1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Радіодемократія: білоруське вікно „Німецької хвилі”

Через місяць в ефір нашої радіостанції вийдуть „Білоруські хроніки”. Це спільний проект „Німецької хвилі” та Європейського союзу, мета якого – становлення демократії в республіці, що на Заході вважається останньою диктатурою в Європі. Передачі ще нема, але її вже критикують.

default

Поява на „Німецькій хвилі” нових програм, як правило, збігається з переходом на літній чи зимовий час. Це має технічні причини: міняється сітка мовлення, частоти, тощо. Білоруська передача стане винятком. Перший вихід в ефір радіожурналу під робочою назвою „Білоруські хроніки” заплановано вже на 3 жовтня, майже на місяць раніше, ніж стрілки годинників переведуть на годину назад і почнеться зимовий час.

Відкрити білоруську програму якомога швидше просила Європейська комісія – виконавчий орган Євросоюзу. Говорить комісар ЄС з питань зовнішніх відносин і політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер:

„Ми дуже занепокоєні браком свободи слова в Білорусі. Відомо, що в останні роки утиски незалежних мас-медіа в тій країні почастішали. Тому на тлі такого погіршення ситуації важливим і невідкладним завданням є посилення уваги ЗМІ до Білорусі. Йдеться про „медіа-експорт”, щоб розказувати білоруському населенню про політику його власного уряду, але звичайно й про те, що відбувається в світі й у сусідніх країнах.”

Європа поспішає. З наближенням запланованих на наступний рік президентських виборів у Білорусі відносини між Брюсселем та Мінськом стають дедалі більш напруженими. Президент Олександр Лукашенко при владі вже 11 років. Зараз він допрацьовує другий термін, але йти не збирається. На минулорічному референдумі білоруси нібито погодилися дозволити Лукашенку балотуватися втретє, але на Заході голосування ставлять під сумнів. Між тим головна претензія до Лукашенка - авторитарний стиль правління. В Америці колишнього директора радгоспу вважають „останнім диктатором у Європі”. Найчастіше йому закидають утиски мас-медіа, переслідування опозиції й недержавних організацій.

Останнім часом білорусько-європейські відносини затьмарює конфлікт навколо польської меншини. Лукашенко вважає цю етнічну групу „п’ятою колоною” Заходу, завдання якої - зробити в Білорусі революцію на кшталт „помаранчевих подій” в Україні. В результаті об’єднання поляків у Білорусі зазнає тиску з боку властей. Польща, член Євросоюзу, вже звернулася до Брюсселя з проханням відреагувати.

Не закривати очі на події в Білорусі закликала нещодавно й група колишніх політиків і громадських діячів, серед яких екс-президенти Чехії Вацлав Гавел та Німеччини Ріхард фон Вайцзекер. У відкритому листі вони кажуть, що Європа і США мають виробити спільну стратегію підтримки демократії в Білорусі, частина якої - мовлення незалежних ЗМІ.

На тлі цих подій „Німецька хвиля” відкриває тепер білоруську програму. Насправді наша радіостанція вже давно думала почати мовлення на Білорусь, але бракувало власних коштів, каже один зі співробітників майбутньої білоруської редакції в Бонні Віктор Агаєв:

„Ми вже давно стикалися з тим, що в Білорусі погано знають про те, що відбувається в самій країні. Не говорячи про те, що в Росії ніхто нічого не знає про те, що відбувається в Білорусі, і неправильно все розуміють.”

Отже, інтереси Бонна і Брюсселя збіглися. „Німецька хвиля” мала бажання, але не мала можливостей. А Європейський союз мав і те, й інше. У результаті було укладено контракт, який передбачає 138 тисяч євро на щоденну 15-хвилинну радіопередачу від понеділка до п’ятниці. Проект триватиме рік, але можливо й більше. Говорить Корнелія Рабіц, керівник російської редакції, в рамках якої працюватиме „білоруське вікно”:

Ми б хотіли, щоб проект тривав довше. Ми вирішили, що прагнемо започаткувати мовлення щонайменше на три роки. Європейська комісія дає нам гроші на один рік. Я сподіваюся, що за цей рік нам вдасться зробити продукт, який би переконав Брюссель подовжити підтримку”.

Але чи не буде так, що незалежна німецька радіостанція перетвориться на інструмент брюссельських чиновників? Корнелія Рабіц:

Ні. Змістовна концепція передачі – це виключно наша справа. Напевне, ми зможемо дати передачі німецький акцент, тобто давати цікаві теми з німецької політики, культури. Ми не зав’язані на вказівки з боку ЄС”.

