне право при голосуванні, а, за різними оцінками, від восьми до десяти відсотків”.

А член ”Нашої України” Олег Тягнибок вказав на економічні втрати держави:

”Ми можемо повністю втратити українську економічну незалежність. За оцінкою експертів, держбюджет України щороку буде втрачати близько 20 мільярдів”.

Крім опозиційної трійки, цю угоду не підтримала ще й частина депутатів більшості. Зокрема, уповноважений фракції НДП Олег Зарубінський назвав це голосування ганебним та звинуватив прихильників ЄЕПу в контрольованості російськими дипломатами з парламентської гостьової ложі. Під час голосування не були враховані застереження парламентських Комітетів з закордонних справ та євроінтеграції, а також Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради.

Про реакцію в Брюсселі на ратифікацію договору про ЄЕП розповідає у своєму репортажі Наталя Вікуліна:

«У Києва можуть виникнути проблеми із вступом до Світової організації торгівлі і наближенням до Євросоюзу, якщо Угоду про єдиний економічний простір між Україною, Росією, Білоруссю і Казахстаном буде втілено в життя. Про це заявив речник Комісара ЄС з зовнішніх відносин Дієго де Охеда. В інтерв”ю ”Німецькій хвилі” він зазначив, що Київ сам має вибирати союзи, в які хоче вступити. Однак, за словами прес-секретаря, наслідки цього кроку можуть спричинити для України проблеми:

”Україна нині залучена до ініціативи ”Ширша Європа” і до вступу до Світової організації торгівлі. Можуть виникнути проблеми щодо сумісності цього курсу Києва із ратифікованою угодою про
ЄЕП. Якщо Казахстан і Білорусь вступлять до СОТ, якщо Білорусь братиме участь в ініціативі Євросоюзу щодо нових сусідів і впроваджуватиме політичні й економічні реформи, тоді проблем буде менше. Однак сьогодні про це не йдеться”,- сказав речник Комісара ЄС з зовнішніх відносин.
"

Заступник начальника відділу економіки мюнхенського Інституту Східної Європи Фолькер Вінцентц вважає, що можливість подальшої співпраці між Києвом та Брюсселем залежатиме від того, наскільки глибоко просунеться реалізація єдиного економічного простору. В інтерв"ю "Німецькій хвилі" він підкреслив:

" Все залежатиме від того, як цей договір буде втілено в життя. Чи його реалізація узгоджуватиметься з Договором про партнерство між Україною та Європейським Союзом. Якщо цей єдиний простір насправді стане економічним союзом, як дехто вважає, то мені складно буде собі уявити, як він уживатиметься з концепцією партнерства з ЄС. Ще тоді, коли вперше було заявлено про ідею ЄЕП, з Брюсселю прозвучали стурбовані коментарі про те, що це може призвести до конфлікту інтересів."

Любомир Петренко