Після фінального свистка ″Євро-2012″ у Києві | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 02.07.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Після фінального свистка "Євро-2012" у Києві

Завдяки «Євро-2012» люди зі Сходу та Заходу зблизилися одне з одним. Однак українське керівництво й після фінального свистка перебуває «поза грою» у Європі, вважає керівник української редакції DW Бернд Йоганн.

Чемпіонат Європи з футболу в Україні та Польщі став уже історією. Уперше такий великий міжнародний футбольний турнір приймали у себе дві східноєвропейські держави. Ніколи раніше міжнародні ЗМІ не приділяли цим країнам такої значної уваги. Багато уболівальників із Заходу, мабуть, уперше у своєму житті на власні очі побачили схід Європи. І навпаки, поляки, але передусім багато українців чи не вперше особисто мали справу із західними європейцями.

Свято зустрічей та відкриттів

Бернд Йоганн

Бернд Йоганн

Саме тому цей чемпіонат став також святом зустрічей та шансом для відкриттів – через понад два десятиліття після розпаду Радянського Союзу та відокремлення Східного блоку від Заходу за допомогою мурів та колючого дроту. Люди з усієї Європи спільно святкували на стадіонах або ж у фан-зонах у містах-господарях «Євро-2012», часом також спільно плакали. Схід та Захід поєдналися у футбольній ейфорії. А після фінального матчу Київ пережив «іспанську ніч» – справжнє видовище для киян, багато з яких ще ніколи не були в Західній Європі.

Також для України як держави «Євро-2012» стало по-справжньому історичною подією. Адже ця молода країна після розпаду Радянського Союзу все ще залишається роз'єднаною в багатьох основоположних політичних питаннях. Європейська першість, принаймні на якийсь час, об’єднала українців з різних куточків країни в одну націю – навіть попри те, що українська збірна через суддівську помилку не пройшла у чвертьфінал.

Надмірне згущення фарб

Не справдилася й більшість тих страхітливих прогнозів, які напередодні «Євро-2012» поширювалися в закордонних ЗМІ. Насамперед про Україну йшлося здебільшого в негативному світлі. Тут справді до останнього ніхто не був певний, що країна вчасно та успішно впорається з будівництвом стадіонів, аеропортів та готелів. Усе це присмачувалося страханнями про насильницьких хуліганів, які можуть зіпсувати футбольне свято. Також писалося про проституцію та секс-туризм, які буцімто процвітатимуть під час «Євро-2012». Крім того, поліцейські та інші сили безпеки, які за даними правозахисних організацій з підозрілими довго не панькаються, подавалися мало не як загроза для мирних футбольних фанатів.

Утім, усе відбулося інакше. Обидві країни проявили себе добрими організаторами та сердечними господарями. Вони можуть вважати «Євро-2012» своїм успіхом. У Польщі вже навіть намітилися економічні перспективи: згідно з опитуваннями, багато вболівальників охоче ще раз відвідають Польщу. Щодо України, то тут підсумки не такі однозначні. Надмірно завищені ціни на готелі відлякали туристів. Значна кількість вболівальників здійснили сюди лише так звані бліц-візити, тобто навідалися виключно на матчі. Чи повернуться вони сюди знову? Туристичні бюро в Європі сумніваються в тому, що Україна отримає приплив туристів завдяки «Євро-2012».

Керівництво у Києві політично ізольоване

Причиною такого скепсису не в останню чергу є також політична ситуація. Українці завдяки своїй гостинності та оптимізму справді могли б завоювати симпатії європейців. Але не політичне керівництво. Занадто сильною була критика демократичних та правових прогалин в Україні. Навіть під спалахами фінального феєрверку в Києві не вдалося забути про те, що країна на чолі з Віктором Януковичем політично дуже віддалилася від Європи. І навіть міжнародно ізолювалася. На останній зустрічі урядів Росії та України в Донецьку так і не вдалося дійти згоди у кількарічній суперечці щодо цін на газ. Також відносини до західного сусіда та партнера з проведення європейської футбольної першості Польщі помітно погіршилися.

Фактично заморожені тепер і відносини з Європейським Союзом. Німеччина ініціювала політичний бойкот «Євро-2012». Лише поодиноких європейських політиків можна було побачити на українських трибунах. Також ніхто з високопосадовців не виявляє бажання зустрічатися з Януковичем, допоки лідерка опозиції Юлія Тимошенко та інші політики її уряду сидять у в'язницях через політично мотивоване правосуддя. Це величезна проблема для іміджу країни. Навіть успішний у спортивному та організаційному плані чемпіонат не зміг відсунути цю проблему на задній план. Політичне керівництво України нині перебуває в позиції «поза грою», навіть після фінального свистка у Києві.