Тематично і „Німецька хвиля”, і Євросоюз мають схожі уявлення про те, якою має бути білоруська передача. Комісар Беніта Ферреро-Вальднер:

Ми хочемо сприяти формуванню більш відкритого ставлення до демократії, до правової держави, свободи слова, прав людини, і я сподіваюся, що ця програма буде кроком саме в цьому напрямку”.

Керівник російської програми „Німецької хвилі” Корнелія Рабіц:

Програма матиме два головних акценти: по-перше, це ситуація в самій Білорусі, становище опозиції, робота недержавних організацій, окремі культурні й молодіжні теми, напевне питання прав людини. Другий акцент - це Європа в широкому сенсі, двосторонні теми між Брюсселем і Мінськом, питання демократії, питання європейських інституцій, але й питання культури, тобто картина європейського життя. Ми намагатимемося показати білорусам, як можна жити в умовах демократії.”

Політика однозначно стоятиме на першому місці в 15-хвилиних білоруських передачах. Редактор „Німецької хвилі” Віктор Агаєв:

„Звичайно, ми хочемо брати участь у тих дискусіях, які відбуваються в Білорусі. Якщо білоруське телебачення кидає якусь пропагандистську „качку”, то ми намагатимемося на це відповідати. Ми слідкуватимемо за тими сутичками, за тими процесами, які там відбуваються: закриваються газети - чому закриваються, що вітається - що не вітається, все це буде.”

Але буде й чимало економіки. Продовжує Віктор Агаєв:

Будемо розказувати про базові економічні речі: чому білоруси живуть так погано. У нас будуть люди, кореспонденти, експерти, яких дуже багато. Будемо пояснювати, чому там товари коштують у продуктових магазинах стільки ж, скільки в Німеччині, а люди заробляють принаймні в 10 разів менше, ніж у ФРН; чому вони платять такі великі податки, а отримують дуже мало, в чому причина низького рівня життя. Будемо говорити, як ведеться господарство на селі, зокрема, цей колгоспний метод, чи можна в ХХІ-му столітті працювати рабовласницьким способом.”

Тим часом поки програма готується до першого ефіру, „Німецька хвиля” уже змушена відбиватися від її численних критиків. Справа в тому, що нова передача виходитиме в ефір російською мовою, а не білоруською.

Для нас питання мови - це питання незалежності. Краще хай не буде зовсім програми з Німеччини, ніж вона буде російськомовною. Ви працюєте як російські імперіалісти й нав’язуєте нам мову, яка для нас є мовою окупантів. Ми нічого не маємо проти будь-якої мови. Але те, що робить ваше радіо, я б сказав - постколоніальний синдром.”

Так говорить Олег Трусов, голова Товариства білоруської мови. Ця громадська організація - один з найбільших критиків білоруської програми „Німецької хвилі”. Уже кілька тижнів на радіостанцію та в офіційні німецькі установи надходять протести проти російської мови в білоруській програмі. Корнелія Рабіц, керівник російської редакції:

На мою думку, нас цілком безпідставно звинувачують у тому, що ми, там би мовити, продовжуємо справу Лукашенка щодо русифікації, але це так. Ми знаємо, що російська мова в Білорусі дуже поширена, що нею можуть розмовляти практично всі, що російською говорять на побутовому рівні. Крім того, з російською мовою в нас є можливість звертатися до людей не тільки в Білорусі, а й у Росії або в Україні, надавати їм нашу інформацію.”

Така можливість справді буде. Фактично йдеться не про самостійну редакцію, а про так зване „вікно” в російській програмі. Це означає, що 15 хвилин „Білоруських хронік” виходитимуть не окремо, а на тих же частотах і хвилях, що й російська програма, яка мовить на колишній СРСР.

Хоча потік критики на адресу „Німецької хвилі” залишається досить значним, є чимало й тих, хто спокійно ставиться до російської мови білоруського журналу. Один з них - лідер опозиційної Партії комуністів Білоруської Сергій Калякін:

Я вважаю, що ця інформація має надходити тією мовою, яка краще за все сприймається сьогодні громадянами Республіки Білорусь. Це не освітня програма з білоруської мови, це - інформаційна передача.”

І все ж таки в перспективі планується принаймні частину програми робити білоруською мовою. Поки що ж вирівняти мовну ситуацію буде покликаний Інтернет. Створення сторінки „білоруського вікна” передбачено умовами контракту з ЄС. Сайт буде двомовний. Кореспонденти присилатимуть тексти повідомлень двома мовами, а важливі редакційні тексти буде спеціально перекладено білоруською